- Бланк податкової декларації з податку на додану вартість (далі — декларація), особливості її складання і подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом від 09.08.2024 №400).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
- Усі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на додану вартість дивіться за посиланням.
Хто складає декларацію з ПДВ?
Відповідь на це запитання очевидна. Обов’язок зі складання та подання такої декларації встановлено для платників ПДВ. Проте запитання щодо цього подекуди виникають!
З огляду на це наведемо чотири практичні ситуації:
1. Пунктом 181.1 ПКУ встановлено умови обов’язкової реєстрації платником ПДВ. А які наслідки має ситуація, коли ці умови було виконано, проте юрособа або ФОП не зареєструвалися платниками ПДВ?
У такій ситуації порушник несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ПКУ). Але найголовніше — подавати декларацію з ПДВ такий порушник до реєстрації платником ПДВ не буде! Адже ст. 202 ПКУ чітко прив’язує звітний період (зокрема, і перший звітний період, за який треба подати декларацію з ПДВ) до факту реєстрації платником ПДВ. А крім цього, ці зобов’язання нарахують податківці за результатами перевірки.
2. Юрособа або фізособа ввозять на митну територію України товари в режимі імпорту. Якщо при цьому виникає обов’язок сплати ПДВ, чи треба реєструватися платником податку та складати декларацію з ПДВ?
Для самого ввезення і сплати ПДВ — ні, не потрібно. Адже, якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку (п. 181.2 ПКУ).
3. Ще одна досить поширена ситуація: юрособа або ФОП придбавають послуги у нерезидента. Якщо за ПКУ ці послуги є оподатковуваними ПДВ в Україні і сплачувати цей ПДВ мають покупці, чи треба їм подавати декларацію з ПДВ?
Так, але за іншою формою, для цього є Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків. Це питання ми докладно розглянули в статті за посиланням.
4. Стаття 184 ПКУ прописує умови анулювання реєстрації платника ПДВ. Окремий наслідок такого анулювання — це те, що після нього подати раніше не подану декларацію з ПДВ або уточнюючу декларацію за періоди, в яких статус платника ПДВ був, уже не можна. Про це ми повідомили за посиланням.
І ще одне важливе правило! Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, які підлягають декларуванню. Таким чином, «порожню» декларацію можна не подавати.
А як щодо випадку, коли ПЗ з ПДВ немає, а «вхідні» податкові накладні є? Чи обов’язково подавати декларацію? Податківці кажуть, що ні! Звісно, якщо ви вирішили скористатися правом на податковий кредит за такими податковими накладними у наступних звітних періодах. Про це ми повідомили за посиланням.
Звітний період для декларації з ПДВ
Як ми вже зазначили вище, період, за який складають декларацію з ПДВ, визначає ст. 202 ПКУ.
Базовий звітний період дорівнює календарному місяцю.
Але:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Утім, строки подання такої декларації є однаковими: 20 днів після закінчення звітного періоду. На цьому наголошують і самі податківці.
Порядок подання декларації
Декларацію з ПДВ складають і подають виключно в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Це прописано в п. 49.4 ПКУ.
Структура декларації
Декларація з ПДВ складається із, власне, самої декларації та з 6-ти додатків до неї:
Додаток 1 — Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)
Додаток 2 — Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)
Додаток 3 — Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3)
Додаток 4 — Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (Д4)
Додаток 5 — Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)
Додаток 6 — Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6).
Увага! На відміну від інших податкових декларації, декларацію з ПДВ не складають на підставі її додатків. Вони мають лише допоміжну функцію і розшифровують лише деякі з показників, зазначених у декларації з ПДВ. Отже, якщо зазвичай ми радимо спочатку скласти додатки, а потім братися за декларацію, то у випадку з декларацією з ПДВ треба діяти навпаки: спочатку декларація, а потім додатки до неї!
Але не кожен платник заповнює одразу всі додатки: традиційно їх потрібно заповнювати, лише якщо в декларації заповнюється рядок, у якому стоїть вимога скласти певний додаток!
Загальні правила для декларації та додатків:
— усі сумові показники проставляють у гривнях без копійок із відповідним округленням за загальновстановленими правилами;
— у рядках, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляють.
Докладно про заповнення додатків до декларації з ПДВ ми розповіли в статті «Додатки до декларації з податку на додану вартість: інструкція зі складання та подання» у «ДК» №28/2025.
Заповнення декларації
Вступна частина.
У спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011, 012) у другій колонці ставлять «х» у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя — назву типу декларації.
Усього типів декларації два: «Звітна» або «Звітна нова». І, отже, звітну декларацію подають за певний місяць уперше. А якщо до закінчення строку подання було виявлено помилки, то подають звітну нову декларацію з виправленнями.
А як же тип «Уточнююча»? Для виправлення помилок минулих звітних періодів є окрема форма — Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, — бланк якої ви можете знайти на нашому сайті за посиланням. Невдовзі з’явиться і докладна інструкція щодо заповнення цього бланку.
У рядку 02 зазначають звітний період, за який подається декларація, у форматі «мм рррр». Тобто, наприклад, декларацію за травень 2025 року зазначаю у форматі «05 2025».
У рядку 03 — найменування платника ПДВ, який подає декларацію.
Якщо декларацію подає юрособа, то має бути повне найменування.
Якщо декларацію подає ФОП, то прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності.
Усе це — згідно з реєстраційними документами, тобто дані ЄДР і декларації мають збігатися.
Але є й особливі випадки подання декларації та заповнення рядка 03:
Платники податку, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юрособи, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про спільну діяльність від ____________ №______» та наводять назву договору.
Платники податку, які ведуть окремий податковий облік господарських операцій, пов’язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Договір про управління майном від ____________ №______» та наводять назву договору.
Платники податку — інвестори (оператори), які ведуть окремий податковий облік, пов’язаний із виконанням угоди про розподіл продукції, подають податкову звітність за результатами такої діяльності з відміткою «Угода про розподіл продукції від ____________ №______» та наводять назву угоди.
У рядку 031 зазначають податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта.
Як податковий номер фіксують код згідно з ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи.
Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають громадяни України, до паспортів яких внесено відмітку, що свідчить про відмову від РНОКПП та наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявністю) та номером паспорта.
У рядку 04 наводять індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
У рядку 05 — податкова адреса (в тому числі й індекс), номер телефону та електронна адреса (емейл) особи, яка подає декларацію.
Далі в окремому рядку — найменування органу ДПС, до якого подають декларацію.
Зазначивши, хто подає декларацію, кому і за який період, переходимо до табличної частини декларації, в яких відображаємо ПЗ та ПК з ПДВ. Таблична частина містить, як правило, 5 колонок:
Код рядка — в якій зазначають номер рядка;
Код додатка — в якій зазначають, що при заповненні цього рядка треба заповнити (повністю або частково) певний додаток до декларації
Рядок, який можна умовно назвати «вид операції, яка відображається в декларації», або для третього розділу — «розрахунковий показник, визначений за підсумками декларації».
Колонка А — тут має бути обсяг операцій, зазначених у рядках, без урахування ПДВ. Для першого розділу це буде обсяг постачання товарів/послуг, для другого — обсяг придбання товарів/послуг. А ось у третьому розділі цієї колонки немає!
Колонка Б — сума ПДВ, визначена за операціями в рядках. Для першого розділу це буде сума ПЗ з ПДВ, для другого — сума ПК з ПДВ. У третьому розділі немає позначки, що це саме колонка Б (бо і колонки А немає). Проте рядок для зазначення сум ПДВ щодо кожного з рядків у цьому розділі є!
Розділ І «Податкові зобов’язання»
Перший розділ, як зрозуміло з його назви, присвячений ПЗ. Він містить 9 основних рядків, а також службові рядки для деталізації показників основних рядків.
Зверніть увагу! Є думка, що в декларації з ПДВ ми показуємо операції виключно за зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування до них та за митними деклараціями/аркушами коригування до них.
Щодо податкового кредиту (який відображаємо в розділі ІІ) це правильно. А от щодо податкового зобов’язання — ні!
Показати операції з постачання товарів/послуг треба навіть у тому разі, якщо податкова накладна на цю операцію не була зареєстрована в ЄРПН. У тому числі, якщо вона була заблокована для реєстрації! Тобто, якщо ПЗ виникло (операція була здійснена), воно підлягає відображенню в розділі І декларації в періоді виникнення (здійснення операції).
Але ці незареєстровані на дату подання декларації ПН треба показати ще й у розділі І додатка Д1 (докладніше складання цього додатка ми розглянемо в окремій статті).
У рядку 1 відображають операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (тобто, 20%) та ставками 7% і 14%, крім ввезення товарів на митну територію України. Вони відображаються за службовими рядками:
1.1 — для основної ставки 20%;
1.2 — для ставки 7%;
1.3 — для ставки 14%.
Випадки постачання товарів, для яких встановлено ставки 7% та 14%, прописані у пп. «в» та «г» п. 193.1 ПКУ. Зокрема, ставка ПДВ 14% застосовується для постачання на митній території України таких сільгосптоварів, як пшениця, ячмінь, насіння ріпаку та соняшнику тощо. А ставка ПДВ 7% — для постачання лікарських засобів, для послуг із проведення різноманітних вистав, кінематографічних прем’єр, постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) тощо.
Увага: загального підсумку за рядком 1 не визначають (у колонках А і Б рядка 1 проставлено позначки «х»).
Операції із вивезення товарів на митну територію України відображають у рядку 2. І тут та сама історія: загальний підсумок за колонками А і Б не зазначають, а самі операції показують за службовими рядками окремо:
2.1 — операції, що оподатковуються за нульовою ставкою. Згідно з п. 195.1 ПКУ нульова ставка ПДВ встановлена для вивезення товарів:
а) у митному режимі експорту;
б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;
в) у митному режимі безмитної торгівлі;
г) у митному режимі вільної митної зони.
Підтвердженням такого вивезення має бути відповідна митна декларація;
2.2 — операції, що звільнені від оподаткування. Не забуваймо, що йдеться про операції з вивезення товарів за кордон! Так, є експорт товарів, звільнений від оподаткування ПДВ, наприклад:
реекспорт товарів (п. 206.5 ПКУ).
Зверніть увагу: до реекспорту товарів у вигляді продуктів їх переробки (п. 3 ч. 1 ст. 86 Митного кодексу) та до реекспорту товарів, раніше ввезених в режимі імпорту, в разі їх повернення нерезиденту-постачальнику за виконанням умов, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 86 Митного кодексу, застосовується нульова ставка, а не звільнення від ПДВ;
експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ);
до 01.01.2027 — експорт відходів і лому чорних і кольорових металів, а також паперу і картону для утилізації (макулатури і відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Перелік вторинної сировини, до якої застосовується ця пільга, затверджено постановою КМУ від 12 січня 2011 р. №15;
2.3 — операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.
Про цей режим ми докладно розповіли тут і тут.
Тож зараз зауважимо лише, що в рядку 2.3 теж не наводять підсумкове значення таких операцій, але їх відображають за рядками:
2.3.1 — операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
2.3.2 — операції, що оподатковуються за основною ставкою (тобто 20%);
2.3.3 — операції, що оподатковуються за ставкою 14%.
У рядку 03 — так звані інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто не експорт. А для яких ще операцій передбачено нульову ставку?
Постійно діючу нульову ставку ПДВ зазначено у:
пп. 195.1.2 ПКУ — зокрема, постачання товарів для заправки або забезпечення морських суден, повітряних суден, наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту ЗСУ, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством, постачання товарів магазинами безмитної торгівлі.
Щодо військового транспорту, зверніть увагу: ця нульова ставка діє і під час воєнного стану, що прямо визначено постановою КМУ від 2 березня 2022 р. №178;
пп. 195.1.3 ПКУ — зокрема, постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу, послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.
Але, крім цього, іноді держава встановлює нульову ставку тимчасово. Як правило, це прописується у підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Ця пільга може бути як запроваджена на певний строк, так і скасована!
Наприклад, з 1 січня 2025 року було скасовано нульову ставку ПДВ для підприємств осіб з інвалідністю. Про це ми написали за посиланням.
У рядку 4 відображають ПЗ, нараховані відповідно до п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ. Тобто йдеться про так звані компенсуючі ПЗ, які визнаються для того, щоб зменшити вплив ПК. Наприклад, якщо ви придбали товар, визнали за ним податковий кредит, а далі цей товар був знищений чи використовувався у пільгованій діяльності або не в господарській діяльності.
Чи треба визнавати такі «компенсуючі» ПЗ у разі знищення ОЗ під час війни, дивіться думку ДПС за посиланням. Нашу аналітичну статтю щодо цього читайте за посиланням.
Або коли ви одночасно здійснюєте як оподатковувані, так і звільнені від оподаткування ПДВ операції, і є товари/послуги, яку одночасно використовуються за обома напрямами. Докладніше про це ми написали за посиланням.
У випадках, передбачених п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ, застосовується не лише основна ставка ПДВ 20%, а й пільгові ставки 7% та 14%. Тож у самому рядку 4 загальні підсумки не наводять, а такі операції розшифровують у службових рядках 4.1, 4.2 та 4.3 за кожною із зазначених ставок окремо. При цьому під кожен із таких службових рядків додано ще один з однаковою назвою «коригування податкових зобов’язань». Ці три рядки (4.1.1, 4.2.1, 4.3.1) застосовуються за наслідками річного перерахунку ПДВ, який проводиться за ст. 199 ПКУ.
У рядку 5 відображають операції, що не є об’єктом оподаткування, операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування. Одне слово, ті, на які ПЗ з ПДВ взагалі не нараховуються!
Такі операції можна поділити умовно на три категорії:
— ті, що не оподатковуються за визначенням.
Тобто є визначення, які операції є об’єктом оподаткування ПДВ (ст. 185 ПКУ). Отже, все, що в цій статті не зазначено, не оподатковується ПДВ. Але, складаючи декларацію з ПДВ, таку логіку «від зворотного» доведеться застосовувати лише щодо послуг, наданих особою, яка складає декларацію, місце надання яких розташоване за межами України. Приклади такої логіки тут і тут;
ті, що постійно не оподатковуються ПДВ. Перелік таких операцій наведено в ст. 196 ПКУ (ті, що не є об’єктом оподаткування) та в ст. 197 ПКУ (звільнені від оподаткування);
— ті, що тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Перелік таких операцій наводиться в підр. 2 розд. ХХ ПКУ, а ще вони можуть бути передбачені міжнародними договорами.
При цьому звільнені від оподаткування ПДВ операції відображають також окремо у двох службових рядках:
— у рядку 5.1 — обсяг таких операцій у звітному періоді з урахуванням його коригувань;
— у рядку 5.1.2 — тільки обсяг коригувань таких операцій.
Рядок 6 присвячений тим платникам ПДВ, які у звітному місяці отримували послуги від нерезидента та мають визначити ПЗ з ПДВ за такими послугами.
Докладно про це ми розповіли за посиланням.
І знову — в самому рядку 6 загальні підсумки таких операцій не визначають, їх фіксують окремо в розрізі ставок ПДВ:
6.1 — якщо застосовувалася основна ставка ПДВ 20%;
6.2 — для ставки 7%.
Рядка 7 в декларації немає! Натомість є кілька рядків, код (номер) яких починається з цифри 7, і всі вони присвячені коригуванню ПЗ:
— рядок 7.1, у якому відображають операції з коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань за ст. 192 ПКУ. Це випадок, коли коригування відбувається за оподатковуваними операціями у межах митної території України. Тобто повернення передоплати/неоплаченого товару постачальникові, зміна кількості/ціни тощо. Окремо у рядку 7.1.1 фіксують операції, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
— рядок 7.2, у якому відображають операції з коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів за п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Сам рядок 7.2 сумових показників не містить. Натомість у службових рядках 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3 показують такі операції з коригування за ставками ПДВ, які до них застосовувалися.
