Ситуація, коли працівник бажає звільнитися під час своєї тимчасової непрацездатності, є доволі поширеною. Законодавство чітко регулює як процедуру звільнення в такому випадку, так і порядок оплати лікарняного.
1. Порядок звільнення працівника
Чи можна звільнити працівника під час лікарняного?
Так, можна. Заборона на звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, встановлена ч. 3 ст. 40 КЗпП, стосується лише випадків звільнення з ініціативи роботодавця.
Позаяк в описаному випадку працівник звільняється за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), ця заборона не діє. Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні, і період лікарняного зараховується до цього двотижневого строку.
Отже, що має бути зроблено:
— для звільнення потрібно прийняти від працівника заяву на звільнення за власним бажанням. У заяві має бути чітко зазначено бажану дату звільнення;
— дата звільнення, зазначена в заяві, може припадати на період лікарняного. Наприклад, якщо працівник подав заяву 10 червня з проханням звільнити його 24 червня, а його лікарняний триває до 28 червня, датою звільнення буде саме 24 червня;
— на підставі заяви видається наказ про звільнення працівника зазначеною в заяві датою;
— у день звільнення (останній робочий день, зазначений у наказі) роботодавець зобов’язаний провести з працівником повний розрахунок: виплатити зарплату за відпрацьовані дні, компенсацію за невикористані дні відпустки тощо (ст. 116 КЗпП);
— у день звільнення працівникові видається копія наказу про звільнення.
Таким чином, звільнення відбувається у звичайному порядку, незважаючи на тимчасову непрацездатність працівника.
2. Оплата листка непрацездатності
Чи має право роботодавець відмовити в оплаті?
Ні, на підставі самого лишень факту звільнення — не має.
Право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи день звільнення (ч. 1 ст. 12 Закону №1105).
Це означає: якщо листок непрацездатності був відкритий до дати звільнення працівника (включно), він підлягає оплаті на загальних підставах. Ба більше, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності, незалежно від того, що в цей період працівника було звільнено.
Роботодавець має розглянути листок непрацездатності та призначити оплату, якщо для цього немає інших, передбачених законом підстав для відмови.
Підстави для відмови в оплаті лікарняного.
Можна відмовити в оплаті лише у випадках, прямо передбачених ст. 16 Закону №1105. Тож зрозуміло, що звільнення працівника за власним бажанням не є підставою для відмови в оплаті лікарняного.
Висновки:
— звільнити працівника-сумісника за його власним бажанням під час лікарняного можна і потрібно у дату, зазначену в його заяві;
— листок непрацездатності, відкритий до дати звільнення, підлягає оплаті за весь період непрацездатності, навіть за дні, що припадають на період після звільнення;
— роботодавець не має права відмовити в оплаті лікарняного лише на тій підставі, що працівник звільняється.