Купуємо генератор

Стаціонарний чи портативний генератор?

За УКТ ЗЕД генератори називаються електрогенераторними установками — це поєднання електричного генератора і первинного двигуна, зокрема двигуна внутрішнього згоряння.

Тобто генераторна установка — це сам генератор і первинний двигун, які разом як єдиний агрегат або як різні агрегати, але на спільному фундаменті.

За сферою застосування генератори поділяються на:

— портативні генератори невеликих габаритів і потужності (від 2 — 3 кВт до 10 — 20 кВт), їх можна переносити або перевозити;

— стаціонарні генератори, які встановлюються на фундаменті без можливості транспортування. Вони не обмежені за розміром і можуть мати велику потужність.

У цій статті йдеться про портативний генератор, який можна переміщувати і використовувати в різних місцях, незважаючи на те що під час роботи генератор перебуває на одному місці і не переміщується. Проте податківці можуть його розглядати як стаціонарне джерело забруднення — докладніше про це далі.

Ліцензія на зберігання пального

Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, бо ці резервуари не є нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом №481.

Якщо пальне для генератора доставляється підприємством з АЗС у каністрах і відразу заливається в бак генератора, ліцензію отримувати теж не потрібно. Протягом останніх років податківці вагалися у цьому питанні між позиціями «потрібно» і «не потрібно», але станом на 2020 рік маємо ІПК ДПСУ від 11.11.2020 р. №4647/ІПК/99-00-09-03-03-06, де вони пишуть: якщо пальне легковим автотранспортом доставляється з АЗС до поля в каністрах та одразу заливається у баки сільгосптехніки, зберігання пального під час перевезення не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального. Цей підхід можна поширити і на той випадок, коли пальне у каністрах призначається для електрогенератора.

Якщо ж підприємство придбаватиме пальне в каністрах і каністри зберігатиме на своїй території, приміром на складі, на таке місце зберігання, на думку податкової, яку вона висловлює в численних консультаціях, потрібно отримувати ліцензію на зберігання пального.

Акцизний склад

Відповідно до п. «г» ч. 2 пп. 14.1.6 ПКУ не є акцизним складом паливний бак як місткість для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Електрогенератор — це обладнання для безперервного забезпечення електроенергією. Таким чином, бак електрогенератора не є акцизним складом.

Тому реєструвати акцизний склад не потрібно і підприємство щодо пального в баку генератора не є платником акцизного податку.

Такий самий висновок наведено, приміром, в ІПК ДПС від 30.10.2019 р. №1109/6/99-00-04-01-01-15/ІПК.

Дозвіл на викиди

Відповідно до ст. 11 Закону №2707 викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди.

Відповідно до ст. 1 Закону №2707:

— організоване стаціонарне джерело викиду — джерело викиду, з якого забруднювальні речовини надходять в атмосферне повітря через спеціально споруджені газоходи, димові труби, аераційні ліхтарі або інші споруди для відведення пилогазоповітряної суміші;

— неорганізоване стаціонарне джерело викиду — джерело викиду, з якого забруднювальні речовини надходять в атмосферне повітря у вигляді неспрямованих потоків і яке не оснащене спеціальними спорудами для відведення пилогазоповітряної суміші;

— джерело викиду — об’єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднювальна речовина або суміш таких речовин.

Відповідно до пп. 14.1.230 ПКУ стаціонарне джерело забруднення — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднювальних речовин в атмосферу та/або скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти.

З наведеного випливає, що дозвіл на викиди отримується тільки на стаціонарні джерела викидів. Стаціонарні — це нерухомі об’єкти, які мають конкретну прив’язку до певної території.

Портативний електрогенератор до них не належить. Його можна переміщати в просторі.

Тому, на наш погляд, на портативний електрогенератор отримувати дозвіл не потрібно.

Але органи Держпродспоживслужби, які видають дозвіл, можуть мати іншу думку з цього питання. Тому для уникнення непорозумінь рекомендуємо звернутися до цього органу по консультацію.

Екологічний податок

Платниками екологічного податку є, серед іншого, суб’єкти господарювання, які здійснюють викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (див. пп. 240.1.1 ПКУ).

Що таке стаціонарні джерела забруднення, ми сказали вище. Це стаціонарні (нерухомі) об’єкти.

Портативний електрогенератор до них не належить. Тому, на наш погляд, він не є стаціонарним джерелом. Отже, й екологічний податок в описаній ситуації не справляється.

