Форму Розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
Бланк Розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків (далі — Розрахунок), терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
Сплата та звітування з ПДВ неплатником ПДВ
Неплатники ПДВ, які нарахували податкове зобов’язання з ПДВ на отримані від нерезидента послуги, податкову накладну не складають. Але вони повинні скласти і подати до податкової служби за основним місцем податкового обліку Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їхніми постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, форма якого затверджена Наказом №21 (п. 208.4 ПКУ).
Розрахунок подають лише за ті місяці, в яких були відповідні операції з імпорту послуг (п. 9 розд. ІІІ Порядку №21).
Дата виникнення податкових зобов’язань виникає за правилом першої події, тобто за датою, яка настала раніше:
— датою списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачі платіжних послуг в оплату послуг
— або датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом (п. 187.8 ПКУ).
Докладно про ПДВ при імпорті послуг можна почитати за посиланням: тут, тут.
Розрахунок подають до податкової протягом 20 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ПКУ).
ПДВ сплачують до бюджету протягом 10 к. д., наступних за останнім днем граничного строку подання Розрахунку (п. 203.2 ПКУ).
Постачання нерезидентами електронних послуг фізособам
Постачання нерезидентами електронних послуг фізособам, включаючи ФОПів, які не є платниками ПДВ, має свої особливості.
Поняття електронних послуг фізособам чітко визначено у пп. 14.1.56-5 ПКУ.
Якщо коротко, то електронні послуги — це послуги, які постачаються через Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі за допомогою встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.
Місце постачання таких послуг визначають відповідно до п. 186.3-1 ПКУ.
Тобто місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг — фізособи.
Особливості оподаткування електронних послуг регулюються ст. 208-1 ПКУ.
Платником ПДВ з електронних послуг фізособам, місце постачання яких розташоване на митній території України, є нерезидент.
Тобто за такими послугами Розрахунок подавати не потрібно, навіть якщо споживач цих послуг зареєстрований ФОПом!
Важливо, що особливості, встановлені ст. 208-1 ПКУ, не застосовуються до ФОПів, які є платниками ПДВ, та юросіб, незалежно від їхнього статусу платника ПДВ. Ці суб’єкти сплачують ПДВ у загальному порядку, тобто зазначають придбані послуги в декларації з ПДВ.
Що ж до решти послуг від нерезидентів, то якщо вони надаються неплатникові ПДВ, він складає та подає Розрахунок.
Особливості заповнення Розрахунку
Вид декларації (ряд. 01): ставлять «Х» у відповідній комірці «Звітний» (011), «Звітний новий» (012) чи «Уточнюючий» (013).
Звітний (податковий) період, за який подається (ряд. 02): зазначають рік та місяць, за який подається Розрахунок, наприклад у разі подання за травень 2025 року — «2025», «05».
Звітний (податковий) період, що уточнюється (ряд. 03): у разі подання уточнюючого розрахунку — рік та місяць, за який уточнюються показники.
Платник (04): повне найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності)) платника податків згідно з реєстраційними документами.
Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта (041): податковий номер — код згідно з ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) — фізособи.
Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають громадяни України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.
Податкова адреса (05): тут має бути як податкова адреса, так і поштовий індекс, телефон та електронна адреса.
Податковою адресою платника податків — фізособи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ПКУ).
Податковою адресою юрособи (відокремленого підрозділу юрособи) є місцезнаходження юрособи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ПКУ).
Розрахунок подається до: найменування контролюючого органу, до якого подається Розрахунок. Вище ми зазначили, що Розрахунок подають до податкової служби за основним місцем податкового обліку.
Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (розд. І).
Як проводити розрахунок ПЗ з ПДВ, покажемо в таблиці.
