Усі статті по тегу «Нерезиденти»

Материнська компанія — нерезидент має глобальний договір страхування (страхування подорожей, медичне, додатковий пенсійний план) для всіх своїх працівників-експатів, тобто працівників, які працюють за контрактом в іншій країні. Поліс діє по всьому світу. Дочірня компанія, резидент України, компенсуватиме такі витрати на страхування материнській компанії щодо свого директора-нерезидента. Які податкові наслідки (податок на прибуток, ПДВ, ПДФО) для резидента?

Підприємство придбало рекламний ролик (пісню) у нерезидента, оплативши придбання доларами з корпоративної картки. Придбаний ролик використовуватиметься з рекламною метою. Як обліковувати придбаний ролик? ПДВ, податок на доходи нерезидента?

Фізособа — резидент України (новий кредитор) придбала права вимоги за процентною позикою у кредитора — юрособи-нерезидента. Боржником є юрособа — резидент України. Права вимоги — тіло позики та нараховані, але не сплачені відсотки. Новий кредитор сплатив за відступлення за номінальною вартістю і звертається з вимогою до боржника. Боржник сплачує новому кредитору всю суму — тіло позики та відсотки. ПДФО та ВЗ застосовувати до всієї суми чи тільки до відсотків?

Підприємство експортує товар вартістю до 150 євро. Покупець-нерезидент компенсує вартість доставки — 10 євро. Чи оподатковується компенсація ПДВ? Якщо так, на яку суму виписувати ПН?

Підприємство отримує від нерезидента-юрособи послуги навантаження, перевезення товару територією нерезидента (Литва, Латвія). Надані послуги передаються за актом, на оплату виставляється рахунок. Чи потрібно з таких доходів утримувати податок на доходи нерезидентів? Чи можна уникнути сплати цього податку? Яка відповідальність за несплату?

Юрособа уклала тристоронній договір на постачання товару резидентові, де платником є нерезидент, який оплачує в євро. Ціна товару зафіксована в євро і в гривнях за курсом НБУ на дату договору. Спершу буде отримання авансу 70%, відтак друга частина авансу 20%, далі відвантаження товару і згодом остаточна оплата — 10%. Як нараховувати ПДВ у цій ситуації?

ТОВ, платник ПДВ, надає послуги з міжнародних вантажних автомобільних перевезень замовникам-нерезидентам. До вересня 2023 р. ТОВ виписувало і реєструвало ПН як на неплатника, без коду 21. Чи є це помилкою? Якщо є, чи потрібно виправляти? Які податкові наслідки?

Підприємство надає послуги з переробки для нерезидента. Роботи виконуються із сировини замовника (90% вартості) та сировини виконавця (10%) відповідно до технологічної схеми, продукція вивозиться у режимі реекспорту, ПН зареєстровано з типом причини 21, ІПН 500000000000, код ставки ПДВ — 902. Чи правильно це і чи має підприємство оподатковувати свою сировину окремо?

За договором комісії право власності на продукцію переходить до нерезидента після 100% оплати за отриману продукцію, на розподільчий рахунок комісіонера. До моменту отримання оплати комісіонер перераховує комітенту 350 000 дол. США із власних обігових коштів, які комісіонер утримає з подальшої оплати нерезидента. Як відобразити у бухобліку?

Через тимчасову заборону на час воєнного стану на придбання валюти для погашення кредиту підприємство — платник податку на прибуток із різницями, який звітує щокварталу, має заборгованість перед нерезидентом. Від’ємну курсову різницю відображає у витратах. Чи є обмеження на витрати? Чи є порушення, якщо замість розрахунку різниць раз на квартал розраховували щомісяця?

Юрособа-нерезидент планує безоплатно передати юрособі-резиденту України комп’ютери для подальшої безоплатної передачі їх благодійному фонду. Далі фонд передасть комп’ютери дітям військовополонених. Які податкові наслідки з ПДВ і податку на прибуток юрособи-резидента при здійсненні цієї операції?

Компанія придбала на позабіржовому ринку держоблігації США (допущені до обігу на ринку України) у нерезидента (ОАЕ), який опосередковано володіє 24% СК компанії. Нерезидент надав довідку для уникнення подвійного оподаткування. Угода підпадає під контрольовану операцію. На виконання умов принципу «витягнутої руки» компанія наприкінці року має відкоригувати ціну. Чи прирівнюватиметься до дивідендів різниця між вартістю за ціною договору та ціною, що відповідає принципу «витягнутої руки», згідно з пп. 14.1.49 ПКУ? Чи оподатковувати різницю податком на доходи нерезидентів?