У рядку 8 показуємо коригування ПЗ у зв’язку з нецільовим використанням товарів, увезених із застосуванням звільнення від ПДВ. Тут зрозуміло: якщо ви ввезли товар не в режимі імпорту, а в пільговому режимі і не сплачували при цьому ПДВ, в разі порушення цього режиму і використання товару не за цільовим призначенням вам у місяці такого порушення треба буде нарахувати ПЗ з ПДВ та показати його в декларації з ПДВ. Докладніше про це читайте за посиланням.
Зверніть увагу: щодо товарів оборонного призначення таке коригування не застосовується. Адже пільга (звільнення від ПДВ) надається за двох умов, одна з яких: постачання у межах виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель. Якщо ж постачання на території України відбудеться на інших умовах, то воно оподатковуватиметься ПДВ у загальному порядку. Докладніше див. за посиланням.
Рядок 9 є підсумковим для Розділу І. У ньому наводять загальну суму нарахованих ПЗ з ПДВ (колонка Б).
Формула підрахунку цього підсумку:
1.1 + 1.2 + 1.3 + 2.3.2 + 2.3.3 + 4.1 + 4.1.1 (-/+) + 4.2 + 4.2.1 (-/+) + 4.3 + 4.3.1 (-/+) + 6.1 (-/+) + 6.2 (-/+) + 7.1 (-/+) + 7.2.2 (-/+) + 7.2.3 (-/+) + 8 колонки Б.
Розділ ІІ «Податковий кредит»
У цьому розділі відображаємо так званий вхідний ПДВ на підставі отриманих зареєстрованих ПН/РК та остаточно оформлених митних декларацій/аркушів коригування до них.
Але якщо митні декларації (точніше, дані з них) відображаються у місяці остаточного оформлення без права переносу, то щодо ПН ситуація інша. У покупця залишається право скористатися податковим кредитом протягом 365 днів з дати складання ПН, встановлене п. 198.6 ПКУ.
Зверніть увагу! Якщо постачальник склав на покупця зайву ПН, то вона в розділі ІІ декларації не відображається. Не відображається в цьому розділі й РК, який склав постачальник (а зареєстрував покупець) для анулювання такої зайвої ПН. Про це податківці кажуть за посиланням.
Рядок 10 має назву «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів / послуг необоротних активів на митній території України». У ньому нічого не відображають, але у службових рядках до нього треба показати зазначені операції:
в рядку 10.1 — якщо вони оподатковуються за ставкою 20%;
в рядку 10.2 — якщо вони оподатковуються за ставкою 7%;
в рядку 10.3 — якщо вони оподатковуються за ставкою 14%;
в рядку 10.4 — якщо вони оподатковуються за ставкою 0%. Ще в цьому рядку відображають операції без ПДВ.
Зверніть увагу! Як роз’яснюють податківці в «ЗІР», у рядку 10.4 декларації відображають обсяги придбання товарів/послуг, необоротних активів на митній території України без ПДВ. При цьому йдеться про весь спектр варіантів, чому щось придбали без ПДВ: і нульова ставка податку, і звільнення від оподаткування ПДВ, і якщо певний товар/послуга не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з ПКУ.
У рядку 11 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» відображають те саме, тільки щодо імпорту:
в рядку 11.1 — якщо при ввезенні було сплачено ПДВ за ставкою 20%;
в рядку 11.2 — якщо при ввезенні було сплачено ПДВ за ставкою 7%;
в рядку 11.3 — якщо при ввезенні було сплачено ПДВ за ставкою 14%;
в рядку 11.4 — якщо ПДВ при ввезенні не було сплачено через застосування ставки ПДВ 0% або ввезені без ПДВ.
