Підприємство надало ФОПу послугу на суму 7 тис. грн, за яку він не розрахувався. Позовна давність минула. На момент закінчення позовної давності ФОП знявся з реєстрації як підприємець. Що з ПДФО при списанні боргу, якщо врахувати, що боржник припинив бути ФОПом? Як відобразити в формі №1ДФ?
Бухоблік списання безнадійної дебіторської заборгованості залежить від того, чи створювався під таку заборгованість резерв сумнівних боргів (далі — РСБ). У цьому разі заборгованість грошова (тобто фінансовий актив), а тому під неї мав формуватися РСБ (ще в періоді виникнення перших сумнівів у погашенні заборгованості). Не створювати цього резерву мають право підприємства, які складають спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (ф. №1-мс і №2-мс).
З огляду це списання заборгованості має такий вигляд:
— Д-т 38 — К-т 36, 37 — на суму заборгованості у межах суми РСБ;
— Д-т 944 — К-т 36, 37 — на суму заборгованості, що перевищує РСБ.
Податковий облік
У цій ситуації в малодохідного підприємства бухобліковими проведеннями все й обмежиться. А ось високодохідні підприємства в обліку з податку на прибуток коригують бухгалтерський фінрезультат на податкові різниці за пп. 139.2 ПКУ.
Для цього сформований у бухобліку фінрезультат:
1) збільшують на суму бухгалтерських витрат:
— на формування РСБ;
— від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ;
2) зменшують на суму:
— коригування РСБ відповідно до П(С)БО (МСФЗ), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування;
— на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ). При цьому, що важливо, у зменшувальному коригуванні бере участь тільки дебіторська заборгованість, яка відповідає «безнадійним» ознакам з пп. 14.1.11 ПКУ.
У цьому разі позовна давність минула. Така заборгованість визнається безнадійною згідно з пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ.
ПДФО та ВЗ
Щодо зобов'язання з утримання ПДФО/ВЗ і декларування доходу фізособи: насамперед підприємству треба переконатися в статусі боржника.
На який момент? Жодного доходу фізособі не виплачується, але в цьому разі фізособа отримує дохід у вигляді списаної заборгованості за ЦПД, за якою минув строк позовної давності. На момент закінчення позовної давності і з'ясовуємо статус контрагента.
Отже, боржник — уже звичайний громадянин. Цю ситуацію регулює пп. 164.2.7 ПКУ.
Згідно з цією нормою, списана заборгованість у сумі, що дорівнює у 2020 році 1051 грн (50% місячного прожиткового мінімуму для праце-здатної особи, встановленого на 1 січня звітного року), не оподатковується ані ПДФО, ані ВЗ.
Якщо ж сума списаної заборгованості перевищує неоподатковувану межу (1051 грн), то сума перевищення увійде до бази оподаткування ПДФО і ВЗ. Причому сплатити ПДФО і ВЗ із такого доходу зобов'язана фізособа самостійно за підсумками річного декларування (пп. 164.2.7 ПКУ). Підприємству з такої фізособи нічого утримувати і перераховувати не потрібно.
Водночас сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою в податковому розрахунку за ф. №1ДФ з ознакою доходу «107» (див. роз'яснення в ЗIР, категорія 103.25). Графи 4 і 4а не заповнюються. Дані про такого боржника повинні потрапити до форми №1ДФ, яка подається за квартал, у якому минув строк позовної давності.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»