Чи може ТОВ отримати поворотну фінансову допомогу у валюті від резидента чи нерезидента та використати її для оплати товару іншому нерезидентові за кордон? Якщо так, то чи повинні позичальники бути засновниками ТОВ? Надалі при поверненні такої допомоги потрібно буде купувати валюту та перераховувати позичальнику. Який бухоблік таких операцій?

Засновник ТОВ — нерезидент вносить долари США до статутного капіталу ТОВ через інвестиційний рахунок. Банк, у якому відкрито інвестрахунок нерезидента, конвертував отриману валюту в гривні, які й перерахував на рахунок ТОВ. ТОВ має тільки довідки банку про надходження і конвертацію та платіжні доручення. Чи правильно, що курсові різниці збільшують або зменшують додатковий капітал, а якщо додаткового капіталу бракує, то списуються на рахунок?

ТОВ на загальній системі — платник ПДВ укладає з іноземним підприємством контракт про надання на його онлайн-платформі, сервері послуги з прогнозування й обробки даних щодо закупівель. ТОВ завантажує свої дані на сервер партнера, який обробляє їх і надає доступ на рік до програми, в якій можна побачити ці дані й результати їх обробки. Чи є це постачанням програмного забезпечення? Оплата корпоративною карткою. Який облік та оподаткування?

У новоствореного ТОВ єдиний учасник (юрособа), який є нерезидентом. Внесок до СК здійснено в іноземній валюті, з прив’язкою у статуті до суми в гривнях. Діяльність запланована здебільшого у сфері послуг (82.11). Чи є особливості в подальшій діяльності такого ТОВ — ведення обліку, сплати податків, подання звітності?

Іноземна громадянка має у власності в Україні нерухоме майно — комерційні приміщення. Згідно з пп. 170.1.3 ПКУ нерухомість, що належить фізособі-нерезидентові, надається в оренду виключно через ФОПа або юрособу-резидента (уповноважених осіб). На якій системі оподаткування може бути ФОП (уповноважена особа) — ЄП ІІ чи ІІІ групи? Які види діяльності за КВЕД передбачено для цього?

Юрособи-нерезиденти віднедавна отримали можливість відкривати валютні рахунки в банках України. Але якщо нерезидент вирішить розрахуватися з такого рахунку з резидентом за ЗЕД-контрактом, це загрожує резидентові серйозними неприємностями. На це вказують податківці в ІПК від 06.07.2023 №1735/ІПК/99-00-07-05-02-06 (див. «ДК» №32/2023). Проаналізуймо, наскільки законодавчо обґрунтованою є позиція, викладена в цій ІПК.

Благодійна організація отримала від фізособи-нерезидента квартиру, яку потім передала внутрішньо переміщеній особі у безоплатне користування на підставі договору. Які наслідки будуть у сторін, у т. ч. нерезидента? Чи має БО відображати передання квартири ВПО в обліку та звітності? Чи повинна ВПО відображати отримання квартири в декларації про майновий стан і доходи?

Компанія купила на позабіржовому ринку державні облігації США у нерезидента. Облігації допущені до обігу на ринку України згідно з постановою КМУ. Угода підпадає під контрольовану операцію. Раніше подібних (порівнянних) операцій у компанії, а також у нерезидента не було. На ринку України згідно з відкритими джерелами зіставних операцій (торгів із такими облігаціями) не було ані на біржі, ані поза біржею. Який метод обрати для виконання вимог ТЦУ?

ФОП на ІІІ групі ЄП, неплатник ПДВ, у 2023 р. придбаває за ліцензійним договором у нерезидента програмне забезпечення у вигляді коду активації, яке надалі продаватиметься кінцевим споживачам в Україні. Нерезидент надає інвойс, акт приймання-передачі і сам код на електронну пошту, ВМД не складається. Що з ПДВ?

У пп. 2 п. 140.2 ПКУ є фраза: «…З урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті». Чи це означає, що при розрахунку коефіцієнта 3,5 потрібно до суми боргових зобов’язань додати 95% зі збільшувальної податкової різниці за попередній рік? Як розрахувати коефіцієнт, якщо у 2022 р. була збільшувальна податкова різниця на проценти за позиками від нерезидентів?

Підприємство — платник податку на прибуток не застосовує коригування фінрезультату до оподаткування на податкові різниці. Чи виникає обов’язок застосовувати різниці за пп. 140.5.4 та 140.5.5-1 ПКУ в разі операцій із нерезидентами?