• Посилання скопійовано

Працівник простив борг за підзвітом

Підприємство має заборгованість перед працівником за підзвітними сумами на госппотреби. Працівник простив цю заборгованість, і є письмове підтвердження цього. Чи відображати прощену суму в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ і нараховувати ПДФО та ВЗ?

У бухгалтерському обліку за кредитом субрахунку 372 відображають суму перевитрат підзвітних осіб за авансовими звітами про використання коштів, унаслідок чого виникає кредиторська заборгованість підприємства перед підзвітними особами (Інструкція №291).

Тобто за кредитом субрахунку 372 показують заборгованість підприємства перед працівником, у цьому випадку — за придбані ним товари (роботи, послуги) для потреб підприємства за власні кошти, про що працівник мав подати у визначені законодавством строки до бухгалтерії авансовий звіт та підтвердні документи про використання коштів та придбання товарів (робіт, послуг). А роботодавець мав підтвердити доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердити авансовий звіт. З огляду на те що бухгалтер відобразив у бухобліку зобов’язання перед працівником — підзвітною особою, ці документи були надані.

Припинення зобов’язання прощенням боргу передбачено ст. 605 ЦКУ. Зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. У цьому разі складають акт у довільній формі про прощення працівником заборгованості підприємства за авансовими звітами.

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 НП(С)БО 11). Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його суму включають до складу доходу звітного періоду.

Тобто списати заборгованість перед працівником за такими підзвітними сумами підприємство має або після закінчення строку позовної давності, або внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором (працівником) боржника (підприємство) від його обов’язків (тобто не чекаючи закінчення строку позовної давності).

Ця умова виконана, бо працівник подав заяву про прощення боргу підприємству.

При списанні заборгованості внаслідок її прощення або закінчення строку позовної давності роблять запис Д-т 372 К-т 717. Наприкінці місяця дохід списують на фінрезультат: Д-т 717 К-т 791.

Прощену заборгованість підприємства перед працівником не оподатковують ПДФО та ВЗ і не відображають у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, тому що це не є доходом працівника: адже він витратив свої кошти, а не отримав.

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначають шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). А відповідно до НП(С)БО 11 суму списаної кредиторської заборгованості включають до доходу підприємства, і, відповідно, її буде враховано у розрахунку фінансового результату до оподаткування податком на прибуток.

Нормативна база

  • Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291.
  • НП(С)БО 11 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну від 31.01.2000 №20.

Автор: Щербина Світлана

До змісту номеру