Активи та витрати неприбуткової організації
Неприбуткова організація може придбавати, отримувати безоплатно, виробляти тощо будь-які активи, які потрібні їй для здійснення її статутної діяльності. А саме:
- придбавати, орендувати, використовувати безоплатно, будувати самостійно нерухоме майно — землю, будівлі чи приміщення;
- придбавати, орендувати, використовувати безоплатно, виробляти самостійно рухоме майно — автомобілі, меблі, обладнання тощо. Якщо неприбуткова організація буде власником автомобіля, який є об’єктом оподаткування транспортним податком, вона має декларувати та сплачувати цей податок на загальних підставах;
- здійснювати ремонт нерухомого і рухомого майна — власного, орендованого чи наданого в користування;
- виробляти, придбавати чи отримувати безоплатно запаси (матеріали, тару, продукцію тощо);
- придбавати пальне для власних потреб;
- придбавати чи отримувати безоплатно роботи та послуги сторонніх осіб тощо.
Для відображення витрат у бухгалтерському обліку неприбуткові організації застосовують НП(С)БО 16. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками), за умови що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БО 16).
Для відображення у бухгалтерському обліку інформації про понесені витрати неприбуткові організації можуть використовувати рахунки тільки класу 9 «Витрати діяльності» або одночасно рахунки класу 8 «Витрати за елементами» та класу 9 «Витрати діяльності». Рахунки тільки одного класу 8 без рахунків класу 9 використовувати не можна.
Зверніть увагу!
На дату визнання витрат неприбуткова організація визнає і доходи (в сумі таких витрат). Це пов’язано з тим, що будь-які надходження неприбуткової організації мають цільовий характер використання. А правила бухгалтерського обліку цільового фінансування прописані в п. 17, 18 НП(С)БО 15.
Використання автомобіля в неприбутковій організації здійснюється на загальних підставах. На цю тему див. наші матеріали:
- «Облік, реєстрація авто, імпортованого як гуманітарна допомога» в «ДК» №18/2022;
- «Автомобіль працівника в діяльності підприємства» в «ДК» №13/2019;
- «Як придбати авто в нерезидента?» в «ДК» №12/2022;
- «Облік придбання нового авто» в «ДК» №32/2020;
- «Пальне на підприємстві: від придбання до списання» в «ДК» №29/2020.
Позаяк уся діяльність неприбуткової організації має відповідати її статутним цілям, то й витрати теж слід розглядати з цього погляду — всі вони здійснюються виключно для статутних цілей організації. Наприклад, автомобіль у благодійній організації не має використовуватися для приватних потреб її засновників або працівників.
Валютні операції неприбутківців
Неприбуткові організації можуть відкривати валютні рахунки та використовувати їх для потреб своєї статутної діяльності без обмежень. Надходження на валютні рахунки також мають вписуватися в межі статутної діяльності організації — приймання благодійних внесків у валюті, пожертв тощо. Для неприбуткової організації діють лише загальні обмеження, про які ми говорили у попередній статті «Робота благодійних організацій під час війни: організаційні моменти» в цьому номері «ДК».
Це також стосується використання валюти. Використання готівкової валюти дозволяється лише у випадках, передбачених розділом VI Положення №2. Зокрема, відповідно до п. 42 та 43 Положення №2:
- резиденти-юрособи мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном із використанням знятої для цих потреб із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти;
- юрособи-резиденти, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для здійснення розрахунків з оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.
На території України готівкові розрахунки у валюті (приймати внески, пожертви, надавати допомогу тощо) проводити не можна.
Курсові різниці. Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді додатного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої як дохід від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток.
Придбання товарів з метою ведення діяльності організації та надання благодійної допомоги
Від благодійної допомоги слід відрізняти гуманітарну допомогу, яка, крім Закону про благодійництво, додатково регулюється Законом про гуманітарну допомогу і має власний порядок бухгалтерського обліку, про що ми розповідаємо в окремій статті. Тож гуманітарну допомогу тут не розглядаємо.
Якщо ж неприбуткова організація закуповує товари для ведення власної діяльності та для надання благодійної допомоги, це робиться за загальними правилами. Товари можна закуповувати у фізосіб, у ФОПів та юросіб, проводити розрахунки з постачальниками можна через підзвітну особу або безготівковим переказом через банки.
Придбання товарів у резидентів — суб’єктів господарювання (ФОПів або юросіб), як правило, оформляється видатковою накладною, яку складає постачальник. Отримувач — неприбуткова організація може оплатити товар на умовах попередньої або подальшої оплати. Жодних особливостей немає.
У бухобліку неприбуткової організації отримані товари, призначені для діяльності самої організації, зараховують на рах. 20 або рах. 22. Якщо придбані товари призначені для надання благодійної допомоги, на нашу думку, їх доцільно обліковувати на рах. 28 — окремо від запасів, призначених для діяльності самої організації. Якщо товари мають подвійне призначення, рахунок 20, 22 чи 28 можна обрати залежно від того, яке призначення переважає.
