Сезонні працівники

Правове регулювання сезонної праці

Сезонними вважаються працівники, що виконують сезонні роботи — роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців (п. 1 Указу №310).

Вичерпний перелік сезонних робіт наведений у Списку №278 (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Список сезонних робіт

З огляду на вищезазначене сезонні трудові договори можуть бути укладені лише для робіт, які відповідають таким двом умовам одночасно:

1) такі роботи не можуть бути виконані протягом усього року через природні або кліматичні обмеження і здійснюються лише на певний період, який не перевищує шести місяців;

2) ці роботи включені до Списку №278.

Тому, якщо роботи не відповідають першій умові (тобто вони можуть бути виконані протягом усього року), незалежно від того, чи включені до Списку, вони не можуть бути визнані сезонними згідно з Указом №310. Натомість, якщо роботи відповідають першій умові, але не включені до Списку, вони також не розглядаються як сезонні роботи за змістом Указу.

Зверніть увагу!

У Списку №278 не наведено конкретних професій та видів сезонних робіт. Тому кожне підприємство може встановити їх самостійно, у колективному договорі чи іншому погодженому з профспілковим органом внутрішньому документі (положенні, наказі), навівши також тривалість, дату початку, закінчення сезону.

На сезонних працівників у штатному розписі вводять нові посади. Тобто до штатного розпису вносять зміни. У наказі про внесення змін до штатного розпису зазначають, що робота за доданими посадами є сезонною, уточнюють тривалість сезонних робіт. Після закінчення сезону знову вносять зміни до штатного розпису, вилучаючи з нього сезонні посади.

Приклад 1 Працівника прийнято на посаду офіціанта в літньому кафе на період роботи, що триває п’ять місяців протягом літнього сезону.

Незважаючи на те що ця робота не може бути виконана протягом усього року через природні та кліматичні умови, вона не належить до сезонних робіт, бо не включена до Списку №278.

Приклад 2 На підприємство з переробки плодоовочевої продукції прийнято працівника на посаду комірника тривалістю два літні місяці.

Хоча ця робота зазначена в Списку №278, вона не може бути віднесена до сезонних, бо може виконуватися протягом усього року. В частині переробних підприємств сезонними вважаються лише ті працівники, робота яких безпосередньо пов’язана з переробкою продукції.

Приклад 3 Сільгосппідприємство прийняло працівників на посаду робітників на низькокваліфікованих ручних роботах у сільському господарстві строком 1 місяць для ручного збирання урожаю овочевих культур.

Ця робота зазначена в Списку №278 і може виконуватися тільки в період збирання урожаю. Тому вона належить до сезонних робіт.

Сезонний трудовий договір

Особливості

Особливості укладення такого договору наведено в п. 3 — 5 Указу №310.

Осіб, яких приймають на сезонні  роботи, має бути попереджено про це під час укладення трудового договору. У наказі або розпорядженні про прийняття на роботу має бути чітко зазначено, що особа приймається на сезонну роботу. Тривалість трудового договору при прийнятті на сезонні роботи не має перевищувати тривалості сезону (який не може бути більше ніж 6 місяців). При прийнятті на сезонні роботи не встановлюється випробування з метою перевірки відповідності працівника чи службовця призначеним йому обов’язкам.

Хоча наголосимо, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону №2136 при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Тобто у період дії воєнного стану можна встановлювати випробний термін для всіх працівників.

Позаяк сезонний трудовий договір укладають на певний строк, такий договір належить до строкових трудових договорів (див. ст. 23 КЗпП).

Укладення договору

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу (ст. 24 КЗпП).

Тож, як і у випадку укладення інших трудових договорів, про укладення сезонного трудового договору роботодавець повідомляє ДПС, надсилаючи Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, форма якого й особливості подання встановлені Постановою №413.

Трудову книжку на сезонного працівника заповнюють у загальновстановленому порядку (п. 1.1 Інструкції №58). Окремо в книжці не записують, що працівник приймається на тимчасову чи сезонну роботу. Якщо працівник відпрацював повний сезон на підприємстві і наступного року знову уклав відповідний договір на наступний сезон, стаж роботи на цьому підприємстві вважається для нього безперервним. При цьому в графі 3 «Відомості про роботу» роблять запис «Безперервний стаж роботи зберігається» (п. 2.19 Інструкції №58).

