Розгляньмо такий приклад.
ТОВ подало до податкової звіти з порушенням термінів звітування, а саме (дати умовні):
1) 14.08.2023 декларацію з податку на нерухоме майно за 2023 рік;
2) 15.08.2023 декларацію з плати за землю за 2023 рік;
3) 16.08.2023 декларацію з податку на прибуток підприємства та баланс за 2022 рік.
У серпні податковий орган провів камеральну перевірку — але тільки декларації, поданої першою. Внаслідок цього ТОВ отримало акт за результатами камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення про штраф у сумі 340 грн від 06.09.2023 саме щодо першої декларації.
Водночас ТОВ не відомо, чи було проведено камеральну перевірку іншої податкової звітності, але враховуючи, що звітність подано фактично одночасно, то виникає цілком логічне запитання. Якщо всі зазначені звіти були подані з порушенням строків, але майже одночасно, чи отримує ТОВ штрафи за іншу податкову звітність у розмірі 1 020 грн за кожне таке несвоєчасне подання?
Відповідальність
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, —
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Повторність порушення — думка ДПС
Свого часу (у 2019 році) податківці у ЗІР, підкатегорія 138.01, розповіли, що «повторне» правопорушення з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн згідно з п. 120.1 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок щодо податків та зборів кожного контролюючого органу, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.
З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року — 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.
На сьогодні ситуація не змінилася — податкова у ЗІР, підкатегорія 132.01, далі дотримується думки, що відлік річного строку для «повторного» правопорушення за п. 120.1 ПКУ визначається саме з дати винесення контролюючим органом відповідного податкового повідомлення-рішення про застосування «першого» штрафу у розмірі 340 грн.
Що кажуть податківці
Як визначається «повторне» правопорушення щодо СГ, який перебуває на обліку в контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, з метою застосування штрафних санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ?
<...>
Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому ПКУ порядку (п. 111.4 ст. 111 ПКУ).
«Повторне» правопорушення з метою застосування штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності визначається за результатами камеральних та документальних перевірок по податках та зборах кожного контролюючого органу, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення. З дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення починається відлік 365 днів (для високосного року — 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.
ЗІР, підкатегорія 132.01
Водночас у тій самій консультації також нагадуєтся, що згідно з абзацом другим пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ предметом камеральної перевірки, зокрема, може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).
І, звісно, в описаному нами прикладі можна передбачити, що податковий орган фактично може спробувати провести камеральну перевірку та застосувати штраф за повторне вчинення порушення щодо несвоєчасного подання податкової звітності.
Проте, як зазначає сама ж податкова, «повторний» штраф у розмірі 1 020 грн вона могла б застосувати за результатами камеральної перевірки лише у тому разі, якби вже після отримання податкового повідомлення-рішення у розмірі 340 грн, тобто за нашим прикладом — після 06.09.2023, — ТОВ подало інші звіти, наприклад податкову декларацію з плати за землю за 2023 р.
А за нашим прикладом податковий орган має право провести камеральну перевірку, проте застосувати максимум штраф у розмірі 340 грн. Про повторність за нашим прикладом наразі взагалі не йдеться.
Документальна позапланова перевірка
Податківці у консультації також нагадують: якщо платник податків не подав у встановлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом, то податковий орган має право провести документальну позапланову перевірку (пп. 78.1.2 ПКУ).
Проте тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім камеральних перевірок та документальних позапланових перевірок, що проводяться, зокрема, з підстав, визначених пп. 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням) ПКУ (пп. 69.2 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).
Отже, починаючи з 01.08.2023 в разі застосування «першого» штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) податкові органи мають право провести позапланову невиїзну перевірку та вже за результатами такої перевірки застосувати «повторний» штраф у розмірі 1 020 грн.
І кожна наступна перевірка (камеральна чи документальна позапланова за пп. 78.1.2 ПКУ) матиме наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування «повторного» штрафу в розмірі 1 020 грн за кожним таким фактом виявлення несвоєчасності подання податкової декларації (розрахунків).
Тож у наведеному нами прикладі податковий орган не зможе застосувати штраф у розмірі 1 020 грн за інші несвоєчасно подані декларації навіть за результатами проведеної камеральної перевірки кожної з них окремо. Адже всі вони подані до прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 про застосування «першого» штрафу у розмірі 340 грн за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно.
Розгляньмо інший варіант: аналогічно, як в описаному нами прикладі, кілька декларацій одночасно подано після застосування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2023 — тобто всі ці декларації, наприклад, подані вже після застосування штрафу в розмірі 340 грн.
Тут ситуація доволі цікава — адже, на нашу думку, податкова вчинила б так само: застосувала штраф у розмірі 340 грн за першу несвоєчасно подану податкову декларацію з податку на нерухоме майно.
Адже і в цій ситуації має працювати правило, яке прописала сама ж податкова:
1) за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, що визначається за результатами камеральних та документальних перевірок з податків та зборів кожного контролюючого органу, як за основним так і неосновним місцем обліку платника;
2) незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення;
3) з відліком строку у 365 днів (для високосного року — 366 днів) з дати винесення контролюючим органом такого повідомлення-рішення.
Тому, на нашу думку, для застосування «повторного» штрафу в розмірі 1 020 грн податкові органи мають спочатку прийняти друге податкове повідомлення-рішення про штраф у 1 020 грн за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно. І вже потім, якби подавались інші декларації, — то за кожну наступну, яка подана з порушенням строку після застосування «повторного» штрафу.
Отже, якщо «повторний» штраф застосовується незалежно від виду податку, то кожен наступний «повторний» штраф може бути застосований лише у разі, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено повідомлення-рішення.
Нагадаємо!
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Що робити, якщо отримано ППР на 1 020 грн?
Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому ПКУ порядку (п. 111.4 ПКУ).
Тому в разі, якщо платник податку отримав, скажімо, акт камеральної перевірки щодо несвоєчасно поданої декларації, то він має право подати заперечення до такого акта.
Згідно з п. 86.2 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Після отримання такого акта платник податків у разі незгоди з висновками перевірки (п. 86.7 ПКУ) чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність помʼякшувальних обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності згідно з цим Кодексом, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
У таких запереченнях і варто згадати про умови застосування «повторності» порушення щодо несвоєчасного подання декларації та відсутність законного права у податкового органу на застосування «повторного» штрафу (з посиланнями на наведені нами вище пояснення та положення ПКУ).
Якщо податкове повідомлення-рішення про застосування «повторного» штрафу все-таки прийнято, його варто оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.