Працівники, які написали заяви на відпустку без збереження зарплати та з початком війни виїхали за кордон, можуть звільнитися за власним бажанням або за угодою сторін.
Щоб звільнитися, працівник повинен подати заяву про звільнення. Позаяк він перебуває за кордоном, то зробити це особисто складно. Тому працівник таку заяву може надіслати роботодавцю в месенджер або на електронну пошту й одночасно надіслати паперову заяву поштою. На підставі цієї заяви (паперової) роботодавець видає наказ про звільнення та проводить остаточний розрахунок.
Зверніть увагу!
Якщо працівник надіслав лише повідомлення про те, що він звільняється, то таке повідомлення не є заявою. Він повинен написати заяву з дотриманням вимог і підписати її, зазначивши в ній, наприклад, таке: «Прошу звільнити мене з обійманої посади за власним бажанням у зв’язку з переїздом на нове місце проживання з... на підставі ст. 38 КЗпП України». Працівник повинен надіслати роботодавцю фотокопію цієї заяви. Надалі оригінал заяви може бути надіслано поштою, коли з’явиться така можливість. На підставі цієї заяви роботодавець видає наказ про звільнення.
Роз’яснення Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці від 25.03.2022
Що з трудовою книжкою?
Відповідно до ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення, провести з ним розрахунок (ст. 116 КЗпП), а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Звертаємо увагу: якщо працівник був прийнятий на роботу до 10.06.2021, то трудова зберігається у роботодавця. Тому роботодавець має видати працівникові ще й належним чином оформлену трудову книжку.
З огляду на те що працівник перебуває за кордоном й отримати копію наказу та трудову книжку не зможе, складають акт довільної форми про неможливість видачі трудової книжки та копії наказу через відсутність працівника в Україні. Отримати трудову книжку працівник зможе після повернення додому, особисто звернувшись до роботодавця, чи на надану поштову адресу, зазначену у листі, бо згідно з абз. 4 п. 37 Правил №270 у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати, зокрема, трудові книжки.
Щодо зарахування до стажу всіх місяців відпустки без збереження зарплати
Частина 4 ст. 12 Закону №2136 передбачає, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, обов’язково надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше ніж 90 к. д., без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.
Тут уже думка роботодавця щодо цієї відпустки не має значення, роботодавець зобов’язаний надати відпустку працівникові, що полишив своє місце проживання.
Тобто роботодавець і надалі надає працівникові (який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи) відпустку без збереження на час воєнного стану без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки (так, як передбачено ч. 3 ст. 12 Закону №2136), проте з однією відмінністю: до стажу, що дає право на дні щорічної відпустки (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки), увійдуть лише 90 к. д. (це 6 к. д. до щорічної основної відпустки), а от решта днів такої відпустки не даватиме працівникові права на дні щорічної відпустки.
Відлік цих 90 к. д. потрібно починати з дня дії Закону №2352, тобто з 19 липня 2022 року, розуміючи, що закон не має зворотної сили. Тому що правила обчислення строків визначено ст. 241-1 КЗпП, де зазначено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Отже, працівник, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, перебуваючи у відпустці за власний рахунок, матиме право на дні щорічної відпустки до 19 жовтня 2022 р., починаючи з 20 жовтня 2022 року право на дні щорічної відпустки втрачається.
Роз’яснює Держпраці
Чи можна звільнити працівника, коли він без попередження виїхав за кордон під час воєнного стану?
Звільнення працівників має відбуватися за процедурами, передбаченими чинним законодавством.
Звільнення працівників за власним бажанням та за угодою сторін здійснюється на підставі заяви працівника.
Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує своїх трудових обов’язків у зв’язку з воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини.
Тому рекомендуємо за відсутності заяви працівника про звільнення не вирішувати питання щодо звільнення працівника до закінчення бойових дій.
У табелі обліку робочого часу можна проставляти позначку «інші причини відсутності». Підстав для збереження заробітку за таким працівником немає.
У разі необхідності виконання обов’язків відсутнього працівника можна прийняти на його місце іншого працівника на умовах строкового трудового договору.
Роз’яснення Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці від 17.11.2022
Виплата компенсації за невикористану відпустку
За загальним правилом для виплати компенсації за невикористані відпустки береться заробіток за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації. Якщо ж працівник пропрацював менше ніж рік, тоді для розрахунку компенсації беруть виплати за фактичний час роботи: з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачують компенсацію (п. 2 Порядку №100).
Позаяк у наведеному випадку в розрахунковому періоді немає доходу і відпрацьованих днів для розрахунку компенсації при звільненні працівникові, то потрібно скористатися абз. 3 — 5 п. 4 Порядку №100. Відповідно до яких у разі відсутності в розрахунковому періоді заробітної плати середню зарплату розраховують з установленої в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо оклад є меншим за МЗП, розрахунок слід проводити з МЗП.
Отже, для розрахунку сумарного заробітку потрібно посадовий оклад (МЗП) помножити на кількість місяців розрахункового періоду (в цьому разі на 12 місяців). Далі для визначення суми середньої зарплати слід отриманий сумарний заробіток поділити на кількість днів календарних днів у розрахунковому періоді. Для визначення суми компенсації потрібно отриманий розмір середньої зарплати помножити на кількість днів невикористаної відпустки.
Нормативна база
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон №2352 — Закон України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
- Правила №270 — Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою КМУ від 05.03.2009 №270.