База оподаткування

Податок на додану вартість

База оподаткування

Звільнення від ПДВ операцій з надання благодійної допомоги

Чи обкладається ПДВ операція з безоплатної передачі матеріалів (вікон) релігійній організації, а саме церкві? Чи можна вважати операцію благодійною допомогою та чи звільняється вона від обкладення ПДВ у такому випадку?

Порядок та умови звільнення від обкладення ПДВ операцій з надання благодійної допомоги благодійним організаціям урегульовано у пп. 197.1.15 ПКУ.

Відповідно до Закону про благодійництво, «благодійна організація — недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з цим Законом». Закон, визначаючи вимоги до порядку реєстрації благодійних організацій, передбачає їх організаційно-правові форми (благодійний фонд, благодійна установа, фундація, ліга, місія тощо) та встановлює особливий порядок реєстрації благодійних організацій. Згідно з цим законом та Положенням №382, інформація про зареєстровані благодійні організації вноситься до спеціального державного реєстру, а таким організаціям видається свідоцтво за зразком, встановленим Положенням.

Отже, якщо релігійна організація є благодійною, вона повинна мати відповідне свідоцтво про державну реєстрацію благодійної організації.

До операцій з надання благодійної допомоги, відповідно до пп. 197.1.15 ПКУ, зокрема, належать безоплатне постачання благодійним організаціям товарів і послуг (крім підакцизних товарів, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів/послуг, призначених для використання у госпдіяльності). Підпунктом передбачено цілу низку умов, при виконанні яких підприємство-благодійник може скористатися правом на пільгу. Серед них, зокрема:

1) маркування благодійником товарів шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено»;

2) надання благодійної допомоги набувачами з метою провадження діяльності за напрямами, передбаченими ст. 4 Закону про благодійництво.

Відповідно до абз. 8 пп. 197.1.15 ПКУ «Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами — її набувачами з метою провадження діяльності за напрямами, передбаченими статтею 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації». Під час аналізу цієї норми може створитися враження, що така допомога може надаватися й іншим набувачам (не благодійним організаціям). Але, на нашу думку, це не так. Річ у тім, що набувачі та благодійні організації — це різні суб'єкти, відповідно до згаданого Закону. А звільняється від обкладення ПДВ постачання товарів/послуг саме благодійним організаціям, а не набувачам.

Отже, якщо церква зареєстрована як юридична особа, але при цьому не є благодійною організацією, скористатися зазначеною у пп. 197.1.15 ПКУ пільгою, на нашу думку, не вдасться.

Нагадаємо, що надання благодійної допомоги у розглянутому випадку є операцією, звільненою від оподаткування. Тож її слід відобразити у звіті про суми податкових пільг¹. Якщо ж придбані товари (послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково надаються як благодійна допомога, платнику ПДВ необхідно здійснити відповідний розподіл податкового кредиту відповідно до ст. 199 ПКУ. У такому випадку подається додаток 7 до декларації з ПДВ.

¹ Код пільги — 14010424, лист ДПСУ від 10.01.2012 р. №60, Довідник №60 податкових пільг станом на 01.01.2012 р.

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор

Під час укладання ЗЕД-договорів без ввезення/вивезення товару до/з України зобов'язання з ПДВ не виникають

Підприємство уклало контракт на постачання імпортного товару з передоплатою, без ввезення на митну територію України, і контракт на експорт цього ж товару, без вивезення через митницю України. Україною проходять лише кошти. Як нараховуються ПДВ і податок на прибуток під час такої операції?

Відповідно до ст. 185 ПКУ об'єктом обкладення ПДВ є, зокрема, такі операції:

1) постачання товарів, місце постачання яких (визначене згідно зі ст. 186 ПКУ) розташоване на митній території України;

2) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту;

3) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Згідно з п. 186.1 ПКУ, місце постачання товарів визначається як:

а) фактичне місцеперебування товарів на момент їх постачання (крім випадків, перерахованих у пунктах «б» і «в»);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де здійснюються складання, монтаж або встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Таким чином, у разі здійснення звичайних зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу, якщо товар купується за кордоном і там же продається, податкові зобов'язання з ПДВ не виникають ані під час імпорту без ввезення на митну територію України, ані під час експорту без вивезення з митної території України.

Що ж до податку на прибуток, то, згідно з розділом III ПКУ, тут діятимуть загальні правила оподаткування. Відповідно до п. 137.1 ПКУ, дохід від продажу товару визнається за датою переходу до покупця права власності на товар. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (п. 138.4 ПКУ). Аванси, отримані від покупця і перераховані постачальникові, не впливають на об'єкт оподаткування.

Проте під час розрахунку між підприємствами в іноземній валюті необхідно також зважати на норми п. 153.1 ПКУ. Доходи, отримані/нараховані в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів у частині їх вартості, не сплаченої у попередніх звітних податкових періодах, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів, а в частині раніше отриманої оплати — за курсом, що діяв на дату її отримання. Витрати, здійснені (нараховані) в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, в установленому порядку включаються до витрат шляхом перерахунку в національну валюту тієї частини їх вартості, яку не було раніше сплачено, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати — за курсом, що діяв на дату здійснення оплати. При визначенні курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти потрібно керуватися положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (пп. 153.1.3 ПКУ).

Приклад Підприємство «Брик» уклало контракт на постачання імпортного товару на суму 10000 дол. США без ввезення на митну територію України з подальшим експортом на суму 12000 дол. США. Бухгалтерський і податковий облік подано у таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський і податковий облік виконання ЗЕД-договору купівлі-продажу без ввезення товару на митну територію України

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»