Проходження практики студентами регулюється законодавчими актами залежно від статусу практиканта.
Які закони регулюють виробничу практику
Якщо практикант — студент ВНЗ, то звертаємося до п. 1 ст. 51 Закону №1556-VII та норм Положення №93.
Якщо ж практикант здобуває професійно-технічну освіту, то проходження практики регулюється ст. 29 Закону №103/98-ВР та нормами Порядку №992.
Обирає базу практики ВНЗ (п. 2.3 Положення №93) та ПТНЗ (п. 2 Порядку №992) на замовлення підприємств.
Студенти, учні та слухачі також можуть обирати місце практики самостійно, за погодженням із керівництвом ВНЗ або ПТНЗ.
Базою практики можна обрати підприємство будь-якої форми власності.
Незалежно від статусу практиканта, між освітньою установою та підприємством — базою практики укладають договір про проходження практики.
Форму договору на проведення практики студентами ВНЗ наведено в додатку 1 до Положення №93, а форму договору для практикантів з ПТНЗ не додано, але основні вимоги до нього наведено у п. 8 Порядку №992.
Основні вимоги до договорів для всіх практикантів містять кількість студентів, учнів та слухачів за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, терміни, умови й порядок проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення відповідних умов та безпеки праці на рівні нормативних вимог, інші взаємні зобов’язання сторін і термін дії договору.
При цьому передбачено можливість отримання зарплати студентами ВНЗ зі збереженням права на стипендію за результатами підсумкового контролю (п. 5.6 Положення №93). І запроваджено систему оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) та укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику (п. 9 Порядку №992).
Тобто зарплату практиканти отримувати можуть, але чи виникають у них при цьому трудові відносини з підприємством — базою практики? Будемо з’ясовувати.
Аргументи проти — позиція Мінсоцполітики
На думку Мінсоцполітики (лист від 20.08.2012 №107/021/150-12), учні ПТНЗ під час виробничого навчання виконують роботи відповідно до навчальних планів та програм, і такі відносини не є трудовими, тому немає потреби укладати строкові трудові договори на період проходження виробничої практики.
А все тому, що практикантів (учнів та слухачів ПТНЗ) не включають до складу (списку) працівників підприємства (п. 7 Порядку №992).
Аналогічно консультує і Держпраці (лист від 19.05.2017 №5783/4.1/4.1-ДП-17).
Аргументи за — позиція редакції і ДПС
Хоча роз’яснення від Мінсоцполітики та Держпраці і сподобається багатьом особам, які надають учням ПТНЗ місце для виробничої практики, на нашу думку, розслаблятися не слід.
Адже назва Порядку №992 звучить так: «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики». Що передбачає надання не просто місць для проходження виробничої практики, а саме робочих місць таким практикантам.
І справді, згідно з абзацом першим п. 7 цього Порядку, учні, слухачі ПТНЗ на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються. Це аргумент на користь відсутності трудових відносин між місцем проходження практики та практикантами.
Інший аргумент — це те, що за п. 9 Порядку перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів ПТНЗ на надані або створені для них робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає види робіт відповідно до змісту робочих навчальних програм.
Також цим наказом призначають із числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.
Діє керівник підприємства в цій ситуації на підставі укладеного між підприємством та ПТНЗ договору про навчально-виробничу практику, а не на підставі трудових договорів, укладених із практикантами.
Натомість основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до частини першої ст. 21 КЗпП є угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізособою (далі — роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Але водночас цей Порядок містить ще низку ознак, які є суто трудовими:
— тривалість роботи учнів, слухачів має відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників (абзац другий п. 7 Порядку);
— наказом керівник підприємства встановлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) (п. 9 Порядку);
— з моменту розподілу учнів, слухачів ПТНЗ на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права й обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців;
— і найголовніше: такі практиканти підлягають соціальному й іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства (п. 10 Порядку). А як це зробити без укладання трудових відносин? Адже державне соціальне страхування вимагає від підприємств сплати ЄСВ за працівників, а до бази нарахування ЄСВ входять зарплата й винагорода за цивільно-правовим договором.
Якщо вас цікавить точка зору податківців на цю проблему (а саме підприємства повідомляють ДПС про укладені трудові відносини), то вона інша, ніж у Держпраці та Мінсоцполітики.
Що кажуть податківці
Зокрема, у листі від 13.10.2015 №21700/6/99-99-17-03-03-15 вони зазначили:
1) згідно з частиною третьою ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення податкового органу про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
На думку податківців, ця норма діє і щодо практикантів!
2) водночас ст. 38 Закону №103 встановлено, що час навчання у ПТНЗ (зокрема виробничого) зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного, і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Нині її треба вести в електронній формі, тобто зазначати відомості про таких працівників в єдиній «зарплатній» звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ.
У паперовій формі трудові книжки ведуться лише на бажання працівника.
Для учнів, які раніше не працювали та у зв’язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу на виробничій практиці на підставі довідок, виданих за місцем проходження практики, вносяться підприємством, де вони надалі працюватимуть (п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок);
3) роль електронної трудової книжки нині відіграє інформація, що міститься у Реєстрі застрахованих осіб. А до нього відомості потрапляють, зокрема, і з «зарплатної» звітності, яку подає роботодавець. Отже, таких працівників обов’язково треба показати в цьому звіті.
