Помилкові платежі: причини й наслідки

Чи повертати кошти, які вам перерахували помилково?

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно (ст. 1212 ЦКУ). Тобто помилково зараховані кошти підлягають поверненню, і це не право, а обов’язок отримувача.

А які наслідки для отримувача щодо обліку й оподаткування?

Ключові моменти щодо помилкових платежів урегульовано Законом про платіжні послуги, Інструкцією №163 та нормами глави 83 ЦКУ. У них наведено основні визначення, які допоможуть ідентифікувати помилкові операції.

Звертаємо увагу, що кошти можуть бути як помилково списані, так і помилково зараховані. Помилкове зарахування можливе з вини надавача послуг, отримувача та платника. Розглянемо кожен випадок окремо.

Основні поняття

Помилкова платіжна операція — платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Пункт 69 ст. 1 Закону про платіжні послуги

Неналежний отримувач — особа, на рахунок якої без законних підстав зараховано суму платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції у готівковій формі.

Пункт 43 ст. 1 Закону про платіжні послуги

Неналежний платник — особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).

Пункт 44 ст. 1 Закону про платіжні послуги

Неналежна платіжна операція — платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Пункт 42 ст. 1 Закону про платіжні послуги

Помилкове зарахування з вини банку

Платник ініціює оплату платіжною інструкцією. А надавач платіжних послуг приймає до виконання таку платіжну інструкцію, за умови що її оформлено належним чином.

Надавач платіжних послуг перевіряє номер рахунку платника та код платника (коду юрособи (відокремленого підрозділу юрособи) або унікальний ідентифікатор платника. Унікальний ідентифікатор — це комбінація літер, цифр, символів або знаків, що надається користувачу надавачем платіжних послуг та дає змогу однозначно ідентифікувати користувача та/або його рахунок для виконання платіжної операції.

Платіжна інструкція приймається до виконання того самого операційного дня, якщо її отримано в операційний час. Якщо платіжна інструкція надійшла після закінчення операційного часу, — не пізніше наступного операційного дня (ст. 43 Закону про платіжні послуги).

Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг як посередників, комерційних агентів чи використання платіжних систем (ст. 40 Закону про платіжні послуги).

Тобто надавач платіжних послуг не може внести зміни до платіжної інструкції. І помилки, за які він несе відповідальність, пов’язані безпосередньо з виконанням:

— помилкових, неакцептованих платіжних операцій. Тобто платіжних операцій, виконаних надавачем платіжних послуг платника на підставі наданої ініціатором платіжної інструкції без отримання згоди платника (крім примусового списання (стягнення) або після відкликання такої згоди (п. 39 ст. 1 Закону про платіжні послуги);

— платіжної операції з порушенням строків.

У разі виявлення таких операцій платник повинен повідомити надавача платіжних послуг, а той, своєю чергою, — повернути кошти та за потреби сплатити пеню відповідно до положень розд. VII Закону про платіжні послуги.

Водночас надавач платіжних послуг під час надходження коштів від неналежного отримувача залишає їх у своєму розпорядженні, за умови виконання своїх зобов’язань з відшкодування. Неналежний отримувач має повернути кошти у триденний строк (п. 14 ст. 86 Закону про платіжні послуги). У разі порушення терміну надавач послуг має право вимагати від неналежного отримувача сплати пені в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день від дати завершення помилкової платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок платника, але не більше ніж 10% суми платіжної операції.

Помилкове зарахування з вини отримувача

Такі помилки теж трапляються, і здебільшого вони пов’язані з помилками у банківських реквізитах, наданих отримувачем. Під отримувачем у цьому разі маємо на увазі того, хто мав ці кошти отримати (а не того, хто внаслідок помилки отримав їх).

Наприклад, отримувач зазначив:

— номер рахунку, якого не існує, — тоді кошти будуть повернені платникові і не потраплять на рахунок отримувача;

— номер рахунку, який існує, але має інше цільове призначення, наприклад депозитний рахунок. У платника кошти списано, але на потрібний поточний рахунок отримувача вони не надійшли, тож потрібно уточнити реквізити;

— дані іншого отримувача. У такому разі треба буде шукати, хто фактично отримав ці кошти і повертати їх як помилково перераховані.

Помилки зарахування з вини платника

Помилки з вини платника найпоширеніші та найцікавіші. Вони можуть бути такі:

— платник зазначив дані неналежного отримувача, що не має із ним договірних відносин. У цій ситуації треба буде ініціювати повернення коштів;

— платник має договірні відносини з отримувачем, але сума договору є меншою, тобто проведено зайву оплату, що не передбачає постачання товару, надання послуг;

— помилка у призначенні платежу (неправильно зазначено реквізити рахунку та номенклатуру). Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції таким чином, щоб надати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція (п. 41 розд. ІІ Інструкції №163).

Банку в цій ситуації байдуже, що зазначив у платіжці платник. Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками. Виправлення призначення платежу неможливе надавачем послуг/банком. Після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції (ст. 45 Закону про платіжні послуги).

Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку (лист НБУ від 09.06.2011 №25-111/1438-7141). Суб’єкти господарювання це питання вже врегульовуватимуть листуванням.

Щодо строків повернення, то ВП ВС у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 зазначає, що помилково зараховані кошти мають бути повернені відразу після отримання.  Проте тут є нюанс: тому, хто фактично отримав кошти, часто потрібен певний час на з’ясування, чи помилково було отримано ці кошти, чи ні.

Що сказав ВС

Зобов’язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов’язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.

Пункт 84 постанови ВС від 07.02.2024 у справі №910/3831/22

Наприклад, якщо ви бачите незнайому назву платника у банківській виписці, далеко не одразу ви розумієте, що ці кошти потрапили до вас через помилку. Якщо до вас звертається з вимогою повернути кошти банк, який їх перерахував, то, звісно, ви маєте відреагувати (повернути) негайно. А якщо ніхто не звертається (платник теж не одразу виявив свою помилку)? Можливо, йдеться про нового контрагента? Проте починати з’ясовувати, що це було, треба негайно.

Ще складніше в ситуації, коли контрагент, який помилково або зайво перерахував кошти, вам знайомий. У такому разі виявити помилку допоможе звіряння, але його не роблять після кожного платежу. Тому часто буває так, що переплату або помилкову оплату виявляють уже під час аналізу оборотно-сальдової відомості за місяць чи навіть перед складанням фінзвітності. Проте і в цій ситуації не варто нехтувати правилами й потрібно зв’язатися з контрагентом та з’ясувати, що це за кошти. А далі вже діяти за обставинами. Причому повертати ці кошти зовсім не обов’язково — можна листом від платника змінити їх призначення: зарахувати в рахунок оплати за іншим договором або зробити їх передоплатою за товари, роботи, послуги, які будуть реалізовані у майбутньому тощо.

Бухгалтерський облік

Відображення помилкових платежів у бухгалтерському обліку отримувача та платника покажемо в таблиці.

Таблиця

Відображення помилкових платежів у бухгалтерському обліку отримувача та платника

Податковий облік

Податок на додану вартість

Визначаючи, чи є об’єктом оподаткування ПДВ помилкова платіжна операція, орієнтуємося на те, чи є договірні відносини між надавачем, неналежним платником та неналежним отримувачем.

Якщо немає, то й об’єкта оподаткування немає (ІПК ДПСУ від 24.11.2022 №2055/ІПК/99-00-21-03-02-06, ІПК ДПСУ від 23.09.2022 №1534/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Якщо ж є, а платіж помилковий, то позиція податківців є доволі сталою. Треба скласти ПН при отриманні та РК при поверненні (ІПК ДПСУ від 03.07.2023 №1681/ІПК/99-00-21-03-02-06). Докладніше про це ми писали в «ДК» №30/2023.

Податок на прибуток

Рух помилкових коштів не впливає на фінансовий результат до оподаткування ні платника, ні отримувача.

Проте якщо буде нараховано пеню за умови прострочення повернення коштів, то неналежний отримувач, що застосовує податкові різниці, за умови її сплати неплатникові податку на прибуток, застосовує пп. 140.5.11 ПКУ.

У неналежного отримувача суму пені буде включено до складу іншого операційного доходу.

Єдиний податок

На перший погляд, усе добре: кошти за помилковими платіжними операціями, отримані платником єдиного податку відповідно до п. 292.1 ПКУ, не є доходом — це кажуть і самі податківці.

Консультують податківці

Чи включаються до доходу ФОПа — платника єдиного податку повернені на його рахунок кошти, які були списані з рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції?

Кошти, повернені на рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку першої — третьої груп у зв’язку з помилкою, допущеною такою особою при оформленні платіжної інструкції, не враховуються у складі доходу такої фізичної особи за умови документального підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів. <...>

Роз’яснення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.07.2023

Проте є консультація, надана раніше, в якій увагу акцентовано на строках повернення.

Важливо не перейти період

Помилково зараховані кошти на рахунок платника ЄП повернуто: чи виникає дохід?

<...> Якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося у наступному звітному періоді, то платнику єдиного податку необхідно врахувати їх у складі доходу.

При цьому такий платник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

Роз’яснення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 13.05.2020

Тож «єдинникам» слід бути пильними щодо отриманих помилкових платежів! ВП ВС у згаданій вище постанові від 07.02.2024 №910/3831/22 вже звернула увагу на те, що помилково зараховані кошти мають повертатися відразу після їх отримання. У вашій ситуації — чим раніше повернути, тим краще.

Приклад 1 Підприємство — платник ПДВ та податку на прибуток придбало майнові права на нежитлову нерухомість у 2022 році. Будівництво повністю закінчено у 2023 р., об’єкт будівництва готовий до використання, проте у зв’язку з технічними причинами не введений в експлуатацію. Тобто використання його неможливе, як і укладення договорів оренди. Адже підприємство-власник не має права власності на це приміщення. Переговори з майбутніми орендорями проведено. Унаслідок цього один із потенційних орендарів 15.08.2023 здійснив попередню оплату на поточний рахунок. У призначенні платежу зазначено лише його прізвище. Об’єкт оренди буде введено в експлуатацію 02.09.2023.

Ця ситуація доволі цікава тим, що оплату проведено за об’єкт оренди, що не належить підприємству і не може використовуватися. Адже дозвільної документації ще не надано. Договірних відносин на момент оплати немає. Проте обмін даними для подальшого укладення договору проведено. Тож постає запитання: чи є ця операція помилковою? Адже за певний час ці кошти можна буде зарахувати у рахунок сплати орендної плати.

Отримувач коштів та сума є правильними, проте їх не можна підтвердити документально. Ініціатор платежу не визначив, за що саме проведено оплату.

З огляду на зазначене в наведеній ситуації є три варіанти вирішення:

Варіант перший: ідентифікуємо платіж як помилковий та згідно з листом (див. зразок 1) повертаємо. Проте залишається запитання щодо ПДВ. Чи складати ПН у такій ситуації? Позаяк платіж надійшов до початку договірних відносин між платником та отримувачем коштів і до початку договірних відносин був повернутий, тут ПН та РК без потреби.

Зразок 1

Зразок листа до банку на повернення коштів

Варіант 2: уточнюємо призначення платежу, визнаючи заборгованість як грошову. Наприклад, платник надає листа (див. зразок 2), що було перераховано безвідсоткову поворотну допомога, а далі її повертаємо.

Зразок 2

Зразок листа до банку з уточненням призначення платежу

Проте в такому разі одного листа недостатньо — треба укласти з платником договір позики на цю суму.

Третій варіант: ризикнути і не повертати ці кошти. Адже платник — потенційний контрагент. Можливо, у майбутньому з ним буде укладено договір. Проте це найбільш ризикований варіант. По-перше, тому що договір між фактичним отримувачем коштів та їх платником може й не бути укладено (потенційний не означає майбутній). По-друге, й сам платник може бути незадоволений затримкою його коштів і вимагатиме сплати пені (про що ми зазначали вище). А ще ця ситуація зацікавить податківців, і її буде перевірено щодо того, чи використовувалося приміщення до його введення в експлуатацію. І до цього потрібно бути готовими. Що ж до наслідків з ПДВ, то до укладення договору такий платіж не спричиняє обов’язку скласти ПН. Але коли такий договір буде укладено і платіж враховано за цим договором (на підставі домовленості між сторонами), то це спричинить виникнення ПЗ з ПДВ.

Приклад 2 ТОВ 1 отримало на поточний рахунок кошти, внесені готівкою через касу банку. Призначення платежу таке: «За оренду Саєнко В. П.». Договірних відносин із СаєнкомВ. П.підприємство не має. Реквізити договору не визначені.

Платник просто неправильно зазначив свої реквізити. Правильними є такі дані — Саєнко В. Р.

У цій ситуації повернути кошти Саєнку В. П. неможливо. Доведеться чекати, коли той звернеться із запитанням, чому не врахували його оплату (або орендодавець може звернутися до нього сам, коли побачить кредиторську заборгованість за договором із Саєнком В. Р., і дебіторську — за нез’ясованим платежем від Саєнка В. П.). Довести, що платив Саєнко В. Р., досить просто: в нього мала залишитися квитанція про сплату.

Приклад 3 ТОВ 1 уклало договір постачання сільгосппродукції з ТОВ 2. Розрахунок за цим договором проведено 16.05.2023 у повному обсязі. Проте 25.05.2023 ТОВ 2 продублювало платіж на суму 240 000 грн, у т. ч. ПДВ. На момент оплати договір уже не діяв. Помилково перераховані кошти повернули 26.05.2024.

Відповідно до позиції податківців, ТОВ 1 — отримувач коштів складає ПН від 25.05.2023 на суму 240 000 грн (у т. ч. ПДВ — 60 000 грн) та надсилає її платнику. ТОВ 2 — платник включає цю ПН до податкового кредиту за травень.

Відтак 26.05.2024 ТОВ 1 — отримувач повертає помилково отримані кошти і складає РК на 240 000 грн (у т. ч. — ПДВ 60 000). ТОВ 2 — платник відображає цей РК на зменшення податкового кредиту.

І все це лише тому, що колись між платником та фактичним отримувачем коштів були господарські відносини. І в призначенні платежу зазначено колишній договір, предметом якого є товар з ПДВ.

На нашу думку, те, що між сторонами колись були договірні відносини, не має значення. А головним є той факт, що на момент оплати договірних відносин у ТОВ 1 та ТОВ 2 не було. Тому в отримувача коштів не виникає обов’язку складати ПН та РК. Проте щодо цього варто отримати ІПК від податківців.

Нормативна база

• Закон про платіжні послуги — Закон України від 30.06.2021 №1591-IX «Про платіжні послуги».
• Інструкція №163 — Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою НБУ від 29.07.2022 №163.