Документування
Для початку укладаємо договір купівлі-продажу заправного блокпункту між фізичною і юридичною особою у письмовій формі (п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦКУ). Такий договір може бути посвідчений у нотаріуса, але виключно за бажанням однієї зі сторін, адже обов’язковість законодавством не передбачена.
Відповідно до п. 10 Методрекомендацій №561 передачу заправного блокпункту від фізособи до юрособи можна оформити актом приймання-передачі основних засобів.
Донедавна застосовувалася форма №ОЗ-1, затверджена наказом Мінстату від 29.12.1995 р. №352. Проте з 22.10.2021 р. цей наказ втратив чинність. Але затверджені ним форми первинного обліку ОЗ підприємство може використовувати як основу для розроблення власних форм. Докладніше про це див. у статті «Документальне оформлення введення ОЗ в експлуатацію» в «ДК» №18/2022.
Поряд з цим може застосовуватися форма Акта приймання-передачі основних засобів, затверджена Наказом №818 (цей наказ є обов’язковим лише для підприємств державного сектору).
Зарахування блокпункту на баланс (введення в експлуатацію) можна оформити Актом введення в експлуатацію, форма якого затверджена Наказом № 818. Або власно розробленим Актом, за основу для розробки якого взято Акт форми №ОЗ-1.
Амортизація
Відповідно до норм п. 23 НП(С)БО 7 строки корисного використання підприємство встановлює самостійно під час визнання основного засобу активом. І також самостійно визначає очікуваний період часу, протягом якого активи використовуватиме у господарській діяльності.
Водночас у ПКУ встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів. Тож, придбаваючи основні засоби, підприємство має враховувати в податковому обліку мінімальні строки корисного використання основних засобів, встановлені у пп. 138.3.3 ПКУ, — але тільки якщо воно є платником податку на прибуток і коригує на податкові різниці фінрезультат з метою оподаткування.
Оподаткування доходу фізособи
Щодо оподаткування придбаного товару (блокпункту), то вся сума доходу від продажу буде для фізособи оподатковуваним доходом. Його суму визначають виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче від оціночної вартості.
Підприємство під час виплати доходу від продажу рухомого майна є податковим агентом (п. 173.3 ПКУ) і має:
- утримати та перерахувати з такого доходу ПДФО за ставкою, встановленою в п. 167.2 ПКУ, тобто 5%. Виплату й оподаткування такого доходу показати в додатку 4ДФ з ознакою доходу «105». Але податковий орган має іншу думку і зазначає, що ставка ПДФО визначається за п. 167.1 ПКУ, тобто 18%, і в додатку 4ДФ дохід зазначається з ознакою доходу «127», як інший дохід на підставі пп. 164.2.20 ПКУ — якщо не проведено професійної оцінки майна та договір нотаріально не посвідчений (див., зокрема, листи ДПС від 13.01.2017 р. №446/Д/99-99-13-02-03-14, від 01.06.2017 р. №441/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 10.11.2016 р. №24277/6/99-99-13-02-03-15, від 03.02.2016 р. №1131/П/99-99-17-03-03-14);
- одночасно утримати ВЗ за ставкою 1,5%.
І незалежно від того, який товар продає фізособа, ЄСВ не нараховуємо та не утримуємо. Тож заздалегідь враховуйте суму податків, які потрібно буде вирахувати з вартості товару.
Позиція податківців
<...> Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ.
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
При цьому дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Згідно з п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ, нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні визначені Законом України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Для цілей ст. 173 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.
Враховуючи викладене, положення ст. 173 ПКУ передбачають наявність права власності на майно, оцінки майна, документа про сплату податку до бюджету та укладання договору купівлі-продажу з відповідним нотаріальним його посвідченням. <...>
Лист ДФС від 10.11.2016 р. №24277/6/99-99-13-02-03-15
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.
- Наказ №818 — Наказ Мінфіну від 13.09.2016 р. №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання».
- НП(С)БО 7 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.