У тих, хто зможе пройти непростий квест з отримання від Фонду безробіття коштів на виплату допомоги по частковому безробіттю для своїх працівників, одразу ж виникне запитання. Як цю допомогу відобразити у бухгалтерському обліку та оподаткувати?
Ми вже повідомляли, що Кабінет Міністрів України нещодавно затвердив Порядок отримання допомоги по частковому безробіттю у зв'язку із запровадженням карантину. А зараз розкажемо, як відобразити таку допомогу в обліку, звітності та як її оподаткувати.
Первинні документи
Перше запитання, яке одразу виникло у бухгалтерів: як відображати таких працівників у Табелі обліку робочого часу?
Тут слід розуміти, що те, чого вимагає для оформлення допомоги Порядок №306, а саме вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину, не прописане в КЗпП. Ми й оформлюємо відповідний наказ, тільки спираючись на ст. 47-1 Закону про зайнятість.
Тому це не простій і не відпустки. Під великим сумнівом неповний робочий час. По суті, на сьогодні чітких роз'яснень від центрів зайнятості або від Фонду безробіття, що має бути зазначено в цьому наказі, немає. Тож ідемо за лінією найменшого спротиву.
Якщо працівникам скоротився робочий час частково і в цьому наказі ми занотували встановлення з певної дати неповного робочого часу, то в табелі фіксуємо фактично відпрацьовані години таких працівників із позначкою «РС» (або з кодом 02). А невідпрацьовані години — з позначкою або «НД» (код 20), або «IН» (з кодом 22), на ваш вибір.
Якщо ж у наказі зазначено скорочення робочого часу для працівників до нуля (йдеться про тих, праця яких під час карантину зовсім не потрібна роботодавцям і які на роботу не виходять), можна поставити позначку «IН» (з кодом 22).
При цьому слід враховувати, що форма Табеля обліку робочого часу, затверджена Наказом №489, має рекомендований характер. Тобто до цієї форми табеля (і порядку його заповнення) можна за потреби вносити зміни. Про це йдеться у листі Держстату від 12.01.2012 р. №9/4-10/9.
Держстат про інші форми табеля
... типова форма №п-5 «Табель обліку використання робочого часу» надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. На практиці табель використовується також для інших цілей, тому підприємство при необхідності має право застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов'язковим для респондентів є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці. <...>
Отже, ви можете самі вирішити, як відображати таких працівників у табелі. Головне — вести у ньому облік відпрацьованих та не відпрацьованих ними годин.
Далі, коли договір із центром зайнятості буде укладено, ви маєте дізнатися, скільки і хто з працівників отримає допомоги. Для цього ви подаєте щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про працівників, яким призначено допомогу. Форма таких відомостей наведена у додатку 2 до Порядку №306. Такі відомості будуть підставою для перерахування коштів Фонду безробіття для виплати працівникам допомоги.
У формі відомостей щодо кожного працівника зазначають його оклад або тарифну ставку (у гривнях), кількість годин нормальної тривалості робочого часу на місяць та кількість годин часткового безробіття за місяць. Далі рахується сума допомоги.
Рахується вона згідно з п. 4 Порядку №306: за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові. Але розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Наприклад, оклад працівника становить 5000 грн. Норма робочого часу в нього 168 годин. Отже, за годину робочого часу цього місяця працівник має отримати 5000 : 168 = 29,77 грн.
Скорочений робочий час становить 100 годин.
Далі рахуємо суму допомоги: 100 х 29,77 х 2/3 = 1984,67 грн. Це менше за 4723 грн. Отже, працівник отримає таку допомогу в повному обсязі.
Зверніть увагу!
У формі відомості зазначено, що грошові показники в ній наводяться в гривнях (а не в гривнях з копійками). Тому, найімовірніше, центри зайнятості вимагатимуть ці показники округлювати за математичними правилами.
Якщо ж порахована сума допомоги буде більшою за розмір мінімальної зарплати, то працівник отримає за цей місяць лише 4723 грн.
Кошти від Фонду безробіття надходитимуть на поточний рахунок роботодавця. Отже, про те, що кошти надійшли, ви дізнаєтеся з банківської виписки за цим рахунком.
Далі треба буде провести виплату: у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (відомістю на виплату грошей). Типової форми такої відомості Порядок №306 не наводить. Тож її можна скласти самостійно. Але з урахуванням того, що це — первинний документ, а отже, в ньому мають бути всі обов'язкові реквізити (ст. 9 Закону про бухоблік).
При цьому Порядок №306 прямо не забороняє здійснити виплату готівкою, але вимагає від роботодавця надавати центру зайнятості не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після виплати працівникам допомоги копію зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника.
