Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ФОПам зробили пільгу у вигляді звільнення від єдиного податку та ЄСВ на весь строк їх військової служби.
Отже, спеціальними «воєнними» нормами ПКУ та Закону про ЄСВ мобілізовані ФОПи були звільнені від сплати ЄСВ та подання звітності, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО та від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ЄП.
З 01.08.2023 діє Закон №3219, яким звільнення від сплати ЄП відкореговано — фактично наразі таке звільнення прив’язано до місця реєстрації ФОПа. Але чи стосується це мобілізованих ФОПів?
Для зручності аналізу пропонуємо поділити згадану пільгу на два умовні періоди:
1) З 24.02.2022 до 31.07.2023;
2) З 01.08.2023 до внесення відповідних змін.
Несплата ЄП та ЄСВ у періоді з 01.04.2022 до 31.07.2023
Тут нагадаємо пп. 9.1 та 9.2 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ. Згідно з ними тимчасово, з 1 квітня 2022 року і, як було анонсовано, до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:
1) ФОПи — платники єдиного податку I та II груп мають право не сплачувати єдиний податок;
2) платники ЄП III групи — ФОПи не застосовують обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають із ними у трудових відносинах. Щодо сплати єдиного податку, то у пп. 9.3 — 9.12 передбачено умови переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2% та припинення реєстрації платником ПДВ.
А щодо єдиного податку та ЄСВ для мобілізованих ФОПів, то тут варто керуватися п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та п. 9-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ.
Зокрема, самозайняті особи (фізособи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом про мобілізацію, на весь період їх військової служби (п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ) звільнялися:
— від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;
— від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності з ЄП відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ.
Щодо ЄСВ, то мобілізовані ФОПи під час особливого періоду, визначеного Законом про мобілізацію, платники єдиного внеску — ФОПи, у т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільнялися від сплати ЄСВ за себе, за умови що вони:
— призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби, виконання своїх обов’язків;
— не є роботодавцями.
Щодо посад, передбачених штатами воєнного часу, то тут варто керуватися нормами Положення про військову службу та Інструкцією №170.
Отже, до 31.07.2023 фактично всі ФОПи — платники ЄП були звільнені від сплати ЄП та ЄСВ за себе (винятком були ФОПи III групи з можливістю сплати 2%, хоча факт мобілізації і з них знімав обов’язок сплачувати ці податки, збори).
Що змінилося з 01.08.2023?
Завдяки змінам Законом №3219 було внесено зміни й до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, зокрема ФОПи I та II груп мають право не сплачувати єдиного податку, але тільки у періоді з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року.
Те саме стосується і платників III групи, які обрали спрощену систему за ставкою 2%.
Водночас Законом №3219 до підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ внесено пункт 11, яким передбачено, що з 1 серпня 2023 року деякі ФОПи — платники ЄП I та II груп мають право не сплачувати єдиного податку. Ця пільга стосується платників ЄП, податкова адреса яких — на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, і застосовується за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Зверніть увагу!
Щодо дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації слід керуватися Переліком №309.
Водночас не зазнала змін норма п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, якою передбачено, що ФОПи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ЄП та ПДФО.
Отже, ФОПи — платники ЄП незалежно від групи ЄП звільнені від сплати єдиного податку і після 01.08.2023. І це незалежно від місця реєстрації ФОПа (тимчасово окупована територія чи ні). Не змінилася й норма щодо ЄСВ — звільнення від сплати ЄСВ за себе й надалі діє для мобілізованих ФОПів. Бо ані Законом №3219, ані Законом №3303 не внесено змін до п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та п. 9-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ.
Мобілізовані ФОПи та доходи від госпдіяльності
Усе було б просто і відповідь на запитання, чи мають мобілізовані ФОПи сплачувати єдиний податок та ЄСВ, була б вичерпна, якби не одне «але».
Адже існують мобілізовані ФОПи, які й далі отримують доходи від господарської діяльності.
Наприклад, ми говоримо про тих ФОПів, які мали можливість надати право управляти своїм бізнесом третім особам за укладеними цивільно-правовими договорами, у т. ч. і за нотаріальною довіреністю, з правом отримання частини доходів або без нього.
Не кажучи вже про те, що частина з них є переселенцями, які або не здійснювали перереєстрацію місцезнаходження в ЄДР, або здійснили через отримання довідки ВПО (чи з інших причин стали на облік в органах ДПС за неосновним місцем обліку).
Як бути з ними?
1. Якщо представник — фізособа.
На нашу думку, ФОП і надалі, отримуючи доходи через свого представника, має право не сплачувати єдиного податку та ПДФО за себе. Водночас, якщо є наймані працівники, то такий мобілізований ФОП повинен виконати функцію податкового агента щодо ЄСВ та ПДФО з зарплати працівників у повному обсязі після демобілізації.
Такий ФОП не має враховувати нові норми пп. 9.1 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, навіть якщо його місцезнаходження — на іншій території України, яка не внесена до Переліку №309. Не поширюються ці вимоги й на представника фізособу. До речі, такий варіант є прийнятним радше для I групи ЄП.
2. Якщо представник — також ФОП.
