Податківці у ЗІР, підкатегорія 109.18, зауважили, що Законом №2118 внесено зміни до Закону про РРО, а саме розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнено новим п. 12. Так, згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону №265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Проте обов’язки, що виникають згідно із Законом про РРО, залишаються. Зокрема, відповідно до п. 2 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Інтернету, під час отримання товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлено програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, що дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Далі, згідно з визначенням поняття у ст. 2 Закону про РРО, розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій чи заповнений вручну.
З цього випливає, що в наведеному випадку замінити касовий чек РРО можна тільки квитанцією розрахункової книжки, яка має бути зареєстрована заздалегідь разом із КОРО до такої книжки. Документ будь-якої вільної форми не може замінити чек РРО.
На сьогодні КОРО та розрахункову книжку можна не реєструвати, якщо СГ заздалегідь прийняв рішення не проводити розрахункових операцій на період виходу з ладу РРО. Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку №547, СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім СГ, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у разі виходу з ладу РРО або відімкнення електроенергії розрахункові операції не здійснюються до моменту належного підімкнення резервного РРО або увімкнення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.
Тож, якщо СГ вже раніше мав зареєстровану КОРО, він міг би виписувати розрахункові квитанції у період, коли не міг застосовувати РРО. До речі, ст. 5 Закону про РРО чітко визначено випадки, коли замість РРО можна використовувати розрахункові квитанції (РК):
- вихід з ладу реєстратора розрахункових операцій;
- здійснення його ремонту;
- тимчасове, не більше ніж 7 робочих днів, відімкнення електроенергії.
Тут немає такої події, як відсутність доступу до РРО через воєнні дії. Тож формально в цьому разі потрібно було застосовувати інший РРО або програмний РРО, попередньо зареєструвавши його. Ясна річ, що це теж може бути непросто зробити в умовах воєнного стану, тому й штрафні санкції тимчасово не застосовуються.
Таким чином, у будь-якому разі маємо порушення порядку застосування РРО, яке не можна усунути законними способами:
- неможливо видати чек РРО встановленої форми та змісту;
- немає законних підстав використовувати РК та КОРО.
Видача покупцю замість чека РРО інших документів (товарних чеків, накладних, квитанцій до касових ордерів тощо) не усуне цього порушення.
Не виправить ситуацію і реєстрація проведених операцій після отримання доступу до РРО, тому що їх потрібно було зареєструвати одночасно з їх здійсненням.
Проте задокументувати отримання виручки все-таки потрібно. Виручка, отримана із застосуванням банківських платіжних карток через POS-термінал або платіжний застосунок на сайті, буде підтверджена випискою банка. Докладніше про облік такої виручки ми розповіли в статті «Переказ коштів еквайром — окрема операція» в «ДК» №32/2021.
Готівкову виручку, отриману без застосування РРО, потрібно оприбуткувати за допомогою прибуткового касового ордера, якщо СГ — юрособа. Для ФОПа не регламентовано порядок оприбуткування готівки, якщо вона не реєструється через РРО. У наведеному випадку ФОП обліковує отриману готівку на власний розсуд.
Щодо подання звіту ЗВР-1
Як роз’яснюють податківці, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою №ЗВР-1 не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:
- КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);
- КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відімкнення електроенергії.
У наведеному випадку не відбувається жодної з цих двох подій. Але в разі фактичного використання РК і КОРО, навіть і без законних підстав, подання звіту ЗВР-1 не буде зайвим, адже фактично КОРО використовувалася.
Висновки
- Невикористання РРО з будь-яких причин є порушенням вимог Закону про РРО.
- Використання РК та КОРО не замінює собою використання РРО, а може застосовуватися тимчасово у разі виходу з ладу РРО або відсутності електроенергії.
- Замінити чеки РРО іншими документами не можна.
- Штрафи за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються на період дії воєнного стану, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
- Єдиним виходом із наведеної ситуації є усунення порушень і початок застосування РРО або програмного РРО згідно із Законом про РРО.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2118 — Закон України від 03.03.2022 р. №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Порядок №547 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.