Нагадаємо, що в Україні і досі реалізується експериментальний проєкт щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів (УЕП) і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, — ідеться про постанову КМУ від 03.03.2020 №193.
При цьому надважливе значення мав носій таких сертифікатів. Чи треба застосовувати саме токени і для кого саме це є обов’язковим? Ці питання декілька років непокоїли бізнес, який прагнув відтягнути повальний перехід на токени (щоб уникнути додаткових витрат) якомога далі.
І ось ситуацію з токенами має вирішити Закон від 01.12.2022 №2801, яким установлено:
— використання і після припинення воєнного стану поряд із КЕП також УЕП для здійснення електронної взаємодії (підписання документів, отримання державних та інших послуг тощо), а також для електронної ідентифікації та автентифікації (наявність особистого ключа електронного підпису на звичайному файловому носії, наприклад USB-Flash);
— використання електронної печатки, яке можливе як для ЮО, так і для ФОПів;
— застосування засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, зокрема йдеться про ідентифікацію через BankID, «Дія» та інші засоби електронної ідентифікації.
Але це ще не все! На продовження цих змін створено Закон №2918, який набирає чинності так само, як і Закон №2801, з 31.12.2023.
Доступ до е-кабінету та обмін інформацією з органами ДПС
Відповідно до приписів п. 42-1.2 ПКУ, платник податків у своєму електронному кабінеті має можливість:
1) отримання інформації про такого платника податків, що збирається, використовується та формується податківцями у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, ЄСВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані СЕА ПДВ, дані СЕА реалізації пального та спирту етилового;
2) проведення звіряння розрахунків платників податків із державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з е-кабінету;
3) отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з е‑кабінету.
Це важливо
Фактично будь-яка інформація, яка видається (формується автоматично) у формі певного документа чи інформації платникові податків через електронний кабінет платника, має бути обов’язково підписана з накладенням КЕП посадової особи контролюючого органу. Таким чином, для податківців токени залишили.
Подання е-документів
А от для платників податків токени скасували.
Отже, платники можуть застосовувати електронні підписи та печатки (за наявності) під час підписання документів для ДПС (які можуть бути подані через електронний кабінет платника) та на митниці, зокрема, у разі:
— взяття на облік,
— внесення змін до облікових відомостей, включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність,
— зняття з обліку,
— переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій.
Зверніть увагу!
Для платників податків ідеться саме про електронний підпис — КЕП, УЕП, CloudKey, що зберігається на будь-якому електронному носії інформації. Такий засіб ідентифікації, як BankID, у наведених вище випадках наразі застосовувати не планується. А от «Дія.Підпис» — так, адже ДП «Дія» є сертифікованим надавачем довірчих послуг та надає можливість доступу до електронного кабінету платника.
Ідентифікація в е-кабінеті та подання податкової звітності
За приписами п. 42-1.5 ПКУ платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває права подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн із використанням або КЕП, або УЕП, або інших засобів ідентифікації, використання яких дозволено е-кабінетом.
Увага! Єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в е-кабінеті нині є недійсність його е-підпису, зокрема через закінчення строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа. А Законом №2918 передбачено, що єдиною підставою для відмови буде недійсність або КЕП, або УЕП, або іншого засобу електронної ідентифікації з аналогічним рівнем довіри. Тобто, якщо не виходить з одним, можна спробувати скористатися іншим.
Аналогічно і коли ми говоримо про подання податкової звітності. На вимогу пп. 48.5.1 ПКУ уможливиться накладання на електронний документ або КЕП, або УЕП (на сьогодні лише КЕП).
ІПК в електронній формі
Відповідно до п. 52.1 ПКУ контролюючий орган може надавати ІПК у паперовій та електронній формі. При цьому слід дотримуватися таких правил:
1) якщо за ІПК звернулися в електронній формі, то звернення має містити або КЕП, або УЕП;
2) а от на ІПК або іншу відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається лише КЕП уповноваженої посадової особи контролюючого органу.
Зверніть увагу!
Навіть якщо звернення про надання ІПК надсилається через е‑кабінет, платник податків має поставити свій електронний підпис. Інші засоби ідентифікації тут не діятимуть.
Е-підпис під час складання ПН/АН
Для реєстрації ПН/РК в ЄРПН також буде дозволено використовувати як КЕП, так і УЕП (зміни внесено до абз. 1 п. 201.1 ПКУ).
Аналогічно застосування КЕП чи УЕП передбачено для:
— подання до контролюючого органу в електронному вигляді декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), — відповідні зміни внесено до п. 220.2 ПКУ;
— реєстрації АН/РК в ЄРАН (відповідні зміни внесено до п. 231.1 ПКУ).
Документальні перевірки бюджетного відшкодування ПДВ
Законом №2918 вилучається положення абз. 15 пп. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким передбачено проведення позапланових документальних перевірок заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування понад 100 тис. грн протягом 60 к. д., наступних після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або УР.
Позаяк цю норму скасовано, то з 20.03.2023 повертаємося до документальних перевірок БВ ПДВ на суму понад 100 тис. грн з підстав за пп. 78.1.8 ПКУ — зі строком до 30 к. д. після закінчення строків на проведення камеральної перевірки відповідної декларації або УР.
Тобто строк, протягом якого може бути проведено таку перевірку, скоротився вдвічі.
Причому це має стосуватися декларацій з ПДВ уже за лютий 2023 р. та УР, строк камеральної перевірки яких не минув станом на 20.03.2023.