Доходи, які включаються до складу оподатковуваного доходу юрособи, наведені у пп. 2 п. 292.1 ПКУ і п. 292.3 ПКУ.
Як визначити, чи оподатковуються певні види доходів? Спершу дивимося, чи входить конкретний вид доходу до списку оподатковуваних доходів у зазначених підпунктах, потім дивимося, чи, бува, такі доходи не є такими, що не оподатковуються. Якщо конкретний вид доходу підпадає під оподаткування і не є таким, що не оподатковується, то такий дохід буде оподатковуваним.
Наприклад, якщо це дохід, отриманий у грошовій формі і його немає у списку неоподатковуваних, такий дохід включається до складу оподатковуваного доходу.
Щодо певних видів доходів є пільга, тобто, вони не включаються до бази оподаткування ЄП, але якщо при цьому виконуються певні вимоги. Наприклад, поворотна фіндопомога не включається до оподатковуваного доходу лише в разі її повернення протягом 12 місяців з дати отримання. А безнадійна кредиторська заборгованість є оподатковуваним доходом лише для платників 3-ї групи, які застосовують ставку 3% (зареєстровані платниками ПДВ).
Таким чином, не всі доходи, відображені на рахунку 71 (інші операційні доходи), обов’язково можуть бути оподатковуваними.
Але податкова служба щодо окремих видів доходів доходить інших висновків, ніж ті, що випливають із норм ПКУ, які ми навели вище.
Наприклад, у консультації в ЗІР, підкатегорія 108.01.02, ДПС зазначила, що списана кредиторська заборгованість включається до складу доходу, навіть якщо підприємство не є платником ПДВ. І обґрунтувала свою думку таким чином.
Відповідно до п. 292.13 ПКУ, дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.
Відповідно до абз. 5 п. 296.1 ПКУ, юрособи — платники ЄП третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ПКУ. Юрособи — платники ЄП третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Мінфіном (абзац третій п. 44.2 ПКУ). Тобто, за такою логікою, все, що відображено у доходах у бухгалтерському обліку, є в тому числі оподатковуваним доходом для потреб оподаткування ЄП.
Якщо дотримуватися такої логіки, то доходом буде все, що відображено на рахунку 71.
На наш погляд, це не так, податкова служба викривила норми ПКУ на власну фіскальну користь (як вона це робить із додатними курсовими різницями, облік яких ведеться за субрахунком 714). Доходи визначають виключно на підставі наведених нами вище норм ПКУ — пп. 2 п. 292.1 ПКУ і п. 292.3 ПКУ. А доходи, які не включаються до складу оподатковуваного доходу, зафіксовано у п. 292.11 ПКУ. Іншого порядку визначення доходів у ПКУ не встановлено. І от саме для таких доходів порядок їх визначення на підставі даних бухобліку регулюється тими нормами, які навела податкова служба.
Тобто спершу слід окреслити коло оподатковуваних доходів, а вже потім ці доходи встановити за даними обліку. А не так, як це зробила податкова служба, приписавши до складу оподатковуваних усі доходи, відображені в обліку.
Також пропонуємо до уваги статтю «Курсова різниця — дохід «єдинника»?» у «ДК» №18/2023, в якій ми аналізували думку податківців щодо таких доходів, висловлену в ІПК ДПСУ від 12.01.2023 №30/ІПК/99-00-04-03-03-06 («ДК» №19/2024). Ця стаття є актуальною для всіх платників єдиного податку.
Але слід бути готовими до такої позиції податкової служби. І або погоджуватися з нею, включаючи до доходу всі доходи, відображені у бухобліку, або включати тільки ті доходи, про які ми сказали раніше, і бути готовими доводити власну правоту, якщо виникатимуть конфлікти.