Чи потрібно заборгованість показувати в рядку 24.2 додатка ДІЯ?
Ні, не потрібно.
У цьому рядку відображають вартість майна (робіт, послуг), наданих резидентом «Дія Сіті», платником податку на особливих умовах особі, що не є резидентом «Дія Сіті» — платником податку на особливих умовах, за договором, який передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг), крім продажу (надання) майна (робіт, послуг) після отримання оплати або за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) на рахунки резидента «Дія Сіті» — платника податку на особливих умовах, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів, наступних за днем оформлення відповідного документа (докладніше див. пп. 135.2.1.10 ПКУ).
Тобто однією з умов заповнення цього рядка є надання, серед іншого, послуг резидентом «Дія Сіті» на особливих умовах. А в наведеній у запитанні ситуації ТОВ надало ці послуги, коли воно ще не було резидентом «Дія Сіті». Тобто критерій пп. 135.2.1.10 ПКУ не виконується.
Чи стає така заборгованість безнадійною у 2022 році?
Умови щодо строку давності і визначення законодавства, за яким вирішуються суперечки, має зазначатися в договорі з нерезидентом. Тому слід це питання вирішувати після ознайомлення з договором. Якщо згідно з договором щодо строку давності і вирішення суперечок застосовується законодавство України, то заборгованість не стає безнадійною у 2022 році.
Адже на період карантину (у зв’язку з COVID‑19) та на період воєнного стану строк давності призупинено (див. п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
Тож фактично починаючи з 02.04.2020 (обґрунтування цієї дати ми навели в «ДК» №42-43/2022) до сьогодні строк давності призупинено. І триватиме він до закінчення воєнного стану.
Крім того, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 3 ст. 264 ЦКУ). А як зазначено у запитанні, нерезидент письмово підтвердив свій борг. Тобто, навіть якби строк давності не було призупинено, він був би перерваний і почався заново у разі підтвердження боргу нерезидентом-боржником.
У разі прощення боргу боржнику 2023 року — в якому рядку додатка ДІЯ відображати таке прощення?
Прямо у ПКУ про оподаткування прощеного боргу не сказано нічого.
На наш погляд, такий прощений борг можна розглядати як безоплатно надані послуги (див. пп. 135.2.1.6 ПКУ) або як надання безповоротної фіндопомоги (див. пп. 135.2.1.7 ПКУ).
Безоплатно надані послуги відображають у рядку 16 і далі в рядку 17 додатка ДІЯ.
Безповоротну фіндопомогу фіксують у рядку 18 і далі в рядку 19 додатка ДІЯ. В обох випадках сума прощеного боргу оподатковується податком за ставкою 9%.
Але для уникнення непорозумінь може бути доречно отримати індивідуальну податкову консультацію.
Оподаткування у разі переведення боргу
На наш погляд, на оподаткування резидента «Дія Сіті» така операція не вплине. Адже такої операції немає у ПКУ серед тих, які є об’єктом оподаткування.
Проте думка ДПС з цього питання нам невідома. Тож для уникнення непорозумінь може бути доречно отримати індивідуальну податкову консультацію.