• Посилання скопійовано

Реєстрація нерезидента платником податків

Нерезидент має на території України зареєстроване представництво, створене з метою дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки. Представництво не укладає угод про надання послуг із третіми особами та не отримує інших доходів, окрім фінансування від нерезидента. Чи повинен нерезидент реєструватися платником податку на прибуток?

Реєстрація платником податків

Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які провадять в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва тощо, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (п. 64.5 ПКУ).

Тобто у наведеній у запитанні ситуації нерезидент повинен стати на облік у податковій.

Про особливості взяття на такий облік ми написали в статті «Взяття на податковий облік нерезидентів» у «ДК» №16/2021.

Під час реєстрації нерезидента платником податків або після того він додатково повинен зареєструватися платником податку на прибуток, якщо дотримано умов, установлених ПКУ. Якщо таких умов не дотримано, додатково реєструватися платником податку на прибуток не потрібно.

Тобто реєстрація нерезидента платником податків і реєстрація платником податку на прибуток — це дві окремі реєстрації.

Платниками податку — нерезидентами є:

133.2.1. юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

133.2.2. нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Пункт 133.2 ПКУ

Реєстрація платником податку на прибуток

Звертаємо увагу, що таких платників податків, як представництва нерезидентів, уже немає. Відповідні зміни до ПКУ набрали чинності з 01.01.2021.

Отже, вже починаючи з початку 2021 року платником податку на прибуток може бути тільки нерезидент, а не його представництво. Саме про це зазначається, приміром, у п. 1 р. І Інформаційного листа №19 (див. «ДК» №9-10/2021).

Там само зазначено, що іноземні компанії (організації), постійні представництва яких перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств, зобов’язані протягом трьох місяців (з 1 січня 2021 року до 31 березня 2021 року включно) подати до контролюючих органів документи для взяття їх самих (нерезидентів) на облік як платників податку на прибуток.

Після взяття на облік іноземної компанії (організації) як платника податку на прибуток її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток (п. 2 р. І Інформаційного листа №19).

Водночас у пп. «б» п. 2 р. І Інформаційного листа №19 зазначено, що за заявою нерезидента його представництво може бути зняте з обліку в податковій як платник податку на прибуток.

А тепер з’ясуймо, чи відповідає нерезидент у наведеній у запитанні ситуації критеріям платника податку на прибуток?

Отже, нерезидент буде платником, якщо отримує доходи з джерелом походження з України (пп. 133.2.1 ПКУ).

Цей критерій не виконується, адже в умовах запитання зазначено, що нерезидент таких доходів не отримує.

Далі, нерезидент буде платником, якщо провадить господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримує доходи із джерелом походження з України (пп. 133.2.2 ПКУ).

Визначення господарської діяльності досить розмите.  Якщо нерезидент через своє представництво досліджує кон’юнктуру ринку — чи означає це, що така діяльність пов’язана з реалізацією товару і спрямована на отримання доходу?

Господарська діяльність

Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпункт 14.1.36 ПКУ

За широкого тлумачення цього поняття так і є. Адже у підсумку вся діяльність підприємства спрямована на отримання доходу. Навіть якщо в якомусь конкретному випадку через представництво нерезидент і не отримує доходу.

Але, на наш погляд, тут це поняття слід розуміти вужче — як безпосередню спрямованість на отримання доходу. Інакше втрачається будь-який сенс реєструватися платником податку на прибуток.

Якщо нерезидент через свій підрозділ не отримує доходу, то податку на прибуток у принципі не виникатиме. Адже підрозділ не матиме фінансового результату, з якого слід сплачувати податок на прибуток.

Чи є такий підрозділ постійним представництвом нерезидента?

Постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково провадиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобування природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (пп. 14.1.193 ПКУ).

Далі у цьому підпункті ПКУ зазначено, що постійним представництвом не є:

а) використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації товарів чи виробів, що належать нерезидентові;

б) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезидентові, виключно з метою зберігання або демонстрації;

в) зберігання запасів (товарів або виробів), що належать нерезидентові, виключно з метою переробки іншим підприємством;

г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збору інформації для нерезидента;

ґ) скерування у розпорядження особи фізосіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;

д) утримання постійного місця діяльності з іншою метою.

Утримання постійного місця діяльності виключно для провадження будь-якої комбінації видів діяльності, зазначених у підпунктах «a» — «д» цього підпункту, за умови що такі види діяльності (їх комбінація) мають підготовчий або допоміжний характер для такого нерезидента, не є постійним представництвом.

У наведеній у запитанні ситуації представництво нерезидента утримується для збирання інформації для нерезидента. Така діяльність має підготовчий або допоміжний характер для нерезидента. А тому, на наш погляд, таке представництво нерезидента не є постійним представництвом.

Отже, у наведеній ситуації нерезидент не отримує доходів із джерелом походження з України, не провадить в Україні господарської діяльності через своє постійне представництво. А тому не відповідає ознакам платника податку на прибуток.

Таким чином, на наш погляд, у наведеній у запитанні ситуації нерезидент не повинен реєструватися платником податку на прибуток.

Але якщо представництво цього нерезидента вже зареєстровано як такий платник, на наш погляд, нерезидент має подати до податкової заяву про зняття представництва з реєстрації платником податку на прибуток.

Водночас наголосимо, що норми ПКУ стосовно реєстрації нерезидента платником податку на прибуток часто вимагають додаткових роз’яснень від ДПС. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.

Автор: Олександр Золотухін

До змісту номеру