Придбання товарів у нерезидентів — суб’єктів господарювання. Неприбуткові організації можуть бути суб’єктами ЗЕД на загальних підставах, використовувати валюту для розрахунків з іноземними постачальниками. Для придбання товарів за кордоном, як правило, укладають ЗЕД-контракт із постачальником, також зазвичай оформляється інвойс, який виконує функції видаткової накладної, під час ввезення оформляється імпортна митна декларація. Розрахунки з іноземними постачальниками проводять лише через банки.
Щодо ввезення товарів з-за кордону під час війни варто прочитати:
- лист Державної митної служби України від 06.04.2022 р. №08-1/10/7/1720, див. «ДК» №16/2022;
- «Як ввезти авто під час війни: консультує ДМСУ» в «ДК» №17/2022.
Придбання товарів у фізосіб-резидентів, які не є суб’єктами господарювання. Відповідно до п. 172.7 та 173.3 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна у фізособи є юрособа, то така юрособа є податковим агентом фізособи — платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента. Позаяк об’єкт оподаткування військовим збором, а також порядок нарахування, утримання і сплати цього збору такий самий, як і у випадку з ПДФО (п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), то під час утримання ПДФО юрособа також має утримати і перерахувати до бюджету військовий збір.
Докладніше про оподаткування ПДФО та ВЗ під час придбання товарів у фізосіб ми писали у статтях:
- «Придбання майна у фізособи» в «ДК» №11/2020;
- «Придбання сільгосппродукції у населення» в «ДК» №26/2019.
Придбання товарів у фізосіб-нерезидентів здійснюється за такою самою схемою, що й придбання товарів у фізосіб-резидентів. При цьому виплата доходу фізособі-нерезиденту можлива лише за умови його оподаткування. Своєю чергою, для оподаткування такого доходу нерезидент повинен мати номер картки платника податків (РНОКПП). Тож, якщо нерезидент-продавець не має РНОКПП, перед здійсненням купівлі-продажу нерезидент повинен отримати його.
Податківці про РНОКПП для нерезидента
...п. 70.1 ст. 70 ПКУ встановлено, що до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр) включається інформація про осіб, які є, у тому числі, іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, та які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Реєстраційні номери облікових карток платника податків використовуються фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України.
Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (п. 70.12 та пп. 70.12.1 п. 70 ст. 70 ПКУ).
Згідно з п. 70.5 ст. 70 ПКУ фізична особа — платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи — платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Отже, податковий агент задля дотримання вимог відповідних норм ПКУ зобов’язаний проводити нарахування (виплату) доходів фізичній особі — нерезиденту лише у разі наявності у нього реєстраційного номера облікової картки платника податку. <...>
Готівкові операції в неприбуткових організаціях
Операції з готівкою регламентовані Положенням №148, яке поширюється на всіх юросіб; особливостей для неприбуткових організацій немає.
Якщо організація планує роботу з готівкою, у неї має бути організована каса та передбачено посаду касира. Відповідно до п. 45 Положення №148 касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей згідно із законодавством України. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. Готівку може здавати до банку лише касир!
Також слід зважати на готівкові обмеження, передбачені п. 6 Положення №148. Зокрема, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою — у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізособами — у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Пунктом 8 Положення №148 визначено, що обмеження, встановлені в п. 6 та 7 розд. II Положення №148, не стосуються, зокрема:
1) розрахунків СГ із бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці.
Це означає, що без обмежень можна сплачувати готівкою платежі до бюджету і фондів через каси банків, приймати та здійснювати добровільні пожертвування та благодійну допомогу, видавати готівку на відрядження, виплачувати зарплату готівкою. Зверніть увагу, що видача готівки підзвітній особі на господарські витрати обмежується, а саме: підзвітна особа не може здійснювати розрахунків з одним постачальником на день у сумі понад 10000 грн. Наприклад, одна підзвітна особа проводить розрахунки за один день із двома постачальниками на суми 9000 та 9500 грн відповідно, для цього їй видають із каси готівку в сумі 18500 грн, і це не буде порушенням граничних обсягів готівкових розрахунків.
Неприбуткова організація може використовувати готівку з рахунку в банку на вищезазначені цілі. Готівку з рахунку можна отримувати за чеком або за допомогою платіжної картки через банкомат (докладніше про це ми писали в статті «Картковий підзвіт — усе, що потрібно знати» в «ДК» №37/2018).
Також потрібно встановити ліміт каси й дотримуватися його. Про ліміт каси ми писали в статті «Ліміт каси не може перевищити розрахований» в «ДК» №29/2019.