Але дивимося відповідь податкової на запитання в ЗІР, підкатегорія 117.06: «Що належить до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?».

Податкова зазначає, що до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, мініелектростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, під час спалення якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднювальні речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин стаціонарними джерелами.

Щоправда, податкова не уточнила, про які генератори йдеться в її консультації. Про рухомі і нерухомі чи тільки про нерухомі?

На наш погляд, до стаціонарних джерел забруднення можна віднести лише нерухомі генератори. Тобто ті, які встановлені стаціонарно і які не можуть переміщуватися.

А портативні електрогенератори, вважаємо, не належать до стаціонарних джерел забруднення.

Та позаяк податкова може мати іншу думку з цього питання, рекомендуємо звернутися за ІПК.

Чи треба подавати ф. №20-ОПП?

Суб’єктові господарювання не потрібно повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку, подаючи повідомлення за ф. №20-ОПП, про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юрособи, стосовно яких уже подавалося повідомлення за ф. №20-ОПП.

Пільга з ПДВ

Нагадаємо, що 2020 року підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ було доповнено пунктом 71, яким звільнено від ПДВ деякі товари з метою протидії коронавірусній хворобі. Для реалізації цього звільнення Кабмін постановою від 20.03.2020 р. №224 затвердив перелік товарів, які підлягають такому звільненню. За потреби до Переліку №224 вносилися зміни.

Податківці роз’яснили застосування цієї пільги в ІПК ДПС від 20.07.2021 р. №2848/ІПК/99-00-21-03-02-06, див. «ДК» №35/2021.

Зокрема, у вересні 2022 року до Переліку №224 внесено зміни, завдяки яким цей перелік можна застосовувати не тільки для звільнення від ПДВ, а й з метою звільнення товарів від ввізного мита. Зміни діють з 4 жовтня 2022 року, і з цієї дати Перелік №224 застосовується як для звільнення від ПДВ згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, так і для звільнення від ввізного мита згідно з п. 9-15 розд. XXI МКУ. Позаяк ці дві норми приймалися з метою протидії поширенню коронавірусу, вони разом із Переліком №224 діятимуть до останнього календарного дня місяця, в якому закінчиться оголошений КМУ коронавірусний карантин. Наразі це 31 грудня 2022 року.

Останні зміни, внесені до Переліку №224, стосуються звільнення від ПДВ та ввізного мита електрогенераторних установок, трансформаторів та іншої електричної апаратури, а також обладнання та пристроїв для фільтрування або очищення води. Ці зміни діють з 11 листопада 2022 року.

Чому до «коронавірусного» Переліку №224 додано товари, необхідні для роботи під час вимикання електроенергії? Найімовірніше, тому що механізм звільнення від ПДВ та мита електротоварів ідентичний механізму звільнення медичних товарів, який був запроваджений 2020 року та застосовується за одночасної наявності таких умов:

1) наявність спеціальної норми про звільнення певних товарів від ПДВ у ПКУ та про звільнення від мита — в МКУ;

2) наявність переліку товарів, звільнених від ПДВ та мита;

3) наявність спеціальних умов, за яких товари з переліку звільняються від ПДВ та мита, і ці умови теж прописані в переліку. Зокрема, це наявність документів про відповідність.

Щодо перших двох пунктів питань немає, а ось третій потребує додаткового пояснення.

Звільнення електротоварів від ПДВ стосується всіх СГ, які проводять оподатковувані операції з ними, воно застосовується незалежно від того, хто продає, виробляє, придбаває чи ввозить в Україну звільнені товари. Постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання: і юрособа, і фізособа.

Звільнення електротоварів за Переліком №224 застосовується і до імпортних товарів, і до товарів, вироблених в Україні, незалежно від дати їх виробництва чи імпорту на всіх етапах постачання.

Але обов’язково має виконуватися третя частина механізму звільнення.

По-перше, у примітці 1 до Переліку №224 зазначено, що коди УКТ ЗЕД наведено в ньому довідково. Основною підставою для звільнення від ПДВ є відповідність товару назві товару, зазначеній у Переліку.

По-друге, має виконуватися друга спеціальна умова у виносці «*» до підрозділу «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари...» Переліку №224. Електротовари звільняються від ПДВ тільки за наявності:

— документів про відповідність, передбачених технічними регламентами, дія яких поширюється на такі товари, та знака відповідності, нанесеного на товар, — якщо товари таким техрегламентам відповідають,

або

— повідомлення Міненерго про введення в обіг таких товарів — якщо умови техрегламентів не виконані.

За отриманням таких документів потрібно звертатися до Міністерства енергетики.

Проте у платників одразу ж виникли запитання про те, як швидко це можна буде зробити, адже кожний продавець чи імпортер генератора повинен буде звертатися до Міненерго, щоб отримати можливість не сплачувати ПДВ та мито, а міністерству потрібен певний час, щоб відповісти на всі запити. І ось 16 листопада 2022 року Постановою №1288, яка набрала чинності 17 листопада (див. «ДК» №48/2022), Кабмін скасував необхідність документів про відповідність, передбачених технічними регламентами, або повідомлення Міненерго про введення в обіг таких товарів. Це стосується всіх електротоварів, включених до Переліку №224, крім систем безперебійного живлення.

Отже, коротке резюме хронології звільнення електротоварів від ПДВ та мита:

— якщо перша подія щодо продажу (постачання на митній території України) генератора та інших електротоварів або їх ввезення (імпорт) сталася до 11 листопада, то продаж (ввезення) буде з ПДВ та митом на загальних підставах;

— якщо перша подія щодо продажу (постачання на митній території України) чи ввезення (імпорт) сталася в періоді з 11 до 16 листопада включно, для звільнення від ПДВ та мита потрібні документи про відповідність або повідомлення Міненерго. Але це суто формальний підхід, сподіваємося, податківці можуть дозволити звільнення для операцій з електротоварами у ці дати, але роз’яснень від них ще немає;

— якщо перша подія щодо продажу (постачання на митній території України) чи ввезення (імпорт) сталася 17 листопада і пізніше, звільнення від ПДВ та мита діє беззастережно, якщо товар відповідає Переліку №224. Це не стосується систем безперебійного живлення, на які потрібні документи про відповідність, передбачені технічними регламентами, або повідомлення Міненерго про введення в обіг таких товарів.

Отримання дозволу Держпраці

Генератори не належать до машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 р. №77, тому, на наш погляд, дозвіл на експлуатацію генератора, що його видає Держпраці та її територіальні органи згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2011 №1107, отримувати не потрібно.

Якщо виконуються всі умови для звільнення (в тому числі є документи про відповідність або повідомлення Міненерго для систем безперебійного живлення), то відмовитися від пільги з ПДВ не можна. Платник ПДВ зобов’язаний застосовувати цю пільгу — див. п. 30.4 ПКУ.

А якщо умови для звільнення електротоварів не виконуються (не відповідає назва товару або немає документів про відповідність чи повідомлення Міненерго для систем безперебійного живлення), то звільнення не працює і пільга з ПДВ не застосовується. Тоді електротовари розглядаються як такі, на які пільга не поширюється, й оподаткування ПДВ здійснюється за загальними правилами.

Надалі розповімо про особливості застосування пільги з ПДВ, якщо електротовари зазначені в Переліку №224, а для систем безперебійного живлення є документи про відповідність чи повідомлення Міненерго.

Під час продажу електротоварів з пільгою не нараховують податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ. Якщо такі товари були ввезені чи придбані до 11.11.2022 р. з ПДВ, а продані після цієї дати, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, а право на податковий кредит зберігається.

Так само не застосовуються і норми ст. 199 ПКУ щодо пропорційного коригування податкового кредиту.

Якщо платник помилково продав звільнений товар з ПДВ і склав податкову накладну, така ПН не дасть права покупцю на податковий кредит, адже продавець не повинен був нараховувати ПДВ.

Потрібно буде відкоригувати надміру нарахований ПДВ шляхом складання РК і скласти нову ПН уже на звільнену операцію з одночасним поверненням коштів покупцем продавцеві або їх зарахуванням у рахунок майбутніх постачань. Якщо товари продані неплатникам ПДВ, відкоригувати нарахований ПДВ можна буде, тільки якщо покупцям повернуть зайво отримані суми ПДВ.

Звільнення від ввізного мита здійснюється аналогічно до звільнення від ПДВ. Митне оформлення товарів, звільнених від ввізного мита, здійснюється першочергово. Плата за виконання митних формальностей щодо таких товарів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, не справляється (п. 9-15 розд. XXI МКУ).

Придбання та облік електрогенератора

Електрогенератор належить до необоротних активів, адже призначений для використання протягом більше ніж одного року (п. 4 НП(С)БО 7). Якщо на підприємстві прийнято певний вартісний критерій МНМА, в разі введення генератора в експлуатацію слід зважати на нього (п. 5 НП(С)БО 7).

Наприклад, якщо вартісна межа МНМА — 20000 грн (без ПДВ), то генератори вартістю менше ніж ця сума вважатимуться МНМА й обліковуватимуться на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», а більше — вже ОЗ на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

Господарську операцію введення в експлуатацію (як ОЗ, так і МНМА) можуть оформляти Актом введення в експлуатацію основних засобів, форма якого затверджена Наказом №818, або самостійно створеним актом.

Що ще почитати про облік ОЗ

Докладно про облік ОЗ ми розповіли в статтях:

— «Облік надходження ОЗ» у «ДК» №26/2022;

— «ОЗ в експлуатації: амортизація» у «ДК» №28/2022;

— «Переоцінка, зменшення корисності ОЗ» у «ДК» №30/2022;

— «Облік вибуття ОЗ» у «ДК» №27/2022.

Амортизацію генератора нараховують щомісяця за методом, який визначено для нього під час введення в експлуатацію. На нашу думку, якщо генератор призначений не для регулярного використання, а тільки під час аварійного вимкнення електроенергії, доцільніше застосовувати виробничий метод амортизації, який враховуватиме фактичний час роботи генератора. Тоді у тих місяцях, в яких генератор працював менше, сума амортизації буде менша, і навпаки.

Якщо генератор призначений для забезпечення основної діяльності з надання послуг, виробництва продукції, то амортизацію відносять на виробничу собівартість послуг, продукції: Д-т 23, 91 К-т 131 (132). Якщо немає можливості прямо віднести амортизацію генератора до собівартості продукції, послуг (рахунок 23), її списують на загальновиробничі витрати (рахунок 91), звідки вона в загальному порядку розподіляється на собівартість. Якщо генератор забезпечує роботу офісу, відділу збуту, іншу діяльність підприємства, амортизацію відносять на відповідні рахунки 92, 93, 949.

Пальне для генератора придбавають так само, як і пальне для автомобіля, зокрема, його можна придбавати на АЗС за різними схемами. Ми розповіли про це у статті «Пальне на підприємстві: від придбання до списання» в «ДК» №29/2020.

Законодавство не встановлює обов’язку розробляти нормативи витрат палива та мастильних матеріалів для генератора, тож це можна зробити з власної ініціативи. Інформацію про витрати палива можна взяти з документації на генератор або визначити норму витрати палива шляхом хронометражу та вимірювання. В останньому випадку результати такого вимірювання фіксують в акті, який складає комісія, яка здійснила хронометраж і вимірювання.

Списання фактично використаного пального можна оформити актом списання пального на роботу генератора.

Вартість використаного палива списують на витратні рахунки залежно від того, з якою метою працює генератор: Д-т 23, 91, 92, 93, 949 К-т 203.

Приклад  Підприємство придбало в одного постачальника два електрогенератори, один — за 15000 грн, другий — за 30000 грн, обидва без ПДВ.

Перший уведено в експлуатацію як МНМА для забезпечення електроенергією офісного приміщення; згідно з обліковою політикою підприємства на нього нараховано амортизацію в розмірі 100% у першому місяці використання (введення в експлуатацію).

Другий уведено в експлуатацію як ОЗ для забезпечення електроенергією виробничої дільниці; підприємство обрало виробничий метод амортизації.

Згідно з техдокументацією на генератор його гарантійний строк експлуатації — 2000 годин. У поточному місяці генератор відпрацював 50 годин. Тож амортизація за перший місяць — 750 грн (30000 : 2000 х 50).

Підприємство протягом місяця придбало дизпаливо на 12840 грн, у т. ч. ПДВ — 840 грн (ставка ПДВ — 7%), яке в каністрах доставлялося з АЗС і заливалося в баки генераторів. Використано протягом місяця дизпалива на 11000 грн, у т. ч. генератором для обслуговування офісу — 3000 грн, генератором для обслуговування виробничої дільниці — 8000 грн.

Бухгалтерський облік за даними прикладу показано в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік придбання та використання електрогенератора

Нормативная база

• МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Закон №481 — Закон України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
• Закон №2707 — Закон України від 16.10.1992 р. №2707-XII «Про охорону атмосферного повітря».
• Наказ №818 — Наказ Мінфіну від 13.09.2016 р. №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання».
• Перелік №224 — Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 20.03.2020 р. №224.
• Постанова №1288 — Постанова КМУ від 16.11.2022 р. №1288 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».