Нагадаємо, що 15 липня Президент підписав прийнятий 1 липня Верховною Радою законопроєкт №7251, покликаний оптимізувати трудові відносини.
І що цей законопроєкт уже як Закон №2352 був офіційно опублікований в «Голосі України» 18.07.2022 р. і набрав чинності наступного дня — 19.07.2022 р.
Ми вже аналізували його норми (див. статті «Трудові відносини знову оптимізували» у «ДК» №29/2022 і «Закон №2352: зміни воєнно-трудових норм» у «ДК» №29/2022), проте одну залишили наостанок. Зараз поговоримо про зупинення тих самих трудових відносин — явище, коли ці відносини не розриваються, проте працівник не працює, а роботодавець не платить йому зарплату.
«ДК» уже писав раніше
«Трудові відносини під час війни: аналіз Закону №2136» у «ДК» №14/2022;
«Призупинення трудового договору: оформлення та наслідки» у «ДК» №17/2022;
«Призупинення дії трудового договору з мобілізованим працівником» у «ДК» №19/2022;
«Призупинення трудового договору: як бути з мобілізованим працівником?» (коментар до листа Мінекономіки від 10.05.2022 р. №4711-06/23239-07) у «ДК» №22/2022;
«Призупинення договору та звільнення працівника» (коментар до листів Мінекономіки від 17.05.2022 р. №4706-06/25215-07 і Держпраці від 09.05.2022 р. №1922/4/4.1-ЗВ-22а) у «ДК» №23/2022;
«Договір призупинено: що із середньою з/п?» у «ДК» №24/2022;
«Призупинення трудового договору на час війни» (коментар до листа Мінекономіки від 09.05.2022 р. №4712-06/22838-09) у «ДК» №25/2022;
«Призупинення дії трудових договорів» у «ДК» №27/2022.
Призупинення дії трудового договору
Уперше з цим явищем ми зіткнулися 24 березня 2022 року. Йому присвячено ст. 13 Закону №2136.
Що каже закон тепер
Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути зупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що унеможливлює надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник по змозі мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час зупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Як розуміє призупинення Мінекономіки
У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором.
Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.
Водночас з метою усунення правової невизначеності рекомендовано сторонам повідомляти одна одну про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
Позаяк призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором, вважаємо, що в разі призупинення трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення і фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які належалися б працівникові, якби такого призупинення не було.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Позаяк під час призупинення трудового договору роботодавець не виплачуватиме заробітну плату, то немає бази нарахування ЄСВ, а відповідно і ЄСВ не сплачується.
При цьому міністерство вважало, що роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті зі сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якби такого призупинення трудового договору не було.
Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Як розуміє призупинення Держпраці
Чи можна призупинити дію трудового договору з працівниками в місті, де не ведуться бойові дії, працівник може виконувати свою роботу, а підприємство цю роботу може надати? Держпраці відповідає: ні, не можна.
Статтею 13 Закону №2136 передбачено можливість призупинення дії трудового договору. Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Тобто для призупинення дії трудового договору необхідна наявність двох умов: роботодавець не може забезпечити працівника роботою і працівник не може її виконувати.
Крім цього, фахівці Держпраці роз’ясняли, як оформити призупинення трудового договору документально.
Як оформити призупинення: роз’яснює Держпраці
Якщо ініціатором є працівник, він повинен написати заяву та повідомити про це роботодавця письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
В усіх випадках потрібно видати наказ про призупинення дії трудового договору.
У наказі про призупинення дії трудового договору слід зазначити підставу (заява працівника) або причини неможливості надання роботи (відсутність замовлень, зупинення виробництва, бойові дії, пошкодження виробництва внаслідок бойових дій тощо). Також у наказі треба зазначити умови оплати праці зі збереженням заробітної плати або без збереження заробітної плати, уточнити умови відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат на час призупинення дії трудового договору.
Працівника обов’язково потрібно ознайомити з наказом усіма можливими засобами (поштою, електронною поштою, телефоном тощо).
