Під час рейдової перевірки на пересувному пункті зважування посадові особи Укртрансбезпеки виявили перевищення дозволених вагових норм і з’ясували, що ТЗ належить не водію та не ФОПу, в якого той працює. Водночас саме на ФОПа було складено акт про перевищення нормативних вагових параметрів та застосовано штрафні санкції за порушення вимог абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону про автотранспорт через відсутність дозволу на рух автодорогами з перевищенням вагових норм.
* Постанова ВС від 22.02.2023 у справі №240/22448/20.
Це важливо!
Виникнення цього спору пов’язане з тим, що постанову про застосування штрафу посадові особи Укртрансбезпеки винесли щодо ФОПа, який не є автомобільним перевізником вантажу, хоча на нього було оформлено ТТН. Отже, чи може такий ФОП відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт через перевищення вагових норм?
Водій та його роботодавець не відповідають
Водій вважає зазначену постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, бо суб’єктом відповідальності за правопорушення, передбачене в ч. 1 ст. 60 Закону про автотранспорт, є автомобільний перевізник (фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами).
Натомість згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля КАМАЗ є взагалі інша фізособа, а замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем вантажу згідно з ТТН є ТОВ, що свідчить про те, що автомобільним перевізником ані водій, ані ФОП не є.
Своєю чергою, як зазначає ФОП, притягнення його до відповідальності у вигляді накладення адміністративно-господарського штрафу відбулося на підставі слів водія ТЗ, який під час габаритно-вагового контролю повідомив, що працює у нього.
Укртрансбезпеки заперечує заявлені позовні вимоги через те, що рух транспортного засобу здійснювався без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами з перевищенням вагових параметрів. Окрім того, розгляд справи про порушення відбувався у присутності ФОПа, про що свідчить протокол розгляду актів проведення перевірки, і жодних пояснень та заперечень щодо змісту постанови той не висловлював. Документів, які б підтверджували, що він не є перевізником, ФОП не надавав.
Суди попередніх інстанцій стали на бік ФОПа та скасували штраф. Чому?
Перевізник визначається за документами на перевезення
ВС звертає увагу на те, що посадові особи Укртрансбезпеки визначили ФОПа як автомобільного перевізника вантажу зі слів водія ТЗ КАМАЗ 43143 під час габаритно-вагового контролю. Принаймні саме таку інформацію (про автомобільного перевізника) зазначено в акті проведення перевірки, й саме ФОПа було запрошено на розгляд справи про порушення, і щодо нього потім було винесено спірну постанову.
Проте жодного належного документа, який би засвідчував право користування транспортним засобом, тобто використання цього транспортного засобу на законних підставах, надано не було. З огляду на те, що власником ТЗ, його водієм та автомобільним перевізником були різні особи, жодних документів щодо тимчасового використання цього ТЗ (як-от договору оренди або тимчасового реєстраційного талону) на час ухвалення постанови надано не було.
У контексті наведеного вище в Укртрансбезпеки виникає запитання, яким чином має здійснюватися контроль, аби встановити особу, яка — на прикладі описаної ситуації — має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Надаючи відповіді на поставлені перед ВС запитання, насамперед суд виходить із того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону про автотранспорт, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Колегія суддів погоджується з доводами Укртрансбезпеки, що автомобільний перевізник має використовувати ТЗ для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (ст. 33, 50 Закону про автотранспорт), а не власник/користувач транспортного засобу.
Звичайно, надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) ТЗ, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності за ч. 1 ст. 60 Закону про автотранспорт. Тож автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує Укртрансбезпеки.
На місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен пред’явити ті документи, які від нього вимагаються (ст. 48 Закону про автотранспорт). При цьому автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, лише документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (відповідні документи, зазначені для автомобільного перевізника та водія). І не передбачено обов’язкової наявності певного підтвердного документа про особу-перевізника.
Якщо документів недостатньо
Звісно, колегія суддів не заперечує, що під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсягу (переліку) наданих документів недостатньо для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (за ст. 60 Закону про автотранспорт) накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з’ясувати, зокрема, особу порушника. Адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія ТЗ, які зафіксовані в акті проведення перевірки.
Особу-перевізника може підтверджувати ТТН
ВС також звертає увагу, що посадові особи, які розглядали цю справу, не звернули увагу на обставини, які мали б щонайменше дати підстави засумніватися у тому, що саме ФОП є (чи може бути) автомобільним перевізником, який має відповідати за перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу. Приміром, варто було переконатися, що інформація про ФОПа як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній, якою оформлено перевезення вантажу. За змістом ТТН перевізником названо ТОВ 1, а замовником — ТОВ 2. З’ясовано також, що власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, є фізособа. Проте ця обставина має значення для з’ясування питання законності користування транспортним засобом для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за перевищення встановлених габаритно-вагових норм вантажу.
Щодо останнього, то нею за Законом про автотранспорт є автомобільний перевізник, визначити якого можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. У цій самій справі таким документом була товарно-транспортна накладна, і це дало можливість встановити, хто є перевізником вантажу.
Нормативна база
- Закон про автотранспорт — Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт».