Перехідна операція щодо продажу товару нерезидентові
Відповідно до пп. «6» п. 292.11 ПКУ до доходу «єдинника» не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів, реалізованих у період сплати інших податків і зборів, установлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юрособи під час обчислення податку на прибуток підприємств. Тож сама сума оплати за раніше проданий товар не включається до доходу «єдинника», в тому числі того, який сплачує ЄП за ставкою 2%.
Продаж товару за ціною нижче від ціни придбання у загальному випадку не має особливостей з погляду оподаткування податком на прибуток. Відповідно до абз. 1 пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
За НП(С)БО реалізацію товару відображають у бухобліку однаково незалежно від того, чи приносить такий продаж прибуток, чи збиток: собівартість товару відображають на рах. 902, а дохід від його продажу — на рах. 702, фінрезультат формують на рах. 791 незалежно від того, яка сума більша — на рах. 902 чи на рах. 702.
Ціна придбання або продажу товару має значення лише в деяких випадках коригування фінрезультату:
— відповідно до пп. 140.5.1 ПКУ;
— відповідно до пп. 140.5.2-1 ПКУ;
— відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ (при придбанні товару);
— відповідно до пп. 140.5.5-1 ПКУ.
Якщо продаж товарів підпадає під одне з цих коригувань, таке коригування відображають лише в додатку РІ до декларації з податку на прибуток (рядки 3.1.3; 3.1.4; 3.1.6; 3.1.7), у бухобліку це не фіксують.
У цих коригуваннях фактична ціна угоди порівнюється з ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», а не з ціною придбання товару.
Якщо підприємство не зобов’язане застосовувати ці коригування, воно не коригує фінрезультату за цим продажем товару. Загальний підсумок рахунку 79 за півріччя (прибуток або збиток) переносить до рядка 02 декларації з податку на прибуток за півріччя 2022 року.
Нагадуємо, що до цієї декларації включають лише операції, здійснені на загальній системі оподаткування до переходу на ЄП за ставкою 2% з 05.04.2022 р.
Щодо курсових різниць у доході платника ЄП
Податківці консультують, що додатне значення КР від перерахунку інвалюти включають до складу доходів платника податку. Від’ємне значення КР не зменшує базу оподаткування ЄП.
На думку автора, такі консультації суперечать нормам ПКУ, адже курсова різниця не є доходом у грошовій формі. Це переоцінка монетарної статті балансу. Також курсових різниць немає у переліку негрошових доходів платника ЄП у п. 292.3 ПКУ. І курсових різниць немає у переліку сум, які не включаються до доходу «єдинника» — п. 292.11 ПКУ.
Але якщо ви не бажаєте проблем під час документальної перевірки, додатну курсову різницю варто включити до доходу платника ЄП, щоб не наражатися на можливі запитання від податківців.