Подання заяви на ЄП через ЄДР
Наразі за допомогою держреєстратора стати єдинниками можуть лише новостворені СГ. Законом №3603 внесено зміни:
1) які дозволяють усім СГ, зокрема новоствореним, заявити про бажання добровільно зареєструватися платником єдиного податку як під час держреєстрації ЮО чи ФОПа, так і під час держреєстрації змін до відомостей про ЮО чи ФОПа (у паперовому або електронному вигляді);
2) правила, порядок та строки розгляду таких паперових заяв, поданих через держреєстратора діючими ЮО чи ФОПами, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Фактично йдеться про отримання податковим органом від держреєстратора відповідної інформації у порядку, встановленому Законом про держреєстрацію. Потрібні зміни внесено до пп. 298.1.1, п. 299.4 ПКУ.
Тобто, якщо ви бажаєте перейти на сплату ЄП з наступного кварталу і маєте певну інформацію (зміни), яку треба внести до ЄДР (ідеться про будь-які зміни), ви можете зекономити час і не подавати до ДПС окрему заяву — її можна подати до держреєстратора разом зі змінами.
Згадані новації набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №3603.
Пільги щодо місцевих податків
Коментованим Законом №3603 законотворці вносять до п. 12.3 ПКУ зміни, які передбачають обов’язок відповідних органів місцевого самоврядування або військової адміністрації чи військово-цивільної адміністрації (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) на підставі рішення про обов’язкову евакуацію ухвалювати також рішення про встановлення податкових пільг:
— зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності);
— податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.
Нагадаємо, що у ч. 3 ст. 33 КЦЗУ наведено перелік органів, які ухвалюють рішення про проведення евакуації, зокрема:
1) на державному рівні — Кабінет Міністрів України;
2) на регіональному рівні — Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;
3) на місцевому рівні — районні, районні у містах Києві чи Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування.
Тобто щойно місцеві ради отримають «згори» (від органів державного або регіонального рівня) або самі ухвалять рішення про обов’язкову евакуацію, ПКУ тепер зобов’язує їх запроваджувати пільги із зазначених вище місцевих податків.
Увага! На такі рішення про встановлення податкових пільг не поширюються вимоги п. 4.5 ПКУ, які передбачають застосування додаткових (нових чи розширених) податкових пільг з наступного бюджетного року з обов’язковим прийняттям їх до 15 липня поточного року, а проєкти таких рішень не оприлюднюються за 10 робочих днів до дати їх розгляду.
Позаяк ч. 5 ст. 12 Закону про регуляторну політику до таких рішень про податкові пільги не застосовується, то керуємося нормою ч. 5 ст. 59 Закону про місцеве самоврядування: акти органів місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Тобто рішення про такі форс-мажорні податкові пільги вступає в дію з дня офіційного оприлюднення (або з іншої дати, прямо зазначеної у тексті цього рішення).
Запитання-відповідь
Де і як дізнатися про встановлені пільги?
Незважаючи на спрощений порядок прийняття рішень про податкові пільги, такі рішення, як і раніше, мають обов’язково оприлюднюватися. Але така інформація може надаватися і на запит після 1-го числа кожного календарного кварталу.
Чи поширюються ці нові правила про встановлення пільг на раніше прийняті рішення про евакуацію?
Наведені вище зміни набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №3603. Отже, всі рішення, які ухвалюватимуться щодо податкових пільг, не стосуватимуться періодів до дати набрання чинності Законом №3603.
Взаємодія з податківцями у вигляді відеоконференції
Режим відеоконференції не є чимось новим, адже податкові органи активно використовують його ось уже кілька років. Причому, надаючи усні пояснення під час такого розгляду, можливо вести запис, який можна пред’явити в суді як доказ, що неодноразово використовували платники податків у судових спорах.
Таким чином, нині йдеться саме про уточнення норм ПКУ. А саме: застосування відеоконференції під час розгляду скарг та заперечень до актів перевірок стане офіційним за три місяці з дня, наступного за днем опублікування Закону №3603.
Отже, Закон №3603 надає право платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції у випадках, передбачених ПКУ, з метою надання усних пояснень (новий пп. 17.1.8 ПКУ). Водночас для контролюючих органів таку взаємодію у режимі відеоконференції цим самим Законом віднесено до їхніх обов’язків (новий пп. 21.1.12 ПКУ).
Реалізацію такої можливості отримання платником податків інформації (повідомлення) про взаємодію у режимі відеоконференції з контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.1 ПКУ, має забезпечити електронний кабінет (абз. 14 п. 42-1.2 ПКУ).
Крім того, під час подання скарги (заперечень до акта перевірки) до ДПСУ в її тексті платник податків має право заявити про бажання бути присутнім як особисто або через свого представника при розгляді скарги, так і в режимі відеоконференції.
А контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги, зокрема у режимі відеоконференції:
— не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги;
— інформація (повідомлення) надсилається в електронному вигляді до електронного кабінету.
Важливо!
Це стосується і розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень (пп. 86.7.2 ПКУ) — повідомлення про їх розгляд у режимі відеоконференції надсилається платникові податків протягом двох робочих днів з дня їх отримання, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Матеріали перевірки в режимі відеоконференції надсилаються платникові податків до електронного кабінету.
Як і раніше, відсутність платника податків (його представника) під час розгляду скарги, зокрема у режимі відеоконференції, не є перешкодою для розгляду скарги (абз. 4 п. 56.3 ПКУ).
Важливо! Додамо, що для участі платників податків під час розгляду скарги у режимі відеоконференції, найімовірніше, буде реалізовано доступ через електронний кабінет платника.
Платник податків має право надавати письмові та/або усні пояснення щодо предмета розгляду безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки. Проте подання таких письмових пояснень під час розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції не передбачено.
Контроль за рахунками ескроу в учасників ТОВ
Як і раніше, обмін інформацією між ДПС та іншими реєстраторами здійснюватиметься у порядку, передбаченому ст. 68 ПКУ, зокрема:
— державний реєстратор ЄДР і надалі надаватиме інформацію та інші відомості, документи, запити, передбачені Законом про держреєстрацію;
— інформація про рухоме майно та інші активи, що є об’єктом оподаткування, податковим органам про їх власників та/або користувачів подається щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця у порядку, визначеному постановою КМУ від 21.12.2011 №1386, а про нерухоме майно — на запит контролюючих органів надається відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127.
Проте згідно із Законом №3603 і цей обсяг інформації зазнав змін — зокрема, відтепер податкові органи контролюватимуть відкриття та закриття рахунків ескроу.
Увага!
Інформація про таких засновників/учасників ТОВ/ТДВ не міститься у відкритому доступі ЄДР, проте зазначається інформація про дату початку обліку/дату припинення обліку часток ТОВ/ТДВ в обліковій системі часток (у разі прийняття такого рішення учасниками товариства) (ч. 20 ст. 17 Закону про держреєстрацію).
Отже, відтепер інформація про відкриття/закриття таких рахунків, про дату початку обліку часток таких товариств, внесення змін до облікової системи часток товариств щодо власників часток товариства або розміру часток власників ТОВ/ТДВ передаватиметься в електронному вигляді Центральним депозитарієм ЦП до інформаційних систем ДПС.
Якщо відповідна частка ТОВ/ТДВ є об’єктом державної чи комунальної власності, Центральний депозитарій ЦП має передати інформацію і про суб’єкта управління об’єктами державної або комунальної власності, який виконує функції з управління відповідною часткою товариства.
Порядок передачі такої інформації має визначити найближчим часом Мінфін за погодженням із НКЦПФР. Адже не пізніше 31 серпня 2024 року Центральний депозитарій ЦП та депозитарні установи, з яким (якими) власниками часток товариств укладено договір щодо обслуговування рахунку ескроу, мають передати податковим органам:
— відомості (інформацію) про облік часток щодо товариств, власників часток цих товариств та розмір часток цих власників, що станом на 1 серпня 2024 року перебувають в обліковій системі часток товариств;
— повідомлення про відкриття/закриття рахунків власників часток товариств, рахунків умовного зберігання (ескроу) часток товариства, що станом на 1 серпня 2024 року відкриті в обліковій системі часток товариств;
— надіслати повідомлення про рахунки ескроу, закриті станом на 1 серпня 2024 року.
Наведені вище зміни набирають чинності з 01.08.2024.
Продаж майна через біржу
Зазнав змін і порядок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, на публічних торгах. Зокрема, майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, що проводяться біржами, створеними відповідно до закону. При цьому пропозиція щодо кожного продажу заставного майна надсилається до всіх бірж, які мають ліцензію на право провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах. Але податковий орган укладає відповідний договір лише з тією біржею, яка запропонувала найнижчу вартість послуг за реалізацію заставного майна (пп. 95.7.1 ПКУ).
Під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір із членом товарної біржі (а не з брокером чи брокерською конторою), який вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (п. 95.13 ПКУ).
Наведені зміни набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону №3603.
Нормативна база
- КЦЗУ — Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Закон про місцеве самоврядування — Закон України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про регуляторну політику — Закон України від 11.09.2003 №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
- Закон №3603 — Закон України від 23.02.2024 №3603-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».