• Посилання скопійовано

Податок на доходи фізичних осіб

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Додаткове благо

Витрати на страхування майна, яке не належить підприємству, не можна віднести до «податкових» витрат

Підприємство отримує овердрафт, але для цього в заставу передано майно директора, а не підприємства. Підприємство заплатило страховку за це закладене майно. Які наслідки для підприємства? Чи не буде це розцінено як додаткове благо для директора?

Овердрафт (англ. overdraft — понадпланове, перевитрата) — це надання позичальникові (юрособі) коштів шляхом кредитування банком його поточного рахунка. Простіше кажучи, овердрафт дає клієнтові право оплачувати платіжні доручення у розмірах, що перевищують залишок на поточному рахунку. Отже, за своїм змістом овердрафт є одним із видів надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту. Тому відповідно до пп. 6 п. 1 ст. 4 Закону про фінпослуги овердрафт є одним із видів фінансових послуг.

Щодо витрат на страхування заставного майна, то тут маємо керуватися пп. 140.1.6 ПКУ, яким регулюється оподаткування витрат на страхування. Відповідно до цього підпункту, зокрема, будь-які витрати зі страхування майна платника податку (за умови що це передбачено договором), фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, є витратами подвійного призначення та можуть відноситися до податкових витрат у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору. Як бачимо, страхування заставного майна може бути витратами підприємства лише в тому разі, якщо це майно належить підприємству. Таким чином, якщо предметом застави є майно інших осіб (у тому числі і пов'язаних осіб1), то витрати на страхування такого майна не можуть бути віднесені до витрат у податковому обліку.

У зв'язку із забороною віднесення до витрат у податковому обліку видатків на страхування майна, що не належить платнику, виникає інше питання, а саме: чи слід трактувати зазначені платежі як об'єкт обкладення ПДФО? Справді, пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ відносить суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку2 до додаткового блага. Крім того, п. 164.5 ПКУ вимагає під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі до суми такого доходу (розрахованої за звичайними цінами) застосовувати коефіцієнт: К = 100 : (100 - Сп), де Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У цьому разі страхування підприємством майна, що належить директору, на нашу думку, справді є додатковим благом для директора, тому сума сплаченого підприємством страхового платежу обкладається ПДФО — з урахуванням коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ.

Приклад Для отримання овердрафту директор підприємства передав у заставу свою квартиру. Сплачена при цьому підприємством (за умовою кредитного договору) сума страхового платежу становить 1000 грн. Заробітна плата директора становить 8000 грн.

У цьому разі суму страхового платежу не можна включити до витрат підприємства, але її слід розглядати як додаткове благо для директора, тому бухгалтер повинен застосувати коефіцієнт К до суми страхового платежу та утримати ПДФО:

К = 100 : (100 - 153) = 1,17647;

1000 х 1,17647 = 1176,47 грн;

1176,47 х 15% = 176,47 грн.

1 Визначення пов'язаних осіб міститься у пп. 14.1.159 ПКУ. До них, зокрема, віднесено посадових осіб платника податку, уповноважених здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також членів його сім'ї.

2 Крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

3 Ставка податку визначається п. 167.1 ПКУ.

Відповідно до пп. 168.1.4 ПКУ в разі надання доходу в негрошовій формі ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Бухгалтерський та податковий облік наведено в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік використання овердрафту під заставу майна фізособи

№ з/п
Зміст операцій
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Податковий облік
Д-т
К-т
Доходи
Витрати
1.
Підписано договір на страхування заставного майна
949
685
1000,00
2.
Сплачено страховий платіж за заставним майном
685
311
1000,00
3.
Сплачено ПДФО зі страхового платежу
641/ПДФО
311
176,47
4.
Нараховано зарплату директору
92
661
8000,00
8000,00*
5.
Нараховано ЄСВ на зарплату директора (38% — умовно):
8000 х 38% = 3040,00 грн
92
651
3040,00
3040,00*
6.
Утримано ЄСВ із зарплати директора (3,6%):
8000 х 3,6% = 288,00 грн
661
651
288,00
7.
Утримано ПДФО:
— із зарплати (8000 - 288) х 15% = 1156,80 грн
— зі страхового платежу 1176,47 х 15% = 176,47 грн
661
661
641/ПДФО
641/ПДФО
1156,80
176,47


8.
Сплачено ПДФО із зарплати
641/ПДФО
311
1156,80
9.
Сплачено ЄСВ: 3040 + 288 = 3328 грн
651
311
3328,00
10.
Виплачено зарплату директору
8000 - 288 - 1156,80 - 176,47 = 6378,73 грн
661
301
6378,73
* Буде включено до адміністративних витрат у періоді нарахування.

Наталія КУЦМIДА, «Дебет-Кредит»


На суми витрат на перепідготовку та навчання працівників у навчальних закладах ЄСВ не нараховується

Здійснено оплату за договором за курси англійської мови. Слухачем курсів є директор. Чи можна цю операцію віднести на витрати? Чи це є 100-відсотковим додатковим благом з обкладенням ПДФО (з урахуванням натуркоефіцієнта) та утриманням ПДФО із зарплати? Чи буде ЄСВ у цьому випадку?

Відповідно до ст. 139 ПКУ, до складу витрат не включаються витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності підприємства. Отже, якщо підприємство, скажімо, провадить зовнішньоекономічну діяльність або займається іноземними інвестиціями, то знання іноземної мови його керівництвом, зокрема директором, може бути бажаним і навіть необхідним, для ведення переговорів з партнерами, підписання угод тощо. Звісно, під час спілкування з інвесторами або іноземними засновниками можна скористатися послугами кваліфікованих перекладачів, але це також будуть додаткові адміністративні витрати підприємства.

Таким чином, якщо знання англійської мови директором, отримані після закінчення курсів, і відповідно понесені у зв'язку з цим витрати дозволять компенсувати майбутні витрати на послуги перекладачів, то такі витрати можна включити до складу податкових витрат підприємства відповідно до абз. «г» пп. 138.10.2 ПКУ. Зрозуміло, за наявності всіх підтвердних документів (п. 138.2 ПКУ). Iнакше, наприклад, якщо директор відвідував курси з особистих потреб і це ніяк не пов'язано з госпдіяльністю підприємства, вартість отриманих послуг розглядається як додаткове благо з відповідним обкладенням ПДФО.

Щодо ЄСВ, то відповідно до пунктів 9 та 11 Переліку №1170 витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, а також витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом, відносяться до переліку витрат роботодавця, на які ЄСВ не нараховується. Отже, якщо директор відвідував курси, які надає навчальний заклад, тобто акредитований заклад, який має відповідну ліцензію Міносвіти, то ЄСВ у цьому випадку однозначно не буде. Якщо ж ці послуги надавала неакредитована організація, то невключення до бази оподаткування ЄСВ зазначених сум на навчання є спірним, оскільки прямої законодавчої норми щодо цього випадку немає. Тож підприємству, можливо, доведеться доводити це у судовому порядку.

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру