Безнадійна заборгованість

Податок на прибуток підприємств

Безнадійна заборгованість

Списана безнадійна заборгованість, відшкодована боржником, визнається іншим доходом у податковому обліку

Як списати дебіторську заборгованість у бухгалтерському та податковому обліку? Суд вирішив не на нашу користь, тобто нам цю заборгованість однозначно не повернуть. Резерву сумнівних боргів підприємство не нараховує.

Iз запитання незрозуміло, яка заборгованість залишилася нестягнутою: чи за розрахунками з покупцями, чи з постачальниками? Але виходимо з того, що це заборгованість дебіторська та щодо неї у підприємства є впевненість про її неповернення боржником. Тобто фактично маємо справу не з сумнівною заборгованістю, а з безнадійною. Адже відповідно до п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» під безнадійною дебіторською заборгованістю розуміють поточну дебіторську заборгованість, щодо якої є впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Щодо резерву сумнівних боргів, то його створення має бути передбачено обліковою політикою підприємства (має бути визначено метод розрахунку величини резерву сумнівних боргів). Вилучають безнадійну дебіторську заборгованість з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість списують з активів на інші операційні витрати (п. 11 П(С)БО 10).

Спочатку розглянемо дебіторську заборгованість за розрахунками з покупцями. Оскільки наша дебіторська заборгованість набула ознак безнадійної, то у бухгалтерському обліку її треба вилучити з активів підприємства (п. 11 П(С)БО 10). Резерв сумнівних боргів на підприємстві не створюється, тож безнадійну дебіторську заборгованість списують з активів на інші операційні витрати, а саме у дебет субрахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги» з кредитом субрахунка обліку розрахунків з покупцями. Водночас суму списаної заборгованості зараховують на позабалансовий субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість» з аналітикою за боржником. Якщо надалі сума раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості все-таки буде відшкодована, то вона включається до складу інших операційних доходів (субрахунок 716) у кореспонденції з рахунком, на якому оприбутковуються кошти або майно, що надійшло від боржника, і списується з позабалансового субрахунка 071. Якщо протягом трьох років сума так і не буде відшкодована, то вона остаточно списується вже і з позабалансу. Це у бухгалтерському обліку.

У податковому обліку при виникненні дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями така сума потрапила до доходів (сума без ПДВ) за датою відвантаження товарів чи надання послуг (виконання робіт). За загальним правилом, якщо заборгованість набула ознак безнадійної (див. пп. 14.1.11 ПКУ), а точніше — після закінчення строку позовної давності, нестягнута сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків вважається безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 ПКУ). Але підприємство фактично є надавачем допомоги, а не її отримувачем, і такі суми наданої безповоротної фінансової допомоги не включаються до складу витрат платника податку — надавача допомоги. Тож у постачальника у податковому обліку за датою визнання дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями безнадійною жодних змін не відбувається.

ПЗ з ПДВ, які за першою подією були нараховані продавцем, датою списання заборгованості з балансу у того самого постачальника не коригуються: ст. 192 ПКУ, яка регулює порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, не передбачає такого випадку.

Щодо дебіторської заборгованості за розрахунками з постачальниками, то тут слід врахувати таке. Постачальнику заплачено кошти, а натомість нічого не отримано. З 01.04.2011 р. суми сплачених авансів не відображаються у витратах у податковому обліку відповідно до пп. 139.1.3 ПКУ. Це, своєю чергою, означає: сплачений аванс не було відображено у податковому обліку, тож при його списанні нічого не треба робити. Але слід бути обережними на випадок, якщо «неблагонадійний» постачальник все-таки поверне таку суму. Якщо ви суму такої заборгованості спишете, то «...сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості» визнається безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 ПКУ) і відповідно відображається в інших доходах (пп. 135.5.4 ПКУ). I байдуже, що попередньо цю суму ви не відносили до податкових витрат. Але, можливо, як вихід з такої ситуації, — поки є ймовірність повернення коштів від постачальника, не списувати заборгованість з балансу або вимагати все-таки постачання товарів чи послуг (робіт) в обмін на здійснену попередню оплату. У бухгалтерському обліку суб'єкт господарювання повинен здійснити такі самі маніпуляції, як і при списанні безнадійної дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями.

Якщо ж заборгованість була давнішня і відповідно до Закону про прибуток платник податку мав підстави включити суми попередньої оплати постачальнику до складу валових витрат, то після закінчення строку позовної давності на підставі норм ПКУ витрати на зазначену суму не зменшують.

Приклад Доповнимо умови запитання цифрами: сума дебіторської заборгованості становить 12000 грн з ПДВ і стосується розрахунків з покупцями.

Проведення показано у таблиці.

Таблиця

Облік операцій списання дебіторської заборгованості

Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»