Заробітна плата в неприбутковій організації
Установчі документи неприбуткової організації мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для потреб цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Отже, неприбуткова організація може наймати будь-яких працівників для ведення статутної діяльності. Відповідно, трудові обов’язки всіх працівників мають відповідати статутній діяльності організації. Це стосується всіх — керівництва організації, облікових працівників, основних працівників, водіїв та ін.
Волонтери і благодійництво
Щодо волонтерів зазначимо таке. Стаття 1 Закону про волонтерську діяльність визначає її як добровільну неприбуткову соціально спрямовану діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги (безоплатних робіт та послуг). Волонтерська допомога — роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Тож якщо люди добровільно беруть участь в роботі благодійної організації на волонтерських засадах, то вони є волонтерами і заробітна плата їм за це не нараховується та не виплачується. Відповідно, робота волонтерів не обмежується в часі, не потребує обліку та не впливає на статус благодійної організації.
Але такі люди можуть працювати у благодійній організації і як наймані працівники, яким потрібно нараховувати зарплату за виконану роботу з дотриманням усіх норм трудового законодавства. Тобто, якщо благодійна організація бажає, щоб такі люди дотримувалися трудового розпорядку, а самі люди бажають отримати робоче місце, знаряддя праці, надані благодійною організацією, гарантований час відпочинку, страховий стаж, оплату праці, лікарняні та відпусткові, — для цього треба укласти трудовий договір (його форму замінює звичайний наказ про прийняття на роботу). Ось тільки волонтерами у такій благодійній організації після цього вони не вважатимуться.
Надання благодійної допомоги фізособам
Насамперед діяльність з надання благодійної допомоги фізособам має бути зафіксована у статутних документах благодійної організації — як один із видів статутної діяльності. Взагалі, тут потрібно керуватися Законом про благодійництво — адже тільки допомога за зазначеними в ньому цілями та напрямами вважатиметься благодійною.
На час війни діє виняток: неприбуткові організації незалежно від ознак неприбутковості, які вони мали у довоєнний період до 24.02.2022 р., та незалежно від цілей їх діяльності за їх установчими документами під час війни протягом дії воєнного стану можуть здійснювати без податкових наслідків на добровільних засадах благодійну підтримку на користь ЗСУ та низки інших організацій (проте щодо допомоги окремим фізособам цей виняток не працює!).
Благодійна допомога фізособам може надаватися як коштами, так і товарами — продукти харчування, медикаменти, одяг, будматеріали тощо.
Благодійна організація самостійно визначає порядок документообігу: яким чином вона фіксуватиме потреби фізосіб у благодійній допомозі та сам факт надання такої допомоги. Як правило, на практиці для цього застосовують:
- заяви, в яких люди висловлюють прохання про надання допомоги і зазначають свої потреби у такій благодійній допомозі. Організація може самостійно розробити форму такої заяви;
- акти надання допомоги, в яких фіксується, кому та яку саме допомогу фактично було надано.
Заяви про надання допомоги затверджуються керівником організації або іншою уповноваженою на це особою, яка й відповідатиме за обґрунтованість надання допомоги у кожному конкретному випадку. Згідно з актами про надання допомоги організація може ідентифікувати отримувачів та списати до витрат надані товари.
Якщо допомога надається коштами, то підтвердженням її надання будуть видаткові касові ордери (у разі надання допомоги готівкою) або банківська виписка (у разі перерахування допомоги на рахунок отримувача). Зокрема, у заяві на отримання благодійної допомоги можна передбачити форму допомоги — готівка або безготівковий переказ за реквізитами, що зазначає отримувач у заяві.
Вартість або сума благодійної допомоги законом не обмежується. Не обмежуються і суми готівкової благодійної допомоги, що надається за один день одній особі. Проте виключно з метою оподаткування в деяких випадках може обмежуватися неоподатковуваний розмір благодійної допомоги.
Оподаткування благодійної допомоги, що надається фізособам, урегульоване п. 170.7 ПКУ.
Відповідно до пп. 170.7.2 ПКУ у повному розмірі не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платникові податку, який потерпів унаслідок, зокрема, збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. Це стосується благодійної допомоги у будь-якій формі — грошовій або матеріальній.
Крім цього, відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами-юрособами на користь будь-якого платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ (у 2022 році це 3470 грн).
Також згідно з пп. 170.7.8 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ з урахуванням особливостей, передбачених у пп. 170.7.8 ПКУ. Докладніше про нові правила оподаткування благодійної допомоги ми писали в статті «Особливості звільнення від ПДФО та ВЗ благодійної допомоги фізособам під час війни» в «ДК» №13/2022.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про благодійництво — Закон України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
- Закон про волонтерську діяльність — Закон України від 19.04.2011 р. №3236-VI «Про волонтерську діяльність».
- Закон про гуманітарну допомогу — Закон України від 22.10.1999 р. №1192-XIV «Про гуманітарну допомогу».
- НП(С)БО 15 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. №290.
- НП(С)БО 16 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.1999 р. №318.
- Положення №2 — Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №2.
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.