Загальне зауваження
Чіткої однозначної відповіді на це питання чинне законодавство не містить.
Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним звернутися до податкової за індивідуальною податковою консультацією.
Нижче наведено погляд автора на вирішення ситуації, що розглядається.
Інший оподатковуваний дохід
Особливості оподаткування вартості послуг перевезення, що їх підприємство надає своїм працівникам, ми докладно розглянули в статті «Перевезення працівників» у «ДК» №41-42/2018.
Вартість такого перевезення для працівників є іншим доходом, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізосіб (18%) і військовим збором (1,5%). А позаяк дохід надається у негрошовій формі, для утримання податку на доходи фізосіб базу оподаткування слід визначати з урахуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ. У 2022 році цей коефіцієнт становить 1,21951.
Для утримання військового збору база оподаткування на «натуральний» коефіцієнт не збільшується, адже це не передбачено ПКУ.
Нецільова благодійна допомога
Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного пп. 169.4.1 ПКУ (для 2022 року — 3470 грн).
На наш погляд, надання працівникам безоплатних послуг перевезення можна оформити як надання нецільової благодійної допомоги. Розмір допомоги за даними прикладу для кожного працівника становитиме 1600 грн (80000 : 50). Якщо підприємство більше не надавало цим працівникам нецільової благодійної допомоги, то допомога в розмірі вартості перевезення вписуватиметься в неоподатковуваний розмір. Таким чином, вона не оподатковуватиметься ПДФО і ВЗ. У додатку 4ДФ до об’єднаної звітності така допомога буде відображена за ознакою доходу 169.
Чи нараховувати на таку допомогу ЄСВ?
На наш погляд, ні. Докладно це питання ми розглянули в статті «Чи належить матеріальна допомога, надана всім працівникам, до зарплати?» в «ДК» №18/2022.
Логіка такого погляду ось яка. Зазначена допомога не є систематичною, вона зумовлена надзвичайними подіями (військовою агресією Росії). Тож має характер одноразової допомоги, надання якої не передбачено нормативно-правовими актами, колективним договором. Необхідність надання такої допомоги виникла раптово.
Для отримання такої допомоги працівники мають написати заяву на ім’я керівника підприємства. На підставі заяв керівник може видати наказ по підприємству. Докладніше про документування див. у вищезгаданій статті.
Податок на додану вартість
Розглядаючи подібне питання в уже згаданій статті «Перевезення працівників» у «ДК» №41-42/2018, ми зазначили: якщо підприємство замовляє послуги перевезення, а перевізник є платником ПДВ, останній нараховує податкове зобов’язання з ПДВ, складає податкову накладну на підприємство як замовника.
Підприємство — платник ПДВ має право відобразити податковий кредит.
Далі підприємство безоплатно надає ці послуги працівникам. Надання таких послуг можна оформити актом наданих послуг, підписаним з боку підприємства керівником і з іншого боку працівниками, які отримали послуги.
Але якщо надалі ці послуги підприємство безоплатно надає працівникам, воно нараховує податкове зобов’язання з ПДВ у загальному порядку. Позаяк послуги працівникам надано безоплатно, то виписується податкова накладна на суму 0 грн.
Проте згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування не може бути нижчою за ціну придбання послуг. Тож підприємство виписує ще одну податкову накладну — на різницю між договірною ціною наданих працівникам послуг (0 грн) і ціною придбання послуг. Фактично така податкова накладна буде виписана на ціну придбання послуг. У цьому разі податкове зобов’язання з ПДВ нараховується в загальному порядку за ставкою 20%.
До речі, якщо підприємство є платником ПДВ, то воно має нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, виписавши дві податкові накладні, навіть якщо послуги перевезення придбавалися без ПДВ.
Податок на прибуток
Вартість послуг перевезення списують на витрати, зменшуючи надалі фінансовий результат до оподаткування і, як наслідок, об’єкт оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Причому податкових різниць для такої ситуації ПКУ не передбачає.