Підприємство планує придбати майно у фізособи, яка не має статусу самозайнятої особи. Платником яких податків і зборів може бути підприємство як покупець?
Юрособа як податковий агент
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого (рухомого) майна регулюється ст. 172 та 173 ПКУ.
Згідно з п. 172.4 та 173.4 ПКУ, нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про проведені операції з продажу (обміну) об'єктів нерухомості тільки між фізособами та про посвідчені договори купівлі-продажу (міни) рухомого майна.
Відповідно до п. 172.7 та 173.3 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи ФОП, то така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну), тобто зобов'язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента.
У вищезазначеній нормі йдеться про податок на доходи фізосіб. Проте позаяк об'єкт оподаткування військовим збором, а також порядок нарахування, утримання та сплати даного збору такий самий, як і у випадку з ПДФО (пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), то при утриманні податку на доходи фізосіб підприємство також має утримати та перерахувати до бюджету військовий збір.
Таким чином, якщо юрособа придбаває майно у фізособи, то така юрособа є її податковим агентом та зобов'язана:
— своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
— подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку1 до контролюючого органу за місцем свого розташування.
1 Форма розрахунку та порядок її заповнення затверджені наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
Коли ж перераховувати податки? Податківці в IПК від 02.05.2018 р. №1971/6/99-99-13-02-03-15/IПК, від 19.12.2017 р. №3046/П/99-99-13-02-03-14/IПК відповідають, що в цьому разі юрособі-покупцю слід керуватися порядком, установленим ст. 168 ПКУ.
Сплатити утриманий ПДФО податковий агент повинен у такі строки:
— при виплаті оподатковуваного доходу — якщо дохід виплачують готівкою, знятою з рахунку в банку, або шляхом перерахування на банківський рахунок фізособи-продавця (пп. 168.1.2 ПКУ);
— протягом 3 банківських днів, наступних за днем нарахування (виплати, надання) доходу, якщо виплату здійснюють готівкою з каси податкового агента (пп. 168.1.4 ПКУ);
— протягом 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу, якщо дохід нараховано податковим агентом, але не виплачено фізособі (пп. 168.1.5 ПКУ).
Нарахування, утримання і сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому для податку на доходи фізосіб (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок зі суми такого доходу за його рахунок. Це означає: якщо дохід фізособи від продажу нерухомого чи рухомого майна все-таки оподатковується податком на доходи фізосіб та військовим збором, то юрособа сплатить за таке майно фізособі не всю договірну вартість, а за мінусом податків.
А тепер поговоримо про особливості оподаткування (залежно від того, рухоме чи нерухоме майно продає фізособа).
Придбання нерухомого майна
За умови перебування нерухомого майна у власності фізособи понад три роки та продажу протягом звітного року не частіше одного разу дохід від такого продажу не оподатковується податком на доходи фізосіб (п. 172.1 ПКУ) і, відповідно, військовим збором.
Однак таке звільнення поширюється лише на житлові будинки, квартири або їх частини, кімнати, садові (дачні) будинки (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельні ділянки, що не перевищують норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ.
Відповідно до п. 172.2 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ПКУ, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ПКУ, або продажу нерухомого майна, що перебувало у власності фізособи менше ніж 3 роки (не стосується успадкованого майна — див. абз. 2 п. 172.1 ПКУ), підлягає оподаткуванню податком на доходи фізосіб за ставкою 5% та оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.
На замітку!
Доходи фізосіб-нерезидентів від продажу нерухомості оподатковуються згідно зі ст. 172 ПКУ у порядку, передбаченому для резидентів, — за ставкою 18% (п. 172.9 ПКУ).
Базою оподаткування є дохід, що підлягає оподаткуванню і визначається виходячи з договірної ціни, але не нижчої від оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п. 172.3 ПКУ).
Для визначення оціночної вартості слід звернутися до експерта-оцінювача. Відповідно до п. 172.11 ПКУ порядок визначення оціночної вартості нерухомості й об'єктів незавершеного будівництва, які продаються (обмінюються), визначається постановами КМУ №1440 і №1442.
Iнформацію про виплачений дохід і утримані податки у зв'язку з продажем нерухомого майна необхідно відобразити в податковому розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу «104».
Звичайно ж, постає запитання: як юрособі дізнатися, чи фізособа у звітному році вже продавала нерухомість? Радимо зробити так, як рекомендує сам ПКУ при продажу фізособою рухомого майна. У п. 173.3 ПКУ сказано, що інформація про черговість продажу має бути зазначена фізособою у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
Придбання рухомого майна
Якщо юрособа придбаває рухоме майно у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла та/або мопеда, також слід звернути увагу на черговість продажу такого рухомого майна.
