Кадровий облік
Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на п’ять років (п. 12 Порядку №1487).
При цьому заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників, повинні мати ліцензії на відповідну діяльність та що два роки погоджувати з Генеральним штабом Збройних Сил програми підготовки.
Підприємства щороку до 1 жовтня визначають потребу в підвищенні кваліфікації цих працівників (п. 12 Порядку №1487). Таку потребу доречно передбачити у наказі.
Куди скерувати працівника на підвищення кваліфікації?
Міноборони у листі від 08.06.2023 №383/вих. 3ВГ/6 надало інформацію щодо закладів освіти, які тоді мали ліцензію на підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку.
Тоді це були:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного;
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого;
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана;
Університет економіки та права «Крок».
Відтоді, звісно, навчальних закладів, які мають ліцензію, значно побільшало.
Оподаткування вартості підвищення кваліфікації
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 ПКУ).
Так, організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства (ст. 6 Закону №4312).
Вимога щодо підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за ведення військового обліку, міститься у Порядку №1487, і її потрібно виконати.
Основними напрямами діяльності роботодавців у сфері професійного розвитку працівників є, зокрема, розроблення поточних та перспективних планів професійного навчання працівників (ч. 1 ст. 4 Закону №4312).
Таким чином, витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника (який веде військовий облік) у будь-якій сумі не включаються до складу оподатковуваного доходу такого працівника та не є об’єктом оподаткування ПДФО в тому разі, якщо таке підвищення кваліфікації передбачається законодавством. А як зазначено вище, це визначено нормами законодавства.
Зі суми, сплаченої роботодавцем за підвищення кваліфікації працівників, ВЗ не утримують (пп. 1.2 і 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Попри те що кошти за підвищення кваліфікації працівників не оподатковуються ПДФО та ВЗ, вони підлягають відображенню в додатку 4ДФ єдиної звітності у місяці відповідного кварталу за ознакою доходу «158».
Щодо ЄСВ, то витрати на підвищення кваліфікації працівника, який веде військовий облік на підприємстві, не входять до фонду оплати праці згідно з пп. 3.24 Інструкції №5 та не включаються до видів виплат, на які нараховується ЄСВ.
Отже, на суму, сплачену роботодавцем за підвищення кваліфікації працівників, ЄСВ не нараховують і не сплачують, відповідно в додатку 1 єдиної звітності відображати його не потрібно.