Оформлення офіціанта за ЦПД
За цивільно-правовим договором (угодою) виконавець зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, а замовник приймає роботу й оплачує її.
Такі відносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються ЦКУ. На них не поширюється дія трудового законодавства.
Предметом договору є кінцевий результат, за яким замовник виплачує винагороду.
Держпраці вважає, що з офіціантами має бути укладено трудовий договір, щоб уникнути порушення ст. 24 КЗпП. Тобто мається на увазі, що робота офіціанта зазвичай полягає у систематичному виконанні роботи пов’язаної з прийманням замовлень, внесенням їх в комп’ютер, обслуговуванням клієнтів, прийманням коштів (карток), видачею клієнтам чеків тощо.
Проте, на наш погляд, винятком може бути ситуація, коли офіціант обслуговуватиме бенкет декілька годин у певний день тижня чи місяця. Тоді можна оформити договір цивільно-правового характеру, бо можна визначити конкретний обсяг робіт, що їх він повинен виконати (обслуговувати конкретний захід протягом конкретних годин), і ця робота не є систематичною.
Відображення в єдиній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ
Відносини за договором цивільно-правового характеру відображають у додатку 5 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за фактом укладення такого договору з уточненням дати початку та закінчення цивільно-правових відносин та зазначенням у графі 7 — категорія особи «3». Відомості про початок і закінчення за договором надання послуг до графи 10 вносять за актом про їх надання.
Приміром, якщо це був договір на обслуговування одного конкретного заходу в конкретний день, то дата початку та закінчення договору буде однакова.
У додатку 1 інформацію наводять лише за ті місяці кварталу, коли надавалися послуги з обслуговування бенкету за договором цивільно-правового характеру із зазначенням у графі 8 — КЗО «26» із уточненням у графі 10 місяця та року, за який нараховано винагороду, а у графі 14 кількість календарних днів перебування в цивільно-правових відносинах не зазначають. Далі в графах 16 та 17 фіксують суму винагороди та в графі 20 — нарахований ЄСВ на суму винагороди.
У додатку 4ДФ винагороду за договором цивільно-правового характеру відображають за ознакою доходу «102» в місяці кварталу нарахування/виплати:
— у графі 3а — нараховану суму винагороди фізособі, незалежно від того, виплачений він чи ні;
— у графі 3 — суму фактично виплаченого доходу фізособі;
— у графі 4а — суму ПДФО, а у графі 5а — суму ВЗ, нарахованих й утриманих з доходу, нарахованого фізособі;
— у графі 4 та у графі 5 — фактичну суму перерахованих податків до бюджету.
Судова практика: справа №1740/1944/18
Перша інстанція
...згідно з дослідженим цивільно-правовим договором установлено, що предметом є процес праці, який не передбачає будь-якого кінцевого результату, що підтверджується наступним: виконання роботи певного виду; замовник забезпечує виконавця всім необхідним для виконання роботи, передбаченої договором; визначений строк дії договору.
У дослідженому цивільно-правовому договорі ніде не зазначається, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.
Враховуючи викладене, цивільно-правовий договір, укладений позивачем із фізичною особою ОСОБА_5, має ознаки трудового характеру.
Позивачем не надано доказів на підтвердження, які вказували б на факт роботи ОСОБА_5 за цивільно-правовим договором, а у ході судового розгляду судом з’ясовано, що остання фактично була допущена до роботи офіціанта та виконувала відповідні обов’язки у кафе-пекарні №1 у порядку, визначеному законодавством про працю, проте без укладання трудового договору.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 було фактично допущено до виконання трудових обов’язків, ФОП ОСОБА_4 повинен був укласти з нею трудовий договір.
Рішення Рівненського окружного адмінсуду від 17.09.2018
Апеляція
...наведені інспектором праці в акті... твердження не можуть бути підставою для висновку, що правовідносини між позивачем та ОСОБА_3 згідно з цивільно-правовим договором... не є відносинами цивільно-правового характеру. А дії позивача щодо укладення з ОСОБА_3 цього договору не можуть бути розцінені як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору...
...суд вважає, що накладення відповідачем на позивача штрафу в розмірі 111 690 грн та внесення припису про усунення виявлених порушень не можуть вважатися правомірними...
...колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувані позивачем припис та постанова є необґрунтованими та протиправними, прийняті з порушенням принципів, передбачених ч. 2 ст. 2 КАС України, що має наслідком їх скасування.
Постанова Восьмого апеляційного адмінсуду від 17.01.2019
Касація
...у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Повідомлення до податкової
Працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення про прийняття працівника на роботу (ч. 4 ст. 24 КЗпП). Працівником є особа, яка працює згідно з трудовим договором (контрактом) (ч. 3 ст. 1 Закону про охорону праці).
Зміни, внесені 05.01.2022 до «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» з доданням категорії 3 — гіг-спеціалісти за гіг-контрактом та «4 — працівники на підставі цивільно-правових договорів», були пов’язані з набранням чинності з 1 січня 2022 року Законом №1946, яким запроваджено особливу систему оподаткування для ІТ-компаній, що є резидентами «Дія. Сіті», та створено для них особливий вид працевлаштування.
Тобто роботодавець — резидент «Дія. Сіті» має повідомляти ДПС про укладення гіг-контракту (категорія «3» у формі Повідомлення) та/або у разі залучення фахівця на умовах цивільно-правового договору (категорія «4» у формі Повідомлення).
Отже, стає зрозумілим, що роботодавець зобов’язаний подавати повідомлення тільки у разі прийняття працівника на умовах трудового договору:
— про прийняття на основне місце за категорією «1»;
— про прийняття за сумісництвом — зовнішнім або внутрішнім за категорією «2».
А от подавати повідомлення про укладення договорів цивільно-правового характеру до податкової роботодавець не повинен, бо він не є резидентом «Дія. Сіті» та не укладав з виконавцем гіг-контракту.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV.
- Закон №1946 — Закон України 14.12.2021 №1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
- Закон про охорону праці — Закон України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці».