Згідно з пп. 12 НП(С)БО 9 «Запаси» матеріальні цінності, одержані підприємством безоплатно, оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням витрат, передбачених п. 9 цього Положення (стандарту), а саме:
— ввізного мита;
— непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
— транспортно-заготівельних витрат;
— інших витрат, пов’язаних із придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Справедлива вартість — сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»).
Тобто, по суті, справедлива вартість ТМЦ — це їхня продажна (ринкова) вартість. Для її визначення сільгосппідприємству потрібно проаналізувати, за якими цінами такі ТМЦ можна купити в інших суб’єктів господарювання.
Визначає справедливу вартість ТМЦ спеціальна комісія, створена керівником підприємства. Результат роботи комісії (тобто власне визначена справедлива вартість) оформлюють бухгалтерською довідкою або актом довільної форми, який затверджується керівником.
У бухобліку оприбуткування безоплатно отриманих запасів відображають проведенням: Д-т 28 (20) — К-т 718 «Дoхід вiд безоплатно одержаних оборотних aктивів».
Реалізація такого товару здійснюється в загальному порядку, тобто:
- Д-т 361 — К-т 702 — на суму продажу;
- Д-т 702 — К-т 641 — на суму ПДВ;
- Д-т 902 — К-т 28 — на собівартість.