Крім Багатосторонньої угоди CRS, Загального стандарту звітності CRS та FATCA, Закон №2970 імплементує також положення:
— Багатосторонньої угоди МСАА CbC (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) — багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн;
— Угоди QCAA (Qualifying Competent Authority Agreement) — щодо обміну інформацією для потреб трансфертного ціноутворення, яка передбачає автоматичний обмін звітами у розрізі країн МГК між Україною і відповідною іноземною юрисдикцією.
ДПСУ пояснює
Безпосередньо імплементація такого обміну є одним із міжнародних зобов’язань України та передбачає встановлення для ДПС обов’язку збирати відповідну інформацію та щороку на автоматичній основі обмінюватися звітами в розрізі країн між юрисдикціями, в яких зареєстровано учасника міжнародної групи компаній або в яких міжнародна група компаній провадить свою діяльність, що містять інформацію, зокрема, стосовно загальної суми доходів (виручки) за фінансовий рік, суми прибутку (збитку) за фінансовий рік, сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств, розміру статутного капіталу, кількості працівників за фінансовий рік тощо.
Розгляньмо, як зазначені угоди вплинуть на обов’язок повідомляти про участь у міжнародний групі компаній і звітувати про здійснені в межах таких груп контрольовані операції. Але почнімо з початку, з норм ПКУ, які встановлюють ці обов’язки.
Повідомлення про участь у МГК та контрольовані операції
За правилами пп. 39.4.2 ПКУ юрособи, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, наступного за звітним, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі — МГК).
За уточненням п. 53 підрозд. 10 розділу ХХ ПКУ, платники податків, які є учасниками відповідної МГК і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати до 1 жовтня 2023 року повідомлення про участь у МГК.
Інформацію, яка має міститись у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній, наведено у пп. 39.4.2.2.
Крім того, платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати і зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період та надавати документацію на запит органу ДПС протягом 30 к. д. з дня отримання запиту. Перелік документації з трансфертного ціноутворення зазначається у запиті та наведений у пп. 39.4.6 ПКУ.
А сам запит надсилають не раніше 1 жовтня року, наступного за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію було здійснено. Отже, запити надсилатимуть після 01.10.2023 щодо контрольованих операцій, здійснених у 2022 році, і тим платникам податків — учасникам МГК, хто подав повідомлення до 01.10.2023 про контрольовані операції, що здійснювалися у 2022 році.
Звіт у розрізі країн МГК — перший період та набрання чинності угодою МCAA CbC
Платник податків — резидент України, що належить до МГК, зобов’язаний подавати до органу ДПС звіт у розрізі країн МГК в електронній формі.
Такий Звіт у розрізі країн МГК подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (а за відсутності інформації — відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 млн євро та за наявності однієї з обставин, наведених в абзацах 3 — 7 пп. 39.4.10 ПКУ.
Зокрема, платникам податків, які є материнськими компаніями МГК в Україні, вперше потрібно буде подати цей Звіт за фінансовий рік, який закінчується у періоді з 1 січня до 31 грудня 2022 року (п. 53 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Водночас для інших випадків, визначених пп. 39.4.10 ПКУ, передбачено, що Звіт у розрізі країн МГК подається вперше щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією — стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією.
Розділ 8 Багатосторонньої угоди MCAA CbC передбачає, що укладають цю угоду саме шляхом підписання.
ДПС як компетентний орган підписала 03.11.2022 відповідну заяву, згідно з якою компетентний орган України (ДПС) вважається таким, що підписав Багатосторонню угоду MCAA CbC і погоджується дотримуватися її вимог.
За інформацією від ДПСУ, відповідне інформаційне повідомлення про приєднання розміщене на вебпорталі ДПС за посиланням.
Станом на 24.01.2023 Україна вже зазначена в числі юрисдикцій-підписувачів Багатосторонньої угоди MCAA CbC.
Проте дата заяви ДПС про підписання Багатосторонньої угоди MCAA CbC не є датою набрання нею чинності.
Для того щоб Багатостороння угода MCAA CbC набрала чинності як для України, так і для кожної юрисдикції, з якою Україна бажає автоматично обмінюватися інформацією, обидва компетентні органи (ДПС та компетентний орган кожної такої юрисдикції) мають заявити про свій намір здійснювати автоматичний обмін один з одним, подавши повідомлення до Багатосторонньої угоди MCAA CbC.
Відомо, що станом на березень 2023 року зазначене повідомлення Україна ще не подала, а отже, Багатостороння угода MCAA CbC для України ще не набрала чинності. Проте станом на травень 2023 року відповідної інформації ще немає, тож варто стежити за повідомленням від ДПСУ щодо набрання чинності угодою MCAA CbC.
Отже, позаяк процес укладення Багатосторонньої угоди MCAA CbС ще триває, то для потреб п. 53 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ підстав подавати Звіт у розрізі країн МГК у платників податків ще не виникло. Тож за 2022 рік цей Звіт не подається, а чи подаватиметься він за 2023 рік, залежить від того, чи буде укладено зазначену Багатосторонню угоду. Стежмо за інформацією від ДПСУ!
Нормативна база
- Закон №2970 — Закон України від 20.03.2023 №2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».