Товар відвантажено покупцю двома поставками в різні дні, на кожну складено окрему податкову накладну. Покупець повернув увесь товар одноразово за одним документом на повернення. Скільки розрахунків коригування має скласти постачальник?

За авансом складено ПН на килимки для миші та комп’ютерні миші. За додатковою угодою кількість килимків збільшується без зміни ціни, а постачання мишей скасовується з поверненням авансу. Чи можна відобразити обидві зміни в одному РК? Які коди причин коригування - 102, 103 чи 104 - застосувати до кожної позиції та як нумерувати графи 1.2 і 2.2?

Підприємство у серпні 2026 року отримало аванс 224 141,20 грн (Дт 311 Кт 6811). Через скасування заходу погоджено повернення 50 000 грн, а залишок 174 141,20 грн неповертається для компенсації фактичних витрат. Акт наданих послуг не складатиметься. Який юридичний порядок оформлення розірвання договору або відшкодування збитків (ст. 611, 907 ЦКУ) та яким бухгалтерським записом списати залишок кредиторської заборгованості за Кт 6811?

Покупець повертає неоплачене обладнання через стороннього перевізника. Акт передання перевізнику підписано 25 вересня, товар прибув на склад постачальника 28 вересня. На яку дату постачальник має скласти зменшуючий розрахунок коригування до податкової накладної та чим ДПС обґрунтовує визначення цієї дати?

За однією податковою накладною відвантажено 100 одиниць товару. Покупець повернув 30 одиниць у понеділок і 70 — у середу через дефект. Скільки розрахунків коригування потрібно скласти? Який код причини коригування — 102 чи 103 — застосувати для кожного повернення та як заповнити табличну частину кожного РК?