Під час перебування на ЄП (2%)
Відповідно до пп. 9.5 підр. 8 розд. ХХ ПКУ, платники ЄП третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для потреб п. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ мається на увазі, що для платників ЄП третьої групи (2%) призупиняються права й обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ.
Тобто у періоді повернення авансу реєстрація платником ПДВ у покупця призупинена і він не може відобразити зменшення ПК.
Після повернення на загальну систему і ПДВ
Відповідно до пп. 9-1.2 підр. 8 розд. ХХ ПКУ платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ згідно з пп. 9.5 підр. 8 розд. ХХ ПКУ та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права й обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування ЄП (2%), які використані (постачені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підр. 8 розд. ХХ ПКУ, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ. І базу оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначають виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (постачені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни, за товарами — виходячи з вартості їх придбання.
Тобто якщо платник придбав з ПДВ товари, послуги до переходу на ЄП (2%), а продав їх у період перебування на ЄП (2%), то після повернення на попередню систему оподаткування з 01.08.2023 він повинен нарахувати компенсувальне ПЗ з ПДВ на ці товари, послуги у строк до 31.10.2023.
За буквального розуміння цієї норми ПДВ слід нараховувати, тільки якщо товари, послуги продано. Про операцію повернення передоплати (авансу) тут не сказано жодного слова. Тож за буквального розуміння підприємство у наведеній ситуації не має нараховувати компенсувальне ПЗ з ПДВ. І не має коригувати ПДВ в якийсь інший спосіб.
Але ми припускаємо, що на практиці податкова служба трактуватиме цю норму розширено, а не буквально, вважаючи, що якщо відображено податковий кредит, то при поверненні передоплати потрібно відобразити податкові зобов’язання. У кожному разі нарахування компенсувального ПЗ з ПДВ у цій ситуації виглядає досить логічно.
Тож підприємство може нарахувати компенсувальне ПЗ з ПДВ виходячи з розширеного розуміння зазначеної норми. Причому, яка нині думка податкової з цього питання, нам невідомо. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати з цього питання ІПК.