Розгляньмо три приклади.
Приклад 1 Мобілізований ФОП уклав договір користування майном (оренда тощо) з іншим ФОПом (з урахуванням обмежень для ФОПів II групи). Періодично такий мобілізований ФОП отримує доходи від користування майном.
Тут важливо розуміти, що мобілізований ФОП і надалі не сплачує єдиного податку, ПДФО та ЄСВ за себе, бо пільги, передбачені п. 25 розділу 10 розділу ХХ ПКУ та п. 9-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ прив’язані до факту мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби. Ці пільги жодним чином не згадують про отримання чи неотримання доходів мобілізованими ФОПами.
Звісно, в цій ситуації багато хто згадає про те, що у разі непровадження ними підприємницької діяльності у період мобілізації нарахування податків і зборів таким ФОПам не здійснюється (ч. 3 ст. 39 Закону про військовий обов’язок).
Нагадаємо, що ця норма не суперечить нашим висновкам та пільгам п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та п. 9-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ.
Відповідно до п. 30.5 ПКУ податкові пільги, порядок та підстави їх надання, у т. ч. шляхом звільнення від сплати податку та збору (п. 30.9 ПКУ), встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Тому навіть за умови отримання доходу мобілізованим ФОПом від користування його майном іншими суб’єктами підприємницької діяльності (також ФОПами) мобілізований ФОП звільняється від сплати ЄП, ПДФО та ЄСВ за себе.
Приклад 2 Мобілізований ФОП передав іншому ФОПу «управління бізнесом» за договором доручення.
Нагадаємо!
Відповідно до ст. 1000 ЦКУ за договором доручення повірений (у нашому випадку — інший ФОП) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя у нашому випадку — мобілізованого ФОПа) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права й обов’язки довірителя.
У такий ситуації мобілізований ФОП також отримує доходи від тих дій, які вчиняє повірений ФОПа.
Але, знову ж таки, у прикладі 1 звільнення від сплати ЄП та ЄСВ не прив’язано до того, чи отримує ФОП доходи та за якими саме договорами. Навіть за умови, що представник діє від імені такого мобілізованого ФОПа.
Отже, хай би який спосіб обрав мобілізований ФОП, він звільнений від сплати ЄП, ПДФО та ЄСВ за себе незалежно від того, чи продовжує отримувати доходи за використання його майна або виконання окремих представницьких функцій третіми особами від його імені. Факт отримання доходу не впливає на пільги, надані відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та п. 9-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ.
Приклад 3 Мобілізований ФОП — переселенець.
Справді, завдяки Закону №3219 маємо черговий сюрприз від законодавців.
Є ФОПи, які мали можливість покинути тимчасово окуповані території після 24.02.2022 та переїхати на безпечнішу територію України. Проте у таких ФОПів свого часу виникало запитання: чи потрібно їм перереєстровуватися в ЄДР за новою адресою (адресою переселенця тощо)? Ми наголошували, що Закон про держреєстрацію та інші нормативні акти, зокрема Постанова №209, не вимагають обов’язку перереєстрації ФОПів у разі їх переселення на іншу територію України.
Водночас ФОПи, незалежно від того, здійснили вони перереєстрацію на іншу територію України чи ні, на час мобілізації так само звільнені від сплати ПДФО, ЕСВ та ЄП.
Інше питання, якщо такі ФОПи вже демобілізовані з різних причин. Відразу зауважимо, що норми п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ щодо платників податків I та II груп ЄП не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізособи-підприємця на іншу, ніж на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях (абзац перший цього пункту).
Звільнення від сплати ЄСВ також прив’язано до перебування на тимчасово окупованій території України (п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ЄСВ).
Отже, для того щоб демобілізованим ФОПам і надалі користати з пільги зі сплати ЄП, перед тим як, можливо, приймати рішення про перереєстрацію місцезнаходження в ЄДР, варто уважно переглянути Перелік №309.
Варто згадати й про тих демобілізованих ФОПів, які планують відновлювати свою реєстрацію (повторно реєструватися після попереднього припинення діяльності в ЄДР). Вони можуть здійснити реєстрацію ФОПа і через «Дію»: цей застосунок автоматично підтягуватиме адресу за основним місцем реєстрації або адресу за довідкою ВПО.
Зверніть увагу!
Нагадаємо, що внутрішньо переміщені особи, які отримали довідки ВПО, мали здійснити перереєстрацію в ЄДР (внести зміни щодо місця проживання/реєстрації місця проживання). Тому навіть за умови, що основна реєстрація все ж таки дає право на звільнення від сплати єдиного податку на умовах п. 11 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, сам акт перереєстрації в ЄДР за місцем реєстрації ВПО скасує всі пільги зі сплати ЄП та ЄСВ!
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Закон №3219 — Закон України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
- Закон №3303 — Закон України від 09.08.2023 №3303-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції».
- Закон про військовий обов’язок — Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
- Закон про мобілізацію — Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- Перелік №309 — Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309.
- Положення про військову службу — Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
- Інструкція №170 — Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міноборони від 10.04.2009 №170.
- Постанова №209 — Постанова КМУ від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».