• Посилання скопійовано

Період мобілізації у розрахунку лікарняних

Чи вилучати з розрахункового періоду період служби працівника в лавах ЗСУ? Який вичерпний перелік періодів, як вилучаються? І яку роль відіграє дата 19.07.2022 для відповіді на ці запитання? Відповідає ПФУ в листі від 06.03.2023 №7765-6270/У-03/8-2800/23 (див. «ДК» №13/2023).

До і після 19.07.2022: що змінилося у розрахунку лікарняних

Нагадаємо, Законом від 01.07.2022 №2352‑IX (дата набрання чинності якого 19.07.2022) внесено ключові зміни до ст. 119 КЗпП. А саме: в Законі №2352 зазначається: «У частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінити словами «зберігаються місце роботи і посада».

Тобто з 19.07.2022 не зберігається середня зарплата, а лише місце роботи і посада за такими працівниками:

1) призваними на строкову військову службу;

2) призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

3) призваними на військову службу за призовом під час мобілізації;

4) призваними на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

5) або прийнятими на військову службу за контрактом.

Про це ми писали багато: див., зокрема, статті «Закон №2352 і середній заробіток мобілізованих» у «ДК» №32/2022 і «Припинення виплат мобілізованим» у «ДК» №51-52/2022.

А ще слід враховувати, що тим працівникам, які пішли до лав ЗСУ, середню зарплату роботодавці не зобов’язані платити теж саме з 19.07.2022.

Демобілізований працівник та лікарняний

А далі відбувається ротація, й у демобілізованих та їхніх роботодавців постає запитання: чи вилучати період незбереження середнього заробітку мобілізованих працівників із розрахунку лікарняних?

Нагадаємо, що допомога з тимчасової непрацездатності обчислюється за Порядком №1266. У пункті 3 Порядку №1266 зазначається: «Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин».

У тому ж таки п. 3 визначено і вичерпний перелік поважних причин, а саме:

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

4) відпустка без збереження заробітної плати;

5) призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — поважні причини).

З вищезазначеного зрозуміло, що такої поважної причини, як перебування на військовій службі, немає.

І, відповідно, період, коли працівник був призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, не може бути вилучений із розрахункового періоду як поважна причина. Власне, такий висновок у коментованому листі і зроблено.

Тобто, якщо працівник демобілізувався, вийшов на роботу і захворів, при розрахунку лікарняних період служби не вилучаємо. А вже відомо, що з 19.07.2022 цей період не оплачувався, тож очевидно, що відбувається зниження розміру середнього заробітку. До чого це призводить, покажемо на прикладі.

Приклад 26.12.2022 працівник став до виконання своїх обов’язків після періоду мобілізації за призовом до лав ЗСУ, яка тривала з 14 березня 2022 року.

З 10.03.2023 до 16.03.2023 працівник хворів, про що свідчить наявність е-лікарняного на порталі ПФУ.

Оклад працівника — 15 000 грн.

У березні 2022 року оклад та середній заробіток становили 14 800,00 грн

У квітні, травні та червні 2022 року розмір середнього заробітку, що виплачувався працівникові, становив по 13 000 грн.

У липні (нараховано до 19.07.2022) — 7 000,00 грн

Загальний страховий стаж становить 15 років, тобто працівник має право на 100% розміру середнього заробітку. Який розмір лікарняних він отримає?

Згідно зі ст. 8 Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Визначимо розрахунковий період:

розрахунковий період: березень 2022 — лютий 2023.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату (унаочнимо розрахунок у таблиці).

Таблиця

Таблиця даних працівника в розрахунковому періоді


з/п
Місяці розрахункового періоду Кількість календарних днів Сума заробітку
2022
1 Березень 31 14 800,00
2 Квітень 30 13 000,00
3 Травень 31 13 000,00
4 Червень 30 13 000,00
5 Липень 31 7 000,00
6 Серпень 31 0
7 Вересень 30 0
8 Жовтень 31 0
9 Листопад 30 0
10 Грудень 31 3 409,00
2023
11 Січень 31 15 000,00
12 Лютий 28 15 000,00
Усього   365 94 209,00

Визначаємо середньоденну заробітну плату: 94 209,00 грн : 365 к. д. = 258,11.

Розраховуємо суму лікарняних: 258,11 х 7 к. д. = 1 806,75.

Для порівняння: якби лікарняні рахували виходячи з окладу працівника, то середньоденна зарплата була б: 15 000,00 : 30,44 = 492,77 грн. Тобто вдвічі більша.

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII.
  • Закон №2352 — Закон України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».
  • Закон про соцзахист військовослужбовців — Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 №1266.

Автор: Галина Казначей

До змісту номеру