Верховна Рада 27.07.2023 проголосувала за законопроєкт №9532, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 16 листопада). 04.08.2023 Закон №3275 був підписаний Головою Верховної Ради і того самого дня переданий на підпис Президентові. На момент написання цієї статті Закон №3275 перебуває на підписі у Президента, але нема сумнівів, що він буде вчасно підписаний та опублікований.
Продовження воєнного стану безпосередньо впливає на ведення бізнесу та трудові відносини з працівниками.
Тож ми вирішили нагадати, які пільги та правила діють для платників різних податків. А також які нюанси оплати праці працівників під час війни.
Працюємо попри все!
Аварійні та планові вимикання електроенергії, на жаль, — реальність сьогодення. Проте це не привід здаватися.
Якщо у вашому місті часто вимикають електроенергію, причому роблять це без зрозумілого графіка, справді, важко побудувати робочий день і якісно надавати послуги або торгувати у магазині.
Ви можете на певний період зупинити діяльність.
Або за можливості працювати й надалі, створивши матеріально-технічну базу для роботи у складних умовах. Ті, хто хотів працювати, вже давно придбали і генератори, і повербанки тощо. Тепер головна умова — щоб це все теж працювало. Про це ми докладно розповіли в «ДК» №48/2022.
І ще кілька корисних нагадувань.
Подавати ДПС за основним місцем ф. №20‑ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, щодо яких було подано ф. 20‑ОПП, не потрібно. Це підтвердили й податківці у своєму розʼясненні.
Але з 1 травня вже не діють пільги щодо сплати ПДВ і ввізного мита на товари для енергетики та забезпечення тепла.
Нагадаємо також, що період вимикання електроенергії — це простій не з вини працівника, а тому його має бути оплачено.
Сплата податків та звітування під час війни
З 1 серпня 2022 року мораторій на штрафи закінчився! І всі платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, вже не звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, незважаючи на війну. Про це докладніше ми розповіли у статті «Закон №2260: зміни для ПДВ» у «ДК» №21/2022.
А ті, хто не мав змоги сплачувати і звітувати з податків, повинні були до 30 вересня включно подати до ДПС відповідну заяву з переліком документів. Про це ми написали в «ДК» №37/2022. Але не всі змогли встигнути через бойові дії. Тож податківці вже видали роз’яснення щодо цього.
Консультують податківці
Якщо платник податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, не має можливості подати до контролюючого органу заяву та відповідні документи (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків повинен зробити це одночасно з набуттям можливості виконання одного з податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (абзац 2 пункту 4 Порядку [№225]).
Наприклад, якщо платник податків набув можливості виконання одного з податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 жовтня 2022 року, то заява та відповідні документи мають бути подані таким платником до контролюючого органу протягом періоду починаючи з 20 жовтня 2022 року до 30 грудня 2022 року (включно) (11 календарних днів жовтня (кількість днів до закінчення місяця, в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків) + 30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня (60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей)).
З 8 лютого — новий порядок реєстрації ПНта РК під час війни
За Законом №2876 (див. «ДК» №7/2023) на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення:
1) продовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних — для ПН, складених з 1 до 15 числа місяця, — на 5 календарних днів, а для ПН, складених з 16 до останнього числа місяця, — на 3 календарні дні;
2) зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення;
3) збільшено час роботи електронних сервісів податкових органів — з 8:00 до 20:00 (наразі до 18:00), а операційний день, на який припадатиме граничний строк реєстрації податкових накладних, триватиме з 0:00 до 24:00.
Тож ці нові правила діють наразі до 15 листопада.
Як змінилися строки реєстрації ПН та РК? Які розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію? Чи можна реєструвати ПН та РК у вихідні? Ці питання ми розглянули в статті «Зміни в реєстрації ПН/РК за Законом №2876» в «ДК» №5/2023.
З 1 серпня скасовано воєнні податкові пільги
Набрав чинності Закон №3219 (раніше відомий як законопроєкт №8401). Тож з 1 серпня 2023 року скасовано воєнні податкові пільги та спецгрупу ЄП. До того ж розпочнуться перевірки ДПС, але не для всіх.
Що чекає на платників податків через скасування податкових пільг, уже розповіла ДПСУ в Інформаційному листі №4 (див. «ДК» №32/2023). Крім того, в «ДК» №30-32 ми вже проаналізували окремі найважливіші новації цього закону.
Перевірки ДПС: що змінилося з 1 серпня
За Інформаційним листом №4, з 1 серпня продовжено дію мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників ЄСВ, крім перевірок:
— бюджетного відшкодування;
— за заявою платника та за скаргою останнього;
— ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності);
— на заперечення до акта;
— у разі дисциплінарного провадження;
— трансфертного ціноутворення;
— міжнародного оподаткування;
— перевірок нерезидентів;
— валютного законодавства;
При цьому план-графік перевірок формуватимуть лише щодо 3-х категорій платників податків, які провадять діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг.
Пільги зі сплати ЄСВ для ФОПів діють і надалі
Закон №3219 не вніс змін до п. 9-19 розд. VIII Закону про ЄСВ щодо застосування пільг зі сплати ЄСВ для ФОПів з 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців. Тож з 1 серпня ці пільги діють і надалі.
З 1 серпня ФОПи платять ЄП, але є винятки
Нагадаємо, що через війну з 1 квітня 2022 року фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп було надано право не сплачувати до закінчення війни податку до бюджету.
А тепер завдяки Закону №3219 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ містить кінцеву дату застосування пільг для «єдинників» І та ІІ груп та правил для «спецгрупи» ЄП — 1 серпня 2023 року.
