Благодійники бажають бути неприбутківцями. Що це дає?
Згідно з пп. 14.1.121 ПКУ, неприбуткові підприємства, установи та організації (далі — неприбуткові організації) — це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ.
Зверніть увагу!
Неприбуткові організації — це не якийсь окремий вид підприємства, установи або організації. Це виключно податковий статус юрособи на загальній системі оподаткування, який набувається після внесення інформації про неї до Реєстру неприбуткових організацій. До Реєстру можуть потрапити лише ті юрособи, які відповідають ознакам, установленим пп. 133.4.1 ПКУ.
А пільги неприбуткова організація має тільки щодо податку на прибуток. Решту податків неприбутківці платять на загальних підставах (хіба що для певного виду юросіб встановлено конкретну пільгу спеціальною нормою ПКУ).
У пп. 133.4.6 ПКУ визначено перелік юросіб, які можуть отримати статус неприбуткових організацій. Є в цьому переліку і благодійні організації. Діяльність благодійних організацій регулює Закон про благодійництво.
Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових установлено пп. 133.4.1 ПКУ. Так, неприбутковим підприємством, установою та організацією є юрособа (тобто ФОП не може мати статусу неприбутківця), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. Для благодійних організацій це Закон про благодійництво;
- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для потреб цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ;
- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду чи зарахування до доходу бюджету в разі припинення юрособи (внаслідок її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Головною ознакою й останнім кроком для отримання статусу неприбуткової організації є внесення юрособи до Реєстру неприбуткових установ та організацій, який веде ДПСУ. І підтвердженням такого статусу є витяг із Реєстру. Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку неприбуткової організації.
Решта осіб, яких цікавить неприбутковий статус певної організації, можуть перевірити його на сайті ДПС у формі пошуку в Реєстрі неприбуткових організацій.
Якщо благодійна організація створена та внесена до Реєстру неприбутківців, вона повинна дотримуватися вимог пп. 133.4.2 ПКУ:
- доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. При цьому благодійна організація може отримувати будь-які доходи, в тому числі і виручку від реалізації власних запасів, ОЗ, виробленої продукції, покупних товарів, проценти на вклади у банках або залишки коштів на рахунках тощо.
Отже, з метою збереження неприбуткового статусу протягом всього періоду своєї діяльності благодійна організація повинна:
- не розподіляти отриманих доходів (прибутків або їх частини) серед засновників, членів, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб;
- використовувати доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації її мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Для благодійної організації це, зокрема, означає, що вся її діяльність має відповідати вимогам Закону про благодійництво.
Отже, треба суворо контролювати напрями використання ресурсів неприбуткової організації, а також її власного капіталу: вона не може формувати прибуток та розподіляти його між засновниками. Це, до речі, зумовлює специфіку ведення бухгалтерського обліку неприбутківцями — їх фінансовий результат завжди має дорівнювати нулю, прибуток або збиток виникають лише в разі нецільового використання ресурсів або капіталу такої юрособи (але про це поговоримо далі).
За умови виконання цих вимог неприбуткові організації не є платниками податку на прибуток. Статус неприбутковості також не передбачає сплати єдиного податку, бо перехід на спрощену систему оподаткування автоматично позбавляє статусу неприбуткової організації.
А чим загрожує порушення умов неприбутковості?
За пп. 133.4.3 ПКУ у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 к. д. після закінчення місяця, в якому було порушено умови неприбутковості), звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи зі суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація вилучається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
Якщо ж контролюючий орган самостійно встановлює відповідно до норм ПКУ факт використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) з метою іншою, ніж передбачено установчими документами, то це є підставою для вилучення такої організації з Реєстру і нарахування ПЗ з податку на прибуток, штрафних санкцій та пені відповідно до ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.4 ПКУ).
Звертаємо увагу: неприбуткові організації незалежно від ознак неприбутковості, що їх вони мали у довоєнний період до 24.02.2022 р., та незалежно від мети їхньої діяльності згідно з їхніми установчими документами під час війни протягом дії воєнного стану можуть здійснювати без податкових наслідків на добровільних засадах благодійну підтримку на користь ЗСУ та низки інших організацій.
Консультують податківці
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ) доповнено, зокрема, новим п. 63.
Так, відповідно до вищезазначеного пункту на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважаються порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Отже, неприбутковим організаціям незалежно від ознаки неприбутковості таких організацій, які мали у довоєнний період власні цілі, визначені їхніми установчими документами, не пов’язані з підтримкою держави, під час дії воєнного стану надано можливість здійснювати без податкових наслідків на добровільних засадах таку підтримку.
Роз’яснення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2022 р.
Неприбуткова організація як суб’єкт господарювання
Неприбуткова організація належить до суб’єктів господарювання. Так, відповідно до ст. 52 ГКУ, некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених ГКУ та іншими законами, — ст. 53 ГКУ.
Відповідно до ст. 54 ГКУ на суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб’єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами. У разі укладення трудового договору (контракту, угоди) суб’єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату, не нижчу від визначеного законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законом.
