• Посилання скопійовано

Звільнення та прийняття на посаду в один день

Звільнення працівника з наступним призначенням на посаду на цьому самому підприємстві в один день не є підставою для вихідної допомоги за ст. 44 КЗпП*.

Зміст справи

Протоколом від 12.01.2017 обрано голову правління ПАТ строком на 5 років. 13.01.2017 він став на посаду.

* Постанова ВС від 27.03.2024 року у справі №202/3322/22.

Наказом від 12.07.2017 голову правління було звільнено у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб згідно з п. 5 ст. 41 КЗпП. У наказі зазначено про необхідність компенсації за невикористані дні щорічних відпусток у кількості 49 календарних днів, про суму вихідної допомоги уточнено не було.

Цього самого дня згідно з наступним наказом цю саму особу знову прийнято на роботу. Перший робочий день — 13 липня 2017 року.

Остаточний розрахунок із таким працівником провели. Проте йому здалося, що цього замало.

І 04.07.2022 він звернувся до суду з проханням стягнути з ПрАТ (правонаступника ПАТ) вихідну допомогу в розмірі 750 402, 90 грн, тому що:

1) 12.07.2017 його було звільнено з посади голови правління ПАТ у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб, згідно з п. 5 ст. 41 КЗпП;

2) у зв’язку зі звільненням йому мала бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток;

3) при підготовці документів для виходу на пільгову пенсію було виявлено, що сума вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку була йому нарахована, проте не виплачена.

Випадки виплати вихідної допомоги

Стаття 44 КЗпП не містить поняття вихідної допомоги, але вказує на випадки її виплати, зокрема вихідна допомога є одноразовою виплатою, яка виплачується роботодавцем працівникові у встановлених законодавством випадках при припиненні трудового договору (контракту).

За цією статтею у разі припинення повноважень посадових осіб з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Вихідна допомога при звільненні не ототожнюється із заробітною платою