Заміна запчастин на верстаті

Підприємство щомісяця замінює деталі на виробничому верстаті. Яким є облік списання запчастин? Такі заміни є поточним ремонтом чи поліпшенням? Як їх слід відображати в обліку?

Документальне оформлення

Будь-яка операція у госпдіяльності підприємства здійснюється на підставі розпорядження керівництва. Тож якщо йдеться про заміну деталей, ремонт, поліпшення тощо, слід озброїтися як мінімум заявою від начальника виробництва цеху щодо заміни деталей та розпорядженням керівника на погодження. Крім того, якщо заміна деталей переростає у ремонт, у розпорядженні це треба уточнити. Можливо, заміна деталей пов'язана з модернізацією верстата з метою збільшення його виробничої потужності — тоді це поліпшення. Проте може бути, що це звичайне технічне обслуговування або ремонт. Уся ця інформація потрібна для подальшого обліку таких операцій.

Активи в обліку підприємства (як їх придбання, так і внутрішні переміщення та списання) відображають на підставі підтвердних документів. Тож якщо запчастини для верстата придбані за плату, підтвердженням буде накладна від постачальника (або товарний чек від підприємця). Якщо запчастини придбаваються у фізособи — не підприємця (чому б ні, цілком можливо), слід оформити закупівельний акт. В акті фіксують дату і місце складання; назву підприємства; одиницю виміру господарської операції; зміст та обсяг (кількісний і вартісний) господарської операції; посаду особи-покупця та підписи сторін, а також суми утриманих податків: ПДФО та військовий збір¹.

Згодом внутрішнє переміщення запчастин, їх відпуск та встановлення на верстат оформлятимуть накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів². Відпуск та облік у місцях зберігання здійснює вже матеріально відповідальна особа. Облік запасів на складі може відбуватися із застосуванням картки складського обліку матеріалів³.

У визначений термін (як правило, місяць) матеріально відповідальна особа подає до бухгалтерії документи з надходження та вибуття запасів, зокрема матеріальний звіт⁴ із відображенням у ньому наявності та руху запчастин. Списання запасів оформлюватиме актом на списання (форму документа можна розробити самостійно, головне — наявність обов'язкових реквізитів, перелік яких наводиться у ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).

¹ У цьому разі підприємство виконує функції податкового агента: утримання та перерахування податків з доходу фізособи та відображення у формі №1ДФ.

² Типова форма №М-11, затверджена Наказом Мінфіну від 21.06.96 р. №193.

³ Форма М-12, затверджена Наказом Мінфіну від 21.06.96 р. №193.

⁴ Форма №М-19, затверджена Наказом Мінфіну від 21.06.96 р. №193.

Приймання закінчених робіт із ремонту або поліпшення верстата оформлюють актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

На підставі цих документів господарські операції відображають в обліку.

Бухгалтерський облік

Придбані запчастини можуть обліковуватися по-різному: як запаси (зокрема, і МШП), як МНМА, як ОЗ. У більшості випадків для потреб бухгалтерського обліку, враховуючи середню ринкову вартість і те, що деталі використовуються не більше одного року, на баланс їх зараховують як запаси. У будь-якому разі витрати, що виникатимуть під час списання запчастин, списують на підставі актів списання.

Придбані запчастини зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю і відносять до класу запасів. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб (субрахунок 207) , а також засобів праці, що їх підприємство включає до складу МШП (рахунок 22).

Первісна вартість складається з витрат, що виникли з придбанням запасів: ціна придбання (за мінусом ПДВ, якщо підприємство є платником ПДВ) та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням (наприклад, доставка, якщо послуга оплачується окремо).

Вартість запчастин, переданих для заміни старих, списують з балансу на підставі актів списання. Якщо запчастини в обліку обліковують як МШП, тоді їх списують з балансу з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Якщо відповідно до вартісних критеріїв та строку використання придбані деталі належать до ОЗ або МНМА, у пригоді стануть Методрекомендації з бухобліку ОЗ затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561. Первісна вартість придбаних ОЗ складається з витрат, понесених на придбання. Усі витрати формуються на рахунку 15 і згодом зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю й амортизуються.

Якщо йдеться про МНМА, то витрати на придбання також будуть відображені через амортизацію. Амортизацію МНМА може нараховувати в один із двох способів:

1) у першому місяці використання об'єкта — 50% його вартості, яка амортизується, а решта 50% — у місяці їх списання з балансу внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

2) у першому місяці використання об'єкта — 100% його вартості.

Ремонт чи поліпшення?

Загалом, будь-які витрати, що їх підприємство здійснює для підтримання ОЗ в робочому стані, зокрема на ремонт, з метою одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, слід включати до витрат (п. 15 П(С)БО 7 та п. 32 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ). Тож витрати на поточний ремонт відобразяться у складі витрат залежно від напряму використання верстата.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (наприклад, поточний ремонт верстата, на якому виробляється продукція підприємства). Такий поточний ремонт буде складовою загальновиробничих витрат. Такі витрати відносять до змінних загальновиробничих витрат. Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат установлює підприємство (п. 16 П(С)БО 16). На підставі розрахунку розподілу загальновиробничих витрат суми відносять на рахунок 23 або 90.

Розподіл змінних загальновиробничих витрат

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку 1 до П(С)БО 16.

Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, їх слід відобразити у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 14 та п. 21 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ, витрати підприємства на поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що спричинюють збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від використання верстата, відображають як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Приклади поліпшення:

а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою продовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Пункт 31 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ

Тож якщо підприємство розцінює витрати на заміну деталей як поліпшення, то такі витрати слід відображати як капітальні інвестиції з майбутнім збільшенням первісної вартості верстата.

Амортизація

У разі поліпшень слід звернути увагу на порядок нарахування амортизації. Нагадаємо, що амортизацію верстата нараховують протягом строку експлуатації, який встановлено підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Проте нарахування амортизації призупиняють на період реконструкції, модернізації, дообладнання (п. 24 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ).

Крім того, поліпшення здійснюють з метою подовження терміну корисної експлуатації або збільшення виробничої потужності верстата, тому строк корисного використання в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання переглядають.

Річну (місячну) суму амортизації після зміни залишкової вартості верстата внаслідок переоцінки, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання тощо, зміни строку корисного використання, а можливо, і методів нарахування амортизації визначають виходячи з нової залишкової вартості, нового строку корисного використання (експлуатації) та нового методу нарахування амортизації з місяця, наступного за місяцем таких змін (п. 26 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ).

Приклад Виробниче підприємство придбало для надання послуг з порізки:

— круги різальні 20 шт. — 3000 грн, крім того, 600 грн ПДВ;

— шурупи, гайки 5 уп. — 1000 грн, крім того, 200 грн ПДВ;

— двигун для верстата — 2000 грн (без ПДВ);

— вартість послуг заміни двигуна — 600 грн (без ПДВ).

Облік операцій див. у таблиці.

Таблиця

Облік придбання та заміни деталей

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»