Розрахунок компенсації
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, час перебування у відпустці без збереження зарплати зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку.
Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою і такою, що перебуває в трудових відносинах, тож така відпустка включається до трудового (загального) стажу.
Тому під час обчислення днів щорічної відпустки (компенсації) період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не потрібно вилучати, бо вона входить до стажу роботи.
Таким чином, період відпустки без збереження зарплати з 24.02 до 20.06.2022 р. дає право працівникові на дні щорічної відпустки, що підлягають компенсації в разі звільнення. За період роботи працівника з 08.07.2021 р. до дня звільнення 20.06.2022 р., за умови що працівник не використав жодного дня відпустки, компенсації підлягатиме 24 к. д. ((24 : (365 - 11) х 348 відпрацьованих к. д.) (округлення проводиться за математичним правилом).
Правильність визначення розрахункового періоду
Згідно з абз. 2 п. 2 Порядку №100, працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізособи-підприємця або фізособи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше ніж рік, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
Тож розрахунковим періодом для нарахування компенсації працівникові буде період серпень 2021 року — травень 2022 року.
Але під час розрахунку середньої зарплати час, коли працівникові надавалася відпустка без збереження заробітної плати (ст. 25 та 26 Закону про відпустки) вилучається з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100). Тобто під час розрахунку потрібно буде вилучити 93 к. д. (97 к. д. - 4 святкові, які потрібно повернути, бо вони вже містяться в 11 к. д.) відпустки без збереження зарплати.
Увага! Такий підхід діє за умови, якщо підприємство не перейшло на застосування норм Закону №2136: Мінекономіки роз’яснило, що це є правом, а не обов’язком роботодавця.
Тому якщо підприємство перейшло на застосування норм Закону №2136, то починаючи з 24.03.2022 р. згідно з ч. 6 ст. 6 Закону №2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 КЗпП, тож робота у вихідні та святкові рівноцінна роботі у звичайні робочі дні і їх не потрібно вилучати з розрахункового періоду. Про це ми зазначили у статті «Надаємо відпустку та рахуємо відпусткові під час війни: поради від редакції» в «ДК» №16/2022.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. №322-VIII.
- Закон №2136 — Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.1996 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. №100.