Але з 10.06.2021 набрали чинності зміни до КЗпП, за якими наявність трудової книжки не є обов’язковою (ст. 24 КЗпП). Тобто з цієї дати, влаштовуючись на роботу, працівник не зобов’язаний надавати працедавцеві трудову книжку. Він може її надати, за її наявності, а може і не надавати.

На вимогу працівника, який уперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу (ст. 48 КЗпП). Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Отже, якщо працівник не вимагає оформлення трудової книжки, а також внесення до неї записів, то роботодавець не зобов’язаний цього робити.

З огляду на вищенаведене процедура оформлення працівника на сезонну роботу може бути приблизно така:

1) працівник пише заяву на ім’я керівника підприємства з проханням прийняти його на сезонну роботу за такою-то посадою (професією) на такий-то строк;

2) на підставі заяви керівник видає наказ про прийняття на роботу;

3) працівник ставить під наказом свій підпис, чим погоджує зміст наказу;

4) роблять запис до трудової книжки (якщо цього вимагає працівник);

5) надсилають повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПС.

Припинення договору

Звільняються сезонні працівники згідно з наказом керівника підприємства, який видається в останній день дії договору, з усталеним формулюванням: «Звільнити [такого-то з такої-то дати] у зв’язку з закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП». Подібний запис роблять і в трудовій книжці, якщо цього вимагає працівник. Наказ може видаватись і раніше, але дата звільнення має стояти датою останнього дня дії договору.

Військовий облік сезонних працівників

Чи потрібно вести військовий облік сезонних працівників?

Порядок №1487, який регулює питання військового обліку, не робить винятків щодо сезонних працівників. Тож військовий облік сезонних працівників ведуть у загальному порядку, як і щодо інших працівників.

Строковий трудовий договір може бути розірваний достроково з ініціативи працівника на умовах, наведених у ст. 39 КЗпП (хвороба або інвалідність працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також випадки, наведені в ч. 1 ст. 38 КЗпП).

Про своє дострокове звільнення сезонні працівники попереджають роботодавця письмово за 3 дні (див. п. 6 Указу №310).

З ініціативи роботодавця строковий трудовий договір може бути розірвано з підстав, наведених у ст. 40 КЗпП, а також з підстав, наведених у п. 7 Указу №310:

а) припинення робіт на підприємстві, в установі, організації на строк більше ніж два тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт у них;

б) нез’явлення на роботу безперервно протягом більше ніж один місяць унаслідок тимчасової непрацездатності.

Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія договору вважається продовженою на невизначений строк (ст. 39-1 КЗпП).

Оплата праці сезонників

Оплата праці сезонних працівників здійснюється у такому самому порядку, як і інших працівників, і не має жодних особливостей. Сезонники мають право на застосування податкової соціальної пільги в такому самому порядку, як і постійні працівники.

Як і на інших працівників, на сезонних ведуть табелі обліку робочого часу.

Приклад 4 Сільгосппідприємство нарахувало заробітну плату сезонному працівникові, зайнятому ручним збиранням урожаю овочів, у сумі 10 000 грн. Утримано ПДФО (18%) 1 800 грн, ВЗ (1,5%) 150 грн. Нараховано ЄСВ (22%) 2 200 грн.

Виплачено на банківський рахунок сезонника зарплату за мінусом податків — 8 050 грн (10 000 - 1 800 - 150). Податки перераховано до бюджету.

Бухгалтерський облік показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський облік нарахування і виплати зарплати сезонному працівникові

Відпустка сезонних працівників

Як і інші працівники, сезонники мають право на відпустки.

Відпустка працівникам надається пропорційно до відпрацьованого ними часу (ст. 6 Закону про відпустки). Те саме стосується компенсації за невикористану відпустку.

Приклад 5 Строк дії сезонного трудового договору — з 31.05.2023 до 06.07.2023. Для працівників, які працюють постійно, тривалість щорічної відпустки — 24 календарні дні.

Кількість календарних днів роботи — 37 календарних днів.

Кількість календарних днів у 2023 (рік, за який надається відпустка) — 365.

Кількість святкових і неробочих днів визначається за ст. 73 КЗпП. Але у період дії воєнного стану норми ст. 73 не застосовуються. На момент написання цієї статті воєнний стан продовжено до 18.08.2023. Тому, визначаючи строк відпустки за даними прикладу 5, святкові і неробочі дні не віднімаємо від кількості календарних днів роботи і календарних днів у році.