Увага: числові дані в Розрахунку наводять у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Таблиця
Заповнення розрахунку податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (розд. І)
| № з/п | Назва колонки | Коментар |
| 1. | № з/п | Номер заповненого рядка |
| 2. | Нерезидент (постійне представництво нерезидента), не зареєстрований як платник податку | Назва нерезидента, який надає послуги. Дивимося запитання в «ЗІР» (101.16): «Чи може платник ПДВ при отриманні на митній території України послуг від нерезидента рядок «Постачальник (продавець)» податкової накладної заповнити без перекладу державною мовою?». ДПС відповідає: так, у разі неможливого перекладу. На наш погляд, за аналогією цей висновок щодо ПН можна застосовувати і для потреб Розрахунку. Але думка ДПС з цього питання нам невідома. Тому може бути доречно отримати ІПК. |
| Договір про надання робіт/послуг | Дата і номер договору, за яким отримано послуги від нерезидента. | |
| 3. | Дата | |
| 4. | Номер | |
| Акт виконаних робіт/послуг | Дата і номер акта виконаних послуг, отриманих від нерезидента. | |
| 5. | Дата | |
| 6. | номер | |
| 7. | Обсяг отриманих робіт/послуг (без податку на додану вартість)* | Тобто тут зазначають вартість послуг на дату виникнення податкового зобов’язання. У разі оплати в іноземній валюті обсяг отриманих послуг треба перерахувати в гривні за офіційним курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань. |
| Нарахована сума податкових зобов’язань | Обсяг отриманих послуг з колонки 7 множать на ставку ПДВ (20% чи 7%). Отриману суму податкових зобов’язань відображають у колонці 8 (20%) чи 9 (7%). | |
| 8. | основна ставка* | |
| 9. | ставка 7%* | |
| * За колонками 7, 8 і 9 визначають підсумок: «Усього до нарахування». ПДВ до сплати визначають за підсумком у графах 8 і 9. | ||
Про особливості заповнення розділу ІІ «Розрахунок уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» розповімо нижче, розглядаючи виправлення помилок у Розрахунку.
Наприкінці декларації — дата її подання, а також РНОКПП або серія (за наявності) та номер паспорта, підпис, власне ім’я та прізвище:
— керівника (уповноваженої особи) / фізособи (законного представника);
— головного бухгалтера (особи, відповідальної за ведення бухобліку).
Щодо виправлення помилок у Розрахунку
Виправляють помилки шляхом подання Розрахунку з позначкою «Уточнюючий».
Пунктом 4 розд. VII Порядку №21 передбачено, що у розд. II «Розрахунок уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» уточнюючого Розрахунку відображають відповідні показники з урахуванням уточнення за звітний (податковий) період, що уточнюється:
1) у графах 2 — 7, 10 або 11 — відповідні показники звітного періоду, що уточнюється. Якщо до розрахунку за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графах 7, 10 або 11 фіксують відповідні показники граф 8, 12 або 13 останнього уточнюючого Розрахунку, який подавався до розрахунку звітного (податкового) періоду, що уточнюється;
2) у графах 8, 12 або 13 — відповідні показники з урахуванням уточнення;
3) у графах 9, 14 або 15 — сума помилки (абсолютне значення).
Значення рядка «Усього до нарахування/зменшення» уточнюючого Розрахунку відображається в обліку з цього податку контролюючим органом.
Особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, яка самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих періодів, зобов’язана сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу п’ятого п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
У рядку «Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки (у разі додатного значення рядка «Усього до нарахування/зменшення»)» показують суму нарахованого штрафу. Значення цього рядка відображається в обліку з цього податку контролюючим органом.
Водночас пп. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Який звітний (податковий) період зазначається в рядку 02 «Звітний (податковий) період, за який подається» та в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» при виправленні помилок у Розрахунку?
Рядок 02 «Звітний податковий період, за який подається» не заповнюють.
У рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначають звітний податковий період, що уточнюється.
Зразок заповнення Розрахунку (Завантажити).
Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) Розрахунку
За таке порушення на особу, відповідальну за нарахування та сплату податку до бюджету, накладається штраф у розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ПКУ).
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.