До речі, окремого коду застрахованих осіб для практикантів не встановлено. Тож практикантів відображають у додатку 1 «зарплатної» звітності з кодом категорії застрахованих осіб «1» — тобто як звичайних працівників!
Отже, на нашу думку, якщо практикант (учень ПТНЗ) отримуватиме зарплату, то укладення трудового договору на час практики є обов’язковим. Якщо ж не отримуватиме зарплати, можемо посилатися на роз’яснення Мінсоцполітики та Держпраці й наголошувати на проведенні саме навчальної, а не виробничої практики. Проте і виконувати трудові обов’язки під час навчальної практики такий учень не повинен.
Що ж до студентів ВНЗ, то з ними все просто. Якщо вони працюють під час практики, то їх треба оформити як працівників. При цьому до штату студента-практиканта можуть прийняти за строковим трудовим договором — тільки за наявності вакантної посади і якщо вона відповідає профілю практики (п. 3.7 Положення №93).
Процедура прийняття практиканта
Алгоритм прийняття на роботу практиканта досить простий:
— укладення договору між навчальним закладом та підприємством — базою практики;
— якщо практика виробнича і під час неї практикант виконуватиме трудові обов’язки, — на підставі договору про практику складають наказ про прийняття на роботу на період практики. Тобто укладають строковий трудовий договір;
— у разі укладення трудового договору потрібно перед допуском практиканта до роботи подати повідомлення до ДПС. Нагадуємо, що допуск до роботи без оформлення трудового договору тягне за собою відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 265 КЗпП та ст. 41 КУпАП.
Чи повідомляти про практикантів ТЦК?
Нагадаємо, що згідно з п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, підприємства зобов’язані:
— перевіряти у громадян України під час прийняття на роботу наявність військово-облікового документа або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
— надсилати у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу, звільнення з роботи до відповідних районних (міських) ТЦК інформацію про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за формою додатка 4 до цього Порядку).
Стають на військовий облік чоловіки з 17 років. Отже, найімовірніше, практикант уже матиме документ про перебування на обліку в ТЦК (це треба буде перевірити перед укладенням договору про практику з можливістю працювати). А після оформлення наказу про прийняття на роботу — про такого нового працівника ТЦК треба буде повідомити.
З моменту початку практики на практикантів почнуть поширюватися права й обов’язки стосовно виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правила внутрішнього трудового розпорядку та інші правила й норми, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців
Зарплату таким практикантам нараховують згідно з установленою на підприємстві системою оплати праці: за нормами, розцінками, ставками (окладами), з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок (п. 17 Порядку №992).
Заробітна плата, що нараховується практикантові, є базою для оподаткування ПДФО, військовим збором та нарахування ЄСВ на загальних підставах. Якщо одночасно із зарплатою отримується стипендія з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати не застосовується (пп. 169.2.3 ПКУ).
Скільки платити ЄСВ?
Чи нараховувати ЄСВ не нижче від мінімального страхового внеску? Що є основним місцем роботи для учнів ПТНЗ та студентів ВНЗ?
Податківці вважають, що основним місцем роботи вважатиметься місце виробничої практики. Тож у разі нарахування зарплати нижче від мінімальної за відпрацьований час практикантам під час проходження виробничої практики суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску (ІПК від 13.05.2017 №168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
Якщо практикант є інвалідом, до його зарплати застосовуватиметься ЄСВ за ставкою 8,41%. І базою для нарахування ЄСВ буде фактично нарахована зарплата (у межах максимальної величини нарахування ЄСВ).
Як виплачується зарплата практикантові?
Для практикантів — учнів ПТНЗ це можна зробити або через навчальний заклад (гроші перераховуються на поточний рахунок ПТНЗ), або безпосередньо на базі практики (не пізніше 5 днів після виплати зарплати працівникам підприємства) (п. 17 Порядку №992).
Тут маємо дуже цікаву ситуацію. Але стосується вона лише практикантів — учнів ПТНЗ. Завдяки нашим законодавцям стосовно оплати праці практикантів — студентів ВНЗ подібна норма не передбачена.
Річ у тім, що ч. 9 ст. 50 Закону №103 містить норму, яка передбачає таке: 50% заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів ПТНЗ спрямовуються на рахунок закладу освіти для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист здобувачів освіти, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
Тобто, за фактом, половину заробітної плати практиканта, без погодження з ним, база практики має переказати на рахунок закладу освіти. Пункт 18 Порядку №992 пом’якшує цю вимогу і каже, що питання, чи перераховувати 50% зарплати практиканта ПТНЗ, чи ні, у кожному конкретному випадку вирішуються окремо і в договорі формулюються як додаткові зобов’язання підприємства.
І водночас постає запитання: це перерахування потрібно робити з нарахованої зарплати чи вже з зарплати до виплати? І це також треба узгодити в договорі про практику, але, на нашу думку, доречніше та зручніше говорити про зарплату вже після оподаткування.
Адже податківці наполягають: при нарахуванні заробітної плати учням (слухачам) ПТНЗ, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, саме підприємство, як податковий агент, зобов’язане утримати зі суми такого доходу ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5% та перерахувати їх до бюджету в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Нормативна база
- Закон №1556-VII — Закон України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту».
- Положення №93 — Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міносвіти від 08.04.1993 №93.
- Закон №103/98-ВР — Закон України від 10.02.1998 №103/98‑ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту».
- Порядок №992 — Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затверджене постановою КМУ від 07.06.1999 №992.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8073-X.
- Інструкція №58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці від 29.07.93 №58.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.