За цими даними кількість днів щорічної відпустки сезонників становить 2,43 календарного дня [(37 - 0) х 24 : (365 - 0)]. Скоротивши до цілого, отримуємо 2 календарні дні відпустки.

Якщо сезонні працівники до моменту звільнення не скористалися правом на відпустки, вони можуть піти у відпустку при звільненні. Наприклад, якщо строк договору закінчується 06.06.2023, а строк відпустки — 2 календарні дні, то трудовий договір припиняється в останній день відпустки — 08.06.2023 (див. ст. 3 Закону про відпустки). А останній робочий день — 06.06.2023.

Водночас замість відпустки сезонник може отримати компенсацію за невикористану відпустку. Відпусткові чи компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки розраховують згідно з Порядком №100.

Середню зарплату для визначення суми відпусткових та компенсації працівникові, який пропрацював на підприємстві менше ніж рік, розраховують виходячи з виплат за фактичний час роботи з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому виплачуються відпусткові або компенсація за невикористану відпустку (п. 2 Порядку №100). Якщо працівник відпрацював на підприємстві менше ніж місяць, то середньоденну зарплату розраховують виходячи зі встановленої йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу.

Приклад 6 Початкові дані прикладу 5.

Заробітна плата за червень — 12 000 грн.

Розрахунковий період — червень 2023.

Кількість календарних днів у червні — 30. Святкових і неробочих днів у зв’язку з воєнним станом немає.

Середня зарплата за один календарний день — 400 грн (12 000 : 30).

Відпусткові (компенсація за невикористану відпустку) — 800 грн (400 х 2).

Як роботодавцю дізнатися інформацію про страховий стаж сезонника?

Для підтвердження страхового стажу в разі настання страхового випадку роботодавець має попросити у працівника довідку ОК-5 (ОК‑7). Цю довідку будь-який працівник може отримати у ПФУ.

У листі ПФУ від 06.04.2023 №13316-15885/Р-03/8-2800/23 зазначено, що при обчисленні страхового стажу застрахованій особі роботодавець використовує довідки ПФУ за формами ОК-5 чи ОК-7 (додатки 4 та 5 до Положення №10-1). При цьому для підтвердження страхового стажу застрахованої особи за період з 01.01.2016 роботодавець може скористатися інформацією з ПФУ за формою «Дані про трудовий стаж» (додаток 9 Положення №10-1), яка надається роботодавцю на його запит.

Також у листі ПФУ від 20.02.2023 №5670-4673/К-03/8-2800/23 зазначено, що при обчисленні страхового стажу застрахованої особи за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності можна використовувати дані про страховий стаж, зазначений у додатку 9 «Дані про трудовий та страховий стаж» в ОК-5 та додатково — дані з трудової книжки.

Оплата тимчасової непрацездатності

Така оплата сезонникам здійснюється в загальному порядку, як і для інших працівників.

Розрахунок оплати часу тимчасової непрацездатності здійснюють згідно з Порядком №1266.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, то розрахунковий період визначають за фактично відпрацьовані повні календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку №1266).

Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру загальнообов’язкового держсоцстрахування застрахована особа має страховий стаж менше ніж 6 місяців, середню заробітну плату визначають для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону №1105, п. 29 Порядку №1266).

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначають за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку №1266).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначають за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку №1266).

Приклад 7 Початкові дані прикладів 5 і 6.

Працівник хворів три дні, з 03.07 до 05.07.2023.

Страховий стаж — 10 років.

Розрахунковий період — червень 2023. Середня зарплата за один календарний день — 400 грн.

Якщо страховий стаж понад 8 років, лікарняні виплачують у розмірі 100% середньої зарплати (див. ч. 1 ст. 17 Закону №1105). Тобто коефіцієнт страхового стажу — 1,0.

Сума лікарняних — 1 200 грн (400 грн х 3 дні х 1,0).

Нормативна база

• КЗпП — Кодекс законів про працю від 10.12.1971 №322-VІІІ.
• Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки».
• Закон №1105 — Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
• Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
• Інструкція №58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58.
• Положення №10-1 — Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 №10-1.
• Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
• Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 №1266.
• Порядок №1487 — Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
• Постанова №413 — Постанова КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту».
• Список №278 — Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою КМУ від 28.03.1997 №278.
• Указ №310 — Указ Президії ВР СРСР від 24.09.1974 №310-ІХ «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах».