ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Реєстрація платником ПДВ
Відповідальність за неподання заяви на обов'язкову реєстрацію платником ПДВ
Підприємству вже двічі відмовляли у реєстрації платником ПДВ через помилки у заяві (обсягу 300 тис. грн оподатковуваних операцій вже досягнуто). Які санкції орган ДПС може застосовувати до підприємства, яке не зареєструвалося платником ПДВ за період з 11 дня до моменту реєстрації платником ПДВ?
Відповідно до п. 181.1 ПКУ, особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню1, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн (без урахування ПДВ). Ця норма не поширюється на осіб, які є платниками єдиного податку2. Тільки у разі відповідності умовам, зазначеним у пп. «г» ч. 4 п. 293.8 ПКУ, та за бажання перейти на сплату ЄП за ставкою 3% такі СГД-«єдиноподатники» будуть аналізувати обсяг поставок щодо перевищення 300 тис. грн без ПДВ.
1 У тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі.
2 Такі платники мають право зареєструватися платниками ПДВ, якщо вони обрали ставку ЄП 3% та відповідають умовам, зазначеним у пп. «г» ч. 4 п. 293.8 ПКУ.
Важливим є фактичний момент здійснення операцій, сума яких перевищує 300 тис. грн. Наприклад, укладення договорів на постачання товарів/послуг у сумі, що перевищує 300 тис. грн, чи наявність наміру провадити діяльність, за результатами якої буде перевищено такий обсяг, не є підставою для обов'язкової реєстрації.
У разі обов'язкової реєстрації реєстраційна заява за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394) подається до органу ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто 300 тис. грн.
Ні для кого не секрет, що на практиці доволі проблематично зареєструватися платником ПДВ, навіть якщо така реєстрація є обов'язковою. Тому до заповнення заяви потрібно ставитися дуже уважно (згідно з відомостями, що містяться в установчих або у розпорядчих документах, довідки про взяття на облік платника податків — форма №4-ОПП, договорів на оренду приміщень, фінзвітності тощо). Як свідчить практика, мало кому вдається зареєструватися з першого подання заяви, тож рекомендуємо не відкладати такі дії на останній день.
Заява подається особисто фізособою або безпосередньо керівником чи представником юрособи-платника. В обох випадках — з документальним підтвердженням особи та повноважень: наказом про призначення, довіреністю (на наш погляд, достатньо довіреності підприємства, адже ні ПКУ, ні Положення №1394 цього не уточнює). Під час реєстрації платника ПДВ обов'язково перевіряються його реєстраційні дані. Якщо у заяві про реєстрацію:
1) не зазначено обов'язкових реквізитів (увага: у ПКУ та Положенні №1394 немає переліку таких реквізитів, але є вимога щодо заповнення всіх розділів заяви);
2) надано недостовірні або неповні дані (крім розділу 16, в якому зазначається додаткова інформація);
3) її не скріплено печаткою заявника;
4) не підписано заявником (для фізосіб), відповідальною особою заявника (для юросіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ;
5) відомості про заявника не включено до Єдиного державного реєстру, —
то протягом 10 р. д. з дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Які документи потрібно подати для підтвердження достовірності відомостей разом із заявою про реєстрацію, розглянуто у відповіді на наступне запитання.
Згідно з п. 183.10 ПКУ, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації та не подала вчасно до органу ДПС реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Тому в жодному разі не можна відкладати подання заяви на останній день!
Щодо відповідальності за ненарахування або несплату податку у разі невчасної реєстрації платником ПДВ: «обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень» (лист ДПСУ від 01.11.2011 р. №4800/7/15-3317, див. «ДК» №51-52/2011).
За умовами запитання, якщо особа підпадає під обов'язкову реєстрацію платником ПДВ і не подала вчасно заяву (подала з помилками і заяву повернено платнику) та здійснює постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, починаючи з 11 числа календарного місяця і до моменту реєстрації платником ПДВ, вона зобов'язана нараховувати ПЗ з ПДВ без права на податковий кредит за цей період.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»
Звернення від ДПI про підтвердження відомостей для реєстрації ПДВ має бути оформлено у письмовій формі
Яким документом регламентується перелік обов'язкових первинних документів, копії яких надаються до органу ДПС при поданні заяви про реєстрацію платником ПДВ?
Процедура реєстрації особи як платника ПДВ завжди викликала запитання. Не секрет, що на сьогодні отримати статус платника ПДВ є проблемою1. Усі дані, які містяться у заяві про реєстрацію платника ПДВ за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394), ретельно перевіряються податківцями. На практиці осіб, які бажають або зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ, нерідко викликають для особистої співбесіди з податковим інспектором, зокрема для підтвердження та перевірки відомостей, зазначених у заяві на реєстрацію.
1 ДПС виступила з ініціативою запровадження нової, спрощеної процедури реєстрації платників ПДВ, відповідний лист із пропозиціями надіслано до Мінфіну. Наприклад, форма заяви про реєстрацію скоротиться за обсягом з 10 сторінок до 3, планується запровадити автоматизовану процедуру реєстрації платника та видачі свідоцтва.
Згідно з п. 3.8 Положення №1394, з метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідності особи вимогам для реєстрації, особа подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості. Для того, щоб прискорити момент реєстрації, рекомендуємо підтвердні документи подавати одночасно з подачею заяви (перелік наданих документів вказується у розділі 21 заяви про реєстрацію платника ПДВ). Згідно з пп. 20.1.6 ПКУ, органи ДПС мають право отримувати інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, доходи, видатки платників та іншу інформацію. Мають право також отримувати фінансову та статистичну звітність, але у порядку та на підставах, визначених ПКУ. Звернення від податкової має бути у письмовій формі. Відповідно до п. 73.3 ПКУ, такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу ДПС і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
У разі реєстрації особи як платника ПДВ, особливо за добровільним рішенням, орган ДПС звертається до такої особи з пропозицією надати розшифрування обсягів постачання, у т. ч. постачання платникам ПДВ, за останні 12 календарних місяців (у розрізі місяців) з метою визначення обґрунтованості реєстрації особи як платника податку. Установчі документи та фінзвітність будуть доказом щодо такого критерію для добровільної реєстрації платником ПДВ, як розмір сформованого статутного капіталу (в Єдиній базі податкових знань ДПС наголошує на сформованому СК, а не заявленому) або балансова вартість активів, що перевищують 300 тис. грн. Пам'ятайте: у разі відмови у реєстрації платником ПДВ податковий орган протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви зобов'язаний письмово зазначити підстави, за яких особі відмовлено у такій реєстрації (п. 3.9 Положення №1394).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»