У рядку 12 фіксують погашені податкові векселі з ПДВ, які застосовуються тільки певними платниками ПДВ, зазначеними в підрозд. 3 розд. ХХ ПКУ, — це підприємства суднобудівної промисловості та суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти.
Докладно про застосування та облік таких податкових векселів ми розповіли за посиланням.
У рядку 13 показуємо послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України. При цьому в самому рядку 13 не показуємо нічого, а от у його службових рядках — ці послуги за ставками ПДВ:
в рядку 13.1 — якщо вони були оподатковані за ставкою 20%;
в рядку 13.2 — якщо вони були оподатковані за ставкою 7%.
Про такі послуги ми вже згадували, коли розповідали про заповнення рядка 6 декларації. І докладно проаналізували в статті за посиланням.
Резидент-платник ПДВ, який отримує ці послуги, має не тільки обов’язок оподаткувати їх ПДВ, а й скласти податкову накладну, зареєструвати її та відобразити ці послуги та ПДВ з них у розділі І декларації з ПДВ. Ще він має право скористатися того самого місяця податковим кредитом на суму такого ПДВ.
Але щодо цих послуг є нюанс: щоб одна і та сама сума ПДВ була відображена в ПЗ та ПК декларації за один місяць (і до сплати вийшла нульова сума), потрібна вчасно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. Якщо такої зареєстрованої ПН не буде або вона буде зареєстрована із запізненням, то ПЗ треба буде показати у місяці їх виникнення, а от ПК — у місяці реєстрації податкової накладної!
У рядку 14 відображаємо коригування ПК.
Цей рядок заповнюють на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. Про це податківці докладно розповіли в «ЗІР».
Зверніть увагу: якщо ви в одному місяці отримали від постачальника і ПН, і РК до неї, показати їх треба в розділі ІІ декларації окремо: в рядку 10 — придбання за обсягами та ПДВ, показаними в ПН, в рядку 14 — коригування цих обсягів та ПДВ за РК. Звісно, якщо внаслідок коригування суми обсягу придбання та ПДВ не змінилися, то таке коригування в рядку 14 не відображають.
У рядку 15 показуємо теж коригування податкового кредиту згідно з пп. 192.1.1 ПКУ в разі повернення товару/послуги або суми попередньої оплати, але за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН!
І тоді, як пояснюють податківці, підставою для відображення зменшення ПК може бути бухгалтерська довідка, складена покупцем. Отже, якщо такий РК все ж таки буде зареєстровано із запізненням, то в місяці його реєстрації показувати його в декларації за місяць фактичної реєстрації буде не потрібно.
У рядку 16 відображаємо від’ємне значення ПДВ з попереднього місяця, що включається до складу податкового кредиту поточного місяця. Цей рядок містить загальну суму ПДВ за трьома службовими рядками.
Зазвичай суму перехідного від’ємного значення ПДВ відображаємо лише в рядку 16.1 — саме до нього переноситься значення рядка 21 з декларації за попередній місяць (за наявності).
Але якщо у звітному місяці ви подали уточнюючий розрахунок, внаслідок чого перехідне від’ємне значення змінилося, то в рядку 16.2 показуємо збільшення або зменшення цього показника з УР.
А якщо у звітному місяці ви отримали ППР за результатами податкової документальної перевірки, то в рядку 16.3 показуємо ще й узгоджений результат такої перевірки: збільшення або зменшення перехідного від’ємного значення ПДВ. Докладніше про строки узгодження такого ППР ми написали за посиланням.
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 треба заповнити розшифрування наприкінці декларації (про яку розповімо далі).
У рядку 17 показуємо ПДВ-підсумок розділу ІІ декларації.
Формула підрахунку цього підсумку:
10.1 + 10.2 + 10.3 + 11.1 + 11.2 + 11.3 + 12 + 13.1 (-/+) + 13.2 (-/+) + 14 (-/+) + 15 (-) + 16 (-/+) колонки Б.
Розділ ІІІ «Розрахунки за звітний період»
А ось тепер рахуємо суму ПДВ до сплати в бюджет за звітний місяць (докладно ця процедура прописана в ст. 200 ПКУ).
