Нагадаємо, що штрафи за неоприбуткування готівки скасовано ще 2019 року — див. статті «Скасування Указу №436: наслідки для бізнесу» в «ДК» №26/2019 і «Ліміт каси не може перевищити розрахований» в «ДК» №29/2019.
За порушення правил оприбуткування готівки адмінштрафу теж не передбачено. КУпАП має три статті — ст. 163-15, 164-2 і 164‑4 щодо касових правопорушень. У цих статтях такого правопорушення, як неоприбуткування або неповне/несвоєчасне оприбуткування готівки, немає. Ст. 163-15 КУпАП встановлює відповідальність за порушення приписів Положення №148 тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги). Неоприбуткування готівки не є розрахунками за товари (послуги). А інші дві статті КУпАП також не стосуються оприбуткування готівки.
Спосіб оприбуткування готівки залежить від умов готівкових розрахунків (п. 11 Положення №148). Зокрема, якщо підприємство має касу і веде касову книгу, то для оприбуткування готівки воно має «здійснити облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів».
Тож, на нашу думку, в зазначеному випадку підприємство може вилучити готівку зі скриньки РРО й оприбуткувати її в касі на підставі прибуткового касового ордера. Але як оформити цю операцію, якщо РРО не працює і немає КОРО?
По-перше, у разі виходу з ладу РРО не можна здійснювати розрахункових операцій — ст. 5 Закону про РРО.
По-друге, вилучення готівки зі скриньки РРО та оприбуткування її в головній касі — це не розрахункова операція, і тому вона зазвичай оформляється операцією «службова видача» готівки з РРО. Тож вважаємо, що під час ремонту РРО можна вилучити з нього готівку (бо це не розрахункова операція) й оприбуткувати її в касі на підставі ПКО.
По-третє, після відновлення роботи РРО слід зареєструвати операцію «службова видача» на суму вилученої готівки і після цього зробити Z-звіт.
Тобто, на нашу думку, під час ремонту РРО можна вилучити готівку без одночасної реєстрації операції «службова видача», тому що це не розрахункова операція і вона не заборонена ст. 5 Закону про РРО. Схожа ситуація описана в ІПК ДПСУ від 31.03.2020 р. №1319/6/99-00-05-06-01-06/ІПК. Податківці зазначають, що у разі відновлення електроенергії в інший робочий день, ніж той, коли була відкрита зміна, Z-звіт буде знято наступного робочого дня, коли суб’єкт господарювання розпочне роботу. У такому разі доцільно скласти акт, у якому зазначити час відімкнення електроенергії та час її відновлення. Щодо відповідальності у разі незняття Z-звіту в разі відімкнення електроенергії, то чинним законодавством у такому випадку не передбачені штрафні (фінансові) санкції за невидрукування Z-звіту протягом зміни. Так само можна скласти відповідний акт й у зазначеному випадку.
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-X.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. №148.