Тому тим, хто не має можливості перераховувати допомогу на рахунки працівників (таке трапляється), варто обговорити це питання при укладанні договору з центром зайнятості. Чи достатньо їм буде відомостей, у яких працівники проставлять свій підпис про отримання коштів готівкою? Якщо так, то видавати кошти треба буде окремою відомістю, проте з формою все буде зрозуміло — вона є в додатку 1 до Положення №148.
Але не думайте, що тим, хто зможе зробити виплату безготівково, буде легко та просто.
Якщо роботодавець має так званий зарплатний проект у банку, тобто в одному відділенні на всіх працівників відкрито рахунки для зарахування заробітної плати та інших коштів від роботодавців, то така відомість надаватиметься банку (із зазначенням рахунків працівників, на які слід зробити переказ). Така відомість разом із підтвердженням переказу (випискою банку тощо) надаватиметься центру зайнятості.
А от якщо у роботодавця працівники мають рахунки в різних банках, то однієї відомості тут не буде. Будуть або платіжні доручення, або виписка з рахунку роботодавця.
Бухгалтерський облік
Виплату допомоги відобразити у бухобліку досить легко. Підстава — це первинний документ про виплату. Проведення: Д-т 663 К-т 311 (301).
А ось як відобразити її нарахування? Проведення тут зрозуміле: Д-т 378 К-т 663 (а за фактом надходження коштів — Д-т 311 К-т 378).
Зверніть увагу, що підставою для отримання коштів є відомість, подана центру зайнятості до 10-го числа місяця. При цьому звичного для бухгалтерів «місяця, наступного за місяцем, за який виплачується допомогу» — в Порядку немає.
Як це розуміти?
Якщо буквально і таку відомість слід подавати, наприклад, до 10 квітня, щоб отримати допомогу за квітень, то зрозуміло, що за квітень її отримати вже не вийде.
Проте, як відповіли нам фахівці центру зайнятості в усній консультації, вони тепер трактують цю норму на користь роботодавців. Тобто розраховуємо і нараховуємо допомогу в останній день місяця, за який вона виплачується, а потім до 10 числа наступного місяця подаємо відомості з переліком працівників і сумами допомоги, яку вони мають право отримати.
Оподаткування
У ЗIР (категорія 103.02) податківці зазначають, що така допомога відноситься до інших доходів працівників і оподатковується 18% ПДФО і 1,5% ВЗ. Однак ми з такою позицією не згодні!
Згідно з пп. 165.1.1 ПКУ сума допомоги, яку фізособа отримає від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, не оподатковується податком на доходи фізосіб. А отже, не є об'єктом оподаткування військовим збором (абз. 1 пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Щодо ЄСВ, то в ЗIР (підкатегорія 201.03) є роз'яснення. Щоправда, його було написано під ст. 47 Закону про зайнятість, але аргументи на користь ненарахування ЄСВ будуть ті самі. А саме: визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Iнструкцією №5. Згідно з п. 3.2 розд. III Iнструкції №5 допомога по частковому безробіттю належить до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
З огляду на це сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям-підприємствам Фондом на випадок безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ.
Звітність
Щодо Звіту з ЄСВ, то в ньому допомогу по частковому безробіттю відображати не потрібно (саме тому, що ЄСВ на таку допомогу не нараховується). Не відображається скорочення робочого часу і в таблиці 5 цього Звіту.
Роботодавці, в яких працівники частину місяця все ж таки отримували зарплату, відображають її і в таблиці 1, і в таблиці 6. Тут діють правила звичайні, як для неповного робочого часу.
Тобто якщо для працівника це основне місце роботи і він не є особою з інвалідністю, то за нього слід буде заплатити ЄСВ у мінімальному місячному розмірі. Сумісникам та особам з інвалідністю ЄСВ нараховують на фактично нараховану зарплату (в межах максимальної величини бази нарахування).
Ті роботодавці, в яких працівники не працювали весь місяць, ЄСВ за них не сплачують. Проте відображають їх у таблиці 6 — принаймні щоб зазначити кількість календарних днів перебування в трудових відносинах.
Щодо форми №1ДФ, то оскільки податківці відносять таку допомогу до інших оподатковуваних доходів, то ті роботодавці, які прислухаються до цього роз'яснення, відображають її з ознакою доходу «127».
Якщо ж ви не згодні з податківцями, то таку допомогу, хоча й неоподатковувану, в ній слід (в обох розділах) зазначити, адже вона виплачується роботодавцем. Ознакою доходу для розділу I буде, на нашу думку, 128 «Соціальні виплати з відповідних бюджетів».
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення».
- Порядок №306 — Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою КМУ від 22.04.2020 р. №306.
- Iнструкція №5 — Iнструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5.
- Наказ №489 — Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»