Коли подавати звіт?
Платники, які мають чинні (зокрема призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, що підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний установлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2-1 ПКУ).
Декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, платник подає щомісяця протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 2 розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку»).
Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не провадив господарської діяльності, але має чинні (зокрема призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, що підлягає ліцензуванню, згідно із законодавством зобов’язаний подавати декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Складаємо ПН
Платники ПДВ можуть складати зведені ПН при безперервному або ритмічному постачанні товарів/послуг платникам та неплатникам ПДВ (п. 201.4 ПКУ). Поняття безперервного постачання в ПКУ не виокремлено. Тож орієнтуємося на ритмічність. Ритмічним є постачання товарів/послуг одному покупцю два й більше разів на місяць. Документально ці операції оформлені у вигляді двох і більше видаткових накладних/актів виконаних робіт. Докладніше про це ми писали в «ДК» №32/2018. Увага: орієнтуватися треба саме на ритмічність постачання, а не оплати, адже у п. 201.4 ПКУ про оплати не йдеться. Зведені ПН можна складати, якщо є два або більше постачань за місяць одному й тому самому покупцю.
Проте у роздрібній торгівлі застосовують ПН за щоденними підсумками операцій. Вона не є зведеною та складається у разі постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), виписування транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платникові податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку та надання платникові податку касових чеків.
Тобто, складаючи ПН на кінцевого споживача за підсумками дня, ми орієнтуємося на фактичне постачання/надання послуг, що у підприємства відповідає даним Z-звіту РРО, навіть якщо кошти будуть зараховані наступного дня з використанням POS-термінала.
У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками у графі «Зведена податкова накладна» позначку не ставимо, а у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» такої податкової накладної ставимо «Х» та уточнюємо тип причини «11». При цьому у графі «Отримувач (покупець)» зазначаємо «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляємо умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюємо (п. 12 Порядку №1307).
У графі 2 податкової накладної наводимо весь опис (номенклатуру) постачених товарів/послуг.
Податківці роз’яснюють: номенклатура товарів/послуг має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не має містити інших даних (лист ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2017 №1925/10/26-15-12-01-18).
Первинним є документ, що містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону про бухоблік). У цьому випадку ним є фіскальний чек РРО.
При продажу коктейлів продається саме коктейль, а не інгредієнти, які входять до нього, й у фіскальному чеку зазначено його назву, тож і в ПН прописуємо його назву відповідно.
Код УКТ ЗЕД коктейлю, виготовленого із використанням алкогольних напоїв, — 22089069 «Інші напої, що містять спирт».
Згідно з Поясненнями до УКТЗЕД, затвердженими наказом ДМСУ від 14.07.2020 №256, товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими чи овочевими соками (коктейлі).
Так само консультує податкова, відповідаючи на запитання в ЗІР, підкатегорія 109.02: «До якого коду УКТ ЗЕД відносяться коктейлі, виготовлені із використанням алкогольних напоїв, для зазначення у фіскальному чеку?».
Водночас імпортовані товари, які є складовими коктейлю, мають інший код УКТ ЗЕД.
І тут постає запитання: чи заповнювати графу 3.2 щодо імпортованого товару?
У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної ставлять «Х». Графу 3.2 заповнюють на всіх етапах постачання товару (пп. 2 п. 16 Порядку №1307). Тобто графу 3.2 заповнюють, якщо продається імпортований товар.
Коли товар (не) є імпортованим
<...> Критеріями достатньої переробки є:
1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
Враховуючи викладене, якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД у податковій накладній зазначається на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків та графа 3.2 податкової накладної не заповнюється.
На нашу думку, цю позначку треба буде проставити. У консультації в ЗІР ДПС звертає увагу на те, що при програмуванні алкогольної продукції, яка використовується для приготування коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі під час її відкупорювання, у межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив. Тобто йдеться про одноразове відображення реквізитів марки акцизного податку в межах реалізації алкогольного напою частинами, який розлито виробником у тару, що була маркована такою маркою.
Отже, у фіскальному чеку буде окремо зазначено інформацію щодо імпортованих підакцизних товарів.
Звертаємо увагу, що ДПС не надала окремого роз’яснення щодо особливостей заповнення такої ПН, за потреби підприємство може подати запит на ІПН.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.