Так, доходи фізособи від продажу протягом звітного року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла та/або мопеда не обкладаються податками (п. 173.2 ПКУ). Але якщо фізособа уже продала протягом звітного року легковий автомобіль чи мотоцикл або мопед, то другий і подальші продажі вже оподатковуються податком на доходи фізосіб за ставкою 5% та військовим збором — 1,5% (п. 173.1 ПКУ).
Нагадаємо, що вище ми вже писали: відповідно до п. 173.3 ПКУ інформація про черговість продажу має бути зазначена фізособою у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
Якщо придбавається інше рухоме майно, ніж легковий автомобіль, мотоцикл та/або мопед (наприклад, вантажне авто. Додатково див. лист ДФСУ від 02.03.2016 р. №2267/С/99-99-17-03-03-14, «ДК» №13/2016), то дохід фізособи від продажу такого рухомого майна оподатковується податком на доходи фізосіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5% незалежно від того, чи у звітному році фізособа вже продавала таке рухоме майно (тобто інше, ніж легковий автомобіль, мотоцикл та/або мопед), чи ні (п. 173.1 ПКУ).
Якщо продавець — нерезидент
Доходи фізосіб-нерезидентів від продажу (обміну) рухомого майна оподатковуються податком на доходи фізосіб у порядку, передбаченому для резидентів, за ставками згідно з п. 167.1 ПКУ, тобто 18% (п. 173.6 ПКУ).
Базою оподаткування є дохід від продажу рухомого майна залежно від того, яке саме майно продається (п. 173.1 ПКУ):
— якщо рухоме майно у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда, — базою оподаткування є договірна ціна, але не нижча від середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або його оціночної вартості, встановленої законодавством (на вибір платника податків, у тому числі фізособи);
— якщо інше рухоме майно (тобто крім легкових авто, мотоциклів, мопедів), — база оподаткування визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижчої від оціночної вартості такого об'єкта.
Iнформацію про виплачений дохід і утримані податки у зв'язку з продажем рухомого майна необхідно відобразити в податковому розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу «105».
Зверніть увагу!
Є певні види рухомого майна, щодо яких розділ IV ПКУ встановлює спеціальні правила оподаткування. Тож перш ніж діяти за загальними правилами, наведеними вище, переконайтеся, що до того майна, яке ви купуєте, немає спеціальних норм ПКУ.
Наприклад, якщо ви купуєте у фізособи інвестиційні активи (цінні папери, корпоративні права, випущені в інших, ніж цінні папери, формах, деривативи), то фізособа сплачує податок на доходи фізосіб та військовий збір з інвестиційного доходу самостійно. Детально оподаткування інвестприбутку фізособи регулює п. 170.2 ПКУ. Але юрособа має відобразити дохід, який виплачує такій фізособі, у формі №1ДФ з ознакою доходу «112». Докладніше про це читайте у статті «Iнвестиційний прибуток фізособи» в «ДК» №46/2019.
Або ж якщо ви купуєте у фізособи сільгосппродукцію, яку вона виростила (виготовила) самостійно, то такий дохід є неоподатковуваним. Але для цього потрібно, щоб цей дохід відповідав певним умовам, а фізособа надала певні підтвердні документи. Оподаткування доходу при придбанні сільгосппродукції у фізосіб регулює пп. 165.1.24 ПКУ. I в цьому випадку юрособа має відобразити дохід, який виплачує фізособі, у формі №1ДФ з ознакою доходу «179». Докладніше про це читайте в статті «Придбання сільгосппродукції у населення» в «ДК» №26/2019.
Iнші збори
Збір на пенсійне страхування
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону №400 юридичні та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, належать до кола платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування пенсійним збором визначено вартість нерухомого майна, зазначену в договорі купівлі-продажу такого майна (п. 8 ст. 2 Закону №400).
Нерухомим майном визнається житловий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з ПКУ. Ставка збору становить 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Отже, при придбанні нерухомості підприємство сплачує 1% на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Державне мито
Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст. 1 Декрету про держмито).
За держреєстрацію договору відчуження майна — як нерухомого, так і рухомого, передбачена сплата державного мита в розмірі 1% від суми угоди (ст. 3 Декрету про держмито).
Сплату державного мита законом не покладено на жодну зі сторін. Але позаяк збір до Пенсійного фонду платить покупець, то держмито зазвичай сплачує продавець.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №400 — Закон України від 26.06.97 р. №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
- Декрет про держмито — Декрет КМУ від 21.01.93 р. №7-93 «Про державне мито».
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит», ACCA DipIFR