Рахується ця сума дуже просто, як додатна різниця між значеннями рядків 9 та 17 декларації. Тобто, якщо рядок 9 > рядок 17, то різниця і є сумою ПДВ, яку треба заплатити за звітний місяць.
ЇЇ відображають у рядку 18 декларації.
Якщо рядок 9 = рядок 17, то сума до сплати нульова і до бюджету нічого не платимо.
Якщо рядок 9 < рядок 17, то виникає від’ємне значення суми ПДВ, яке платник податку показує в рядку 19.
Далі визначаємо суму від’ємного значення понад ліміт реєстрації ПН/РК на момент подання декларації.
Реєстраційний ліміт можна дізнатися в Електронному кабінеті платника податків. Вхід до Е-кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua. Суму ліміту показують у спеціальному довідковому полі декларації «сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації».
Після чого в рядку 19.1 фіксують суму перевищення, якщо рядок 19 > значення реєстраційного ліміту. Суму з рядка 19.1 можна використати лише одним шляхом: вона переноситься до рядка 21 поточної декларації і далі збільшує податковий кредит наступного звітного місяця.
Суму в межах реєстраційного ліміту показуємо в рядку 20, і її можна використати:
— на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1);
— отримати на неї бюджетне відшкодування (рядок 20.2). Причому, якщо ви бажаєте просто отримати гроші на свій банківський рахунок, то зазначаєте потрібну суму в рядку 20.2.1. Якщо ж бажаєте отримати бюджетне відшкодування шляхом погашення ПЗ або податкового боргу з інших податків (не ПДВ!), то зазначаєте потрібну суму в рядку 20.2.2;
— або також спрямувати на збільшення ПК наступного місяця (рядок 20.3).
Отже, значення рядка 21 — того від’ємного ПДВ, яке переноситься до декларації наступного звітного періоду, — формується як загальна сума рядків 19.1 та 20.3. Значення рядка 21 переноситься до рядка 16.1 декларації за наступний місяць.
Але це ще не все!
Наприкінці декларації треба проставити в окремих полях відмітки, якщо:
— декларація подається в останній раз у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ. Пам’ятайте, що після її подання у вас вже не буде можливості виправити помилки в цій декларації та в усіх раніше поданих деклараціях;
— ви застосовуєте касовий метод нарахування ПДВ. Зверніть увагу, ця помітка не проставляється в разі постачання товарів/послуг з оплатою за бюджетні кошти;
— ви подаєте разом із декларацією додатки до неї (позначаєте, які саме) та/або повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування;
— ви подаєте разом із декларацією паперові митні декларації (якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося не з використанням електронної митної декларації). Ось тут треба зазначити і кількість таких МД!
— ви подаєте разом із декларацією доповнення в довільній формі (якщо вважаєте, що чинна форма декларації не дозволяє показати в ній усі потрібні показники). Право подати таке доповнення вам дає п. 46.4 ПКУ.
Далі наприкінці декларації наводите розшифрування даних рядків 16.2 — 16.3 (у разі їх заповнення). Розшифрування наводите у вигляді таблиці, у якій зазначаєте:
— дату, номер, звітний період і суму коригування ПДВ щодо поданого у звітному місяці уточнюючого розрахунку
— те саме щодо ППР податківців плюс ІПН постачальника, щодо якого було зменшено від’ємне значення внаслідок податкової документальної перевірки.
Поради податківців щодо заповнення цієї таблиці читайте за посиланням.
Не забудьте в самому кінці декларації проставити дату її подання та дані (ім’я, прізвище та РНОКПП або серію та номер паспорта) осіб, які відповідають за її подання: керівника підприємства або ФОПа, головного бухгалтера чи іншої особи, яка відповідає за ведення бухобліку.
***
Ось, власне, і все, що стосується складання самої декларації. Але вона має ще 6 додатків, які подаються за потреби. Про те, в яких випадках їх подавати та як їх скласти, ми розповіли у наступній статті цього номера!