З урахуванням цього неприбуткова організація відповідає визначенню суб’єкта господарювання, наведеному у ст. 55 ГКУ: суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Саме через те що неприбуткова організація — СГ, на неї поширюються вимоги Закону про РРО. Якщо неприбуткова організація здійснює розрахункові операції в розумінні Закону про РРО, вона повинна застосовувати РРО. Поняття розрахункової операції ми докладно проаналізували в статті «Безготівкові операції та РРО» в «ДК» №6/2022.
Зокрема, якщо організація продаватиме за готівку або з використанням платіжних карток продукцію, товари, запаси, надаватиме послуги за готівку, тоді вона має застосовувати РРО. А ось у разі отримання готівкою чи картками благодійних або членських внесків тощо РРО не потрібен, бо сплата внесків — це не розрахункова операція.
Інші податки у неприбуткової організації
Єдиний податок. Статус неприбуткової організації унеможливлює реєстрацію платником єдиного податку, тож неприбуткова організація не може сплачувати ЄП.
Акцизний податок, екологічний податок, рентна плата. Формально неприбуткові організації не звільнені від цих податків. Обов’язок щодо сплати виникає лише в разі здійснення певних операцій або певної діяльності: реалізація підакцизних товарів, здійснення шкідливих викидів, користування надрами, радіочастотним ресурсом, природними ресурсами тощо. Як правило, неприбуткові організації не здійснюють таких операцій або діяльності, тож і зі сплатою цих податків на практиці не стикаються.
Мито сплачується неприбутковими організаціями на загальних підставах, якщо вони здійснюють експортні чи імпортні операції. Неприбуткові організації можуть здійснювати ЗЕД на загальних підставах.
Податок на майно неприбутківці сплачують у разі наявності майна — об’єкта оподаткування. Правила справляння податку на майно визначено розділом XII ПКУ. Відповідно до ст. 265 ПКУ податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.
Деякі неприбуткові організації можуть не сплачувати податку на нерухомість — див. пп. 266.2.2 ПКУ, зокрема підпункти «з», «и», «ї», «й». Якщо благодійна організація має нерухомість, що не є об’єктом оподаткування, вона не сплачуватиме за неї податок. Відповідно до пп. 266.4.2 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад можуть встановлювати пільги щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, благодійних організацій та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої статутами (положеннями) таких організацій.
Щодо транспортного податку для неприбутківців пільг не передбачено. Якщо благодійна організація матиме у власності автомобіль, що є об’єктом оподаткування, то транспортний податок декларується і сплачується на загальних підставах. До речі, немає й обмежень для неприбутківців у тому, щоб володіти автомобілями будь-якої вартості.
Плата за землю або орендна плата справляється відповідно до ст. 269 — 289 ПКУ. Пільги з плати за землю передбачені ст. 282 ПКУ, а земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню, наведено у ст. 283 ПКУ.
Туристичний збір та збір за місця для паркування сплачуються неприбутківцями на загальних підставах — за умови ведення відповідної діяльності.
Податок на додану вартість. Положення п. 133.4 ПКУ не містять заперечень щодо перебування неприбуткової організації в Реєстрі платників ПДВ. Тому, якщо неприбуткова організація має (п. 181.1 ПКУ) або бажає (п. 182.1 ПКУ) зареєструватися платником ПДВ, це не впливає на статус неприбутковості. Увага: неприбуткові організації також мусять стежити за обсягом оподатковуваних операцій з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ. А саме: до таких операцій належать операції, що підлягають оподаткуванню за ставками 20%, 14%, 7%, нульовою ставкою та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Тож, якщо благодійна організація реалізовуватиме товари/послуги за кошти або передаватиме їх на безоплатній основі, обсяги таких операцій включатимуться до розрахунку обсягу операцій з метою реєстрації платником ПДВ.
Увага!
Під час війни деякі операції, пов’язані із захистом нашої країни, стали пільговими щодо ПДВ. Але про це ми розповімо в окремій статті, де розглянемо поширені операції благодійних організацій.
Бухгалтерський облік неприбуткових організацій
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік, цей закон поширюється на всіх юросіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність.
Позаяк неприбуткові організації є юрособами, вони зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність у загальновстановленому порядку (спеціальних нормативних документів для ведення бухгалтерського обліку саме неприбутковими організаціями немає).
Проте неприбутківцям притаманна одна особливість, яка виникає з обмеження їхнього існування. Вони створені не для отримання прибутку (а отже, вони не можуть мати і збитків), а якщо неприбутківці і здійснюють господарську діяльність, яка приносить їм доходи, то вони використовуються виключно на здійснення статутної діяльності. Не використані надходження відображають в обліку як залишок цільового фінансування. Отже, фінансовий результат таких організацій за звітністю (як фінансовою, так і податковою) завжди дорівнює нулю — принаймні доти, доки вони мають неприбутковий статус і не порушують свого статуту.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про благодійництво — Закон України від 05.07.2012 р. №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».