Тож у серпні пільга щодо несплати ЄП для І та ІІ груп вже не діє, і зазначені ФОПи повинні будуть сплачувати своєчасно авансові внески з ЄП. Але є винятки — це ФОПи з ТОТ і території бойових дій.
А ще ДПС має списати зайво нараховані суми боргу за квітень 2022 року — липень 2023 року.
Трудові відносини під час війни
Ще наприкінці березня 2022 року Мінекономіки навело роз’яснення (див. рубрику «Запитання і відповіді» в «ДК» №14/2022) щодо порядку дій роботодавців з 24 березня через набрання чинності новим Законом №2136. Зокрема, про права мобілізованих та тероборони, правила дистанційної роботи у разі переїзду працівників за кордон, надання відпустки за неможливості вийти на роботу, а також про простій.
Окремо прописано і правила виплати зарплати під час війни. За ними роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. І він звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
А з 19 липня 2022 року діють оновлені правила. З метою посилення захисту прав працівників прийнято Закон №2253, яким внесено зміни до КЗпП та інших трудових законів. Ідеться про забезпечення рівності у сфері праці, правового регулювання масового звільнення працівників та колективного-договірного регулювання. Про це ми написали в «ДК» №23/2022, а коментар Мінекономіки дивіться в «ДК» №32/2022.
Наголосимо, що ці правила діють і 2023 року, принаймні до 15 листопада.
Зокрема, до цієї дати і працівники, і роботодавці мають спеціальний інструмент — зупинення трудових відносин. Яких правил при цьому слід дотримуватися? Як оформити та яких наслідків від цього чекати? Докладно про це читайте у статті «Призупинення трудового договору: оформлення та наслідки» в «ДК» №17/2022. Проте зверніть увагу, що з 19 липня 2022 року діють зміни до цих правил. Про них ми зазначили в «ДК» №30/2022.
З 19 липня 2022 мобілізованим можна не нараховувати середній заробіток
За позицією Мінекономіки, з метою уникнення дискримінаційних підходів щодо працівників, які будуть прийняті (призвані) на військову службу після дня набрання чинності Законом, збереження роботодавцем заробітної плати за працівниками, які були прийняті (призвані) на військову службу до 19 липня, слід припинити.
Але Держпраці вважає, що ці зміни не обмежують права суб’єктів господарювання приватної форми власності і надалі робити ці виплати.
Зверніть увагу: для бійців територіальної оборони середній заробіток зберігається! Про це ми написали в «ДК» №33/2022.
Нарахування лікарняних під час війни
З 1 січня 2023 року фінансування лікарняних та декретних уже здійснює ПФУ, але процедура призначення не змінилася. Про це ми написали в «ДК» №1-2/2023.
Водночас, якщо роботодавець через бойові дії не має можливості оформити заяву-розрахунок за лікарняним свого працівника (наприклад, якщо знищено матеріально-технічну базу підприємства тощо), працівник може отримати лікарняні (починаючи з 6-го дня непрацездатності) або декретні самостійно, безпосередньо від ПФУ.
І ще кілька корисних новацій
Уряд відтермінував обов’язковий перехід на токени до кінця війни. Ще 24 травня 2022 року на черговому засіданні КМУ ухвалив рішення продовжити на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування можливість застосовувати ЕЦП, некваліфіковані ЕП. Тобто до 20 травня ці норми діють і надалі.
До того ж токени скасувала ВРУ, але Закон від 07.02.2023 №2918-IX, яким це встановлено, почне діяти з 31 грудня 2023 року. Докладніше див. у статті «Токени — не обов’язкові, перевірки БВ — скасовані» в «ДК» №12/2023.
24 серпня та 1 жовтня не будуть святковими днями
У серпні та жовтні 2023 року мали б бути додаткові вихідні через День Незалежності та День захисників і захисниць України.
Проте воєнний стан продовжено, тож наразі діє ст. 6 Закону №2136, якою встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме зупинено дію ст. 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 24 серпня та 1 жовтня не будуть святковими, а 2 жовтня буде звичайним робочим днем, робота в який оплачується у звичайному, а не подвійному розмірі.
Але скасування святкових днів впливає на нарахування відпусткових. Як тепер порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? А середню зарплату як рахувати? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповіли у статті «Надаємо відпустку та рахуємо відпусткові під час війни: поради від редакції» в «ДК» №16/2022.
Зупинення обов’язкового маркування товарів на час війни
До 20 травня 2023 року суб’єкти господарювання, які не спроможні виконати вимоги щодо маркування товарів у зв’язку з воєнними діями, можуть через подовження воєнного стану реалізовувати такі товари без обов’язкового нанесення інформації про них українською мовою. Саме це маркування ми маємо на увазі!
Щодо імпортних продуктів харчування, то їм це дозволяє Постанова №186.
Якщо ж говорити про акцизні марки, то нагадаємо, що дозволяється ввезення на митну територію України тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку, які не є документами суворого обліку та надруковані за межами митної території України на замовлення виробників або імпортерів тютюнових виробів (пп. 69.20 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Нормативна база
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон №2253 — Закон України від 12.05.2022 №2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників».
- Закон №2876 — Закон України від 12.01.2023 №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування».
- Закон №3275 — Закон України від 27.07.2023 №3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
- Закон №3219 — Закон України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №225 — Порядок визнання можливості та неможливості виконувати податкові обов’язки під час війни, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225.
- Постанова №186 — Постанова КМУ від 03.03.2022 №186 «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану».