Насамперед зазначимо, що в чинних НП(С)БО не прописано методику обліку господарських операцій між головним підприємством та його представництвом. Тому рекомендуємо з питань бухобліку таких господарських операцій звернутися до Мінфіну.
Нижче наводимо власну думку щодо обліку таких операцій.
Далі скажемо тезово.
На представництва іноземних СГ поширюються норми Закону про бухоблік (ч. 1 ст. 2).
Для представництв іноземних СГ, крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ, встановлюється скорочена за показниками фінзвітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік).
Тобто постійні представництва складають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми №1-м і 2-м) за правилами НП(С)БО 25.
Розрахунки між підприємством та його відокремленим підрозділом обліковують на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»: згідно з Інструкцією №291 на ньому ведуть облік внутрішньогосподарських розрахунків із виробничими одиницями та господарствами, виділеними на окремий баланс, за:
— взаємним відпуском матеріальних цінностей;
— реалізацією продукції, робіт, послуг;
— передачею витрат загальноуправлінської діяльності;
— виплатою заробітної плати працівникам цих господарств;
— за іншими видами розрахунків.
Передачу активів від одного підрозділу (філії) до іншого, виділеного на окремий баланс, відображають за кредитом рахунків обліку відповідних активів і дебетом субрахунку 683, а їх одержання — зворотною кореспонденцією цих рахунків.
Щодо скасування реєстрації нерезидента платником податку на прибуток
На наш погляд, якщо нерезидент не провадитиме господарської діяльності через постійне представництво, тобто через таке представництво не здійснюватиметься продаж товарів, робіт, послуг, а також якщо нерезидент не здійснюватиме інших операцій, про які докладніше ми написали в статті «Взяття на податковий облік нерезидентів» в «ДК» №16/2021, то нерезидент не має підстав бути платником податку на прибуток. Отже, таку реєстрацію слід скасувати.
Водночас зазначене представництво не відповідає поняттю постійного представництва нерезидента.
Таким чином, якщо представництво виділено на окремий баланс, отримання від нерезидента мобільних телефонів, комп’ютерів, коштів на фінансування зарплати відображають у бухобліку представництва проведенням у кореспонденції з субрахунком 683:
— Д-т 10, 11 К-т 683 — отримано комп’ютери і мобільні телефони;
— Д-т 311 К-т 683 — отримано кошти на рахунок для фінансування зарплати.
На підставі цих проведень в окремому балансі (форми №1-мс) відокремленого підрозділу залишок на рахунках 10, 11 буде відображено в рядках 1010 і 1011. Залишок на субрахунку 311 — у рядку 1165, а залишок на субрахунку 683 — у рядку 1690.
Як бачимо, за наслідками цих господарських операцій у відокремленого підрозділу немає показників фінрезультату до оподаткування, тобто немає доходів та/чи витрат (прибутків або збитків).
Але ж об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначають шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, визначені відповідними положеннями ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Тобто за наслідками наведених вище операцій об’єкта оподаткування податком на прибуток не виникає.
А згідно з п. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний установлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Тобто, якщо об’єкта оподаткування не виникає, то декларацію з податку на прибуток можна не подавати. Але подеколи на практиці податківці трактують цю норму досить широко, що начебто не подають декларацію, якщо взагалі не було жодної господарської операції. А якщо такі операції були, тобто вони відображаються у фінзвітності, то декларацію слід подавати. У такому разі декларація буде подана без заповнення таблиці показників. Але додатком до такої декларації буде заповнена фінзвітність. Проте остаточне рішення щодо подання декларації в цій ситуації має прийняти кожен платник самостійно. Можна отримати ІПК.
Декларацію разом із фінзвітністю подає нерезидент за наслідками діяльності свого представництва. Водночас він може довірити подання такої декларації своєму представництву.
Якщо комп’ютери, телефони почнуть використовуватися у діяльності представництва з адміністративною метою і на них нараховуватиметься амортизація, в окремому обліку представництва, на наш погляд, це відображатимуть так, як показано в таблиці.
Таблиця
Облік у постійного представництва отримання ТМЦ і коштів постійним представництвом від нерезидента
| Господарська операція | Кореспонденція рахунків | |
| Д-т | К-т | |
| Отримано від нерезидента комп’ютери і мобільні телефони | 10, 11 | 683 |
| Отримано від нерезидента кошти на рахунок для фінансування зарплати | 311 | 683 |
| Нараховано амортизацію на комп’ютери і мобільні телефони | 92 | 13 |
| Нараховано зарплату працівникам | 92 | 661 |
| Нараховано ЄСВ на зарплату працівників | 92 | 651 |
| Утримано ПДФО із зарплати працівників | 661 | 641 |
| Утримано ВЗ із зарплати працівників | 661 | 642 |
| Перераховано зарплату на банківські рахунки працівників | 661 | 311 |
| Перераховано ЄСВ | 651 | 311 |
| Перераховано ПДФО | 641 | 311 |
| Перераховано ВЗ | 642 | 311 |
| Понесені протягом звітного періоду витрати списано до складу фінрезультатів | 791 | 92 |
| Витрати звітного періоду списано на збитки | 442 | 791 |
У такому разі представництво отримає від’ємний фінансовий результат. Тож за наслідками цих операцій слід буде подати декларацію зі збитками.
Щоправда, є й інший погляд на бухоблік зазначених операцій. Замість рахунку 92 витрати списують на рахунок 683, тобто фактично витрати передають на баланс підприємства нерезидента.
Який із цих двох варіантів обрати, підприємство має вирішити самостійно. У будь-якому разі, повторимося, рекомендуємо звернутися до Мінфіну.
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291.