Щодо того, як табелювати працівника, з яким призупинено трудовий договір, то у типовій формі №П-5 немає прямого умовного позначення зупинення трудового договору, тому можна використовувати позначки «ІН»— інший невідпрацьований час (передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.), «ІВ» — інші види неявок, передбачені колективними договорами, угодами, або «І» — інші види неявок.
Призупинення трудового договору: що змінилося?
Законотворці переписали текст усієї (!) статті 13 Закону №2136. Тобто найближчим часом вона отримає нову редакцію.
За новою редакцією цієї статті:
1. Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Тобто війна (під сором’язливою назвою «збройна агресія проти України») стає обов’язковим чинником призупинення трудового договору. До цього вона була лише одним із можливих чинників (хоча Держпраці, як бачимо, вважала інакше).
2. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися з ініціативи однієї зі сторін строком не більше ніж період дії воєнного стану.
Тобто законотворці уточнили граничний строк, протягом якого трудові відносини можуть бути призупинені. Але позаяк сам Закон №2136, яким це призупинення передбачено, теж тимчасово-воєнний, то в цьому немає жодної сенсації. В законі просто з’явиться конкретика.
3. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
А ось це — важливіше уточнення. І воно потребує роз’яснень від Мінекономіки. Адже граничний строк призупинення дії трудового договору прив’язаний до дії воєнного стану в Україні. Яким роботодавець не керує і не може його спрогнозувати. Тож, з одного боку, якщо воєнний стан у нас скасують, то працівник знову повинен буде стати до роботи. А з іншого — його про це треба повідомити заздалегідь, ще й за 10 днів.
4. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
Це теж досить важливе, хоча й очевидне уточнення. Зрозуміло, що призупинення трудових договорів можливе лише в межах трудових відносин. І так, призупинення трудового договору — це вимушений захід, який застосовується у разі неможливості надання працівнику роботи для виконання. А не погроза, якою роботодавець може примушувати працівників працювати на гірших умовах, ніж зазвичай.
5. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець видає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності — обласні).
6. У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням із військовою адміністрацією.
Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.
Це теж важливе уточнення: по-перше, законотворці прописали зміст наказу про призупинення дії трудового договору і, по-друге, встановили процедуру його оскарження працівником. Щоправда, йому доведеться звертатися до Мінекономіки (безпосередньо або до його територіальних органів — скоріш за все, маються на увазі органи Держпраці на місцях). Але такі органи мають право видавати приписи на зміни в цих наказах, які обов’язкові до виконання!
А що з компенсацією втрат?
Цей момент дуже важливий, адже, як і в попередній редакції ст. 13 Закону №2136, нині у ній сказано: відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Тобто платитиме за все РФ. Але як її змусити до цього, яка має бути процедура? З метою уточнення до Закону №2136 додали нову статтю 15.
Стаття 15 має назву «Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України». Тобто вона безпосередньо регулює втрати, яких зазнав працівник, що вимушено призупинив трудовий договір під час війни.
Ця стаття говорить таке:
1. Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених унаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.
2. Порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, утрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, як бачимо, працівник має шанси отримати компенсацію з двох типів джерел: або від самої РФ, або за кошти міжнародної допомоги. А може, і з третього джерела, про яке ми зараз ще не знаємо — воно може бути прописане наступними змінами в законодавство. Проте у будь-якому разі порядок отримання цієї компенсації має встановити Кабмін.
Що ми чекаємо від КМУ
Як зазначено у Прикінцевих положеннях до нового закону, КМУ повинен:
1) протягом одного місяця з дня набрання чинності цим законом опрацювати питання соціальної підтримки працівників, дію трудових договорів з якими призупинено і яким не виплачується заробітна плата або які не мають інших джерел доходів, та про результати поінформувати ВРУ;
2) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом опрацювати питання відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством, та про результати теж поінформувати ВРУ.
Отже, ми стежитимемо за нормотворчістю й обов’язково повідомимо вас про всі новини з цього питання!
Нормативна база
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон №2352 — Закон України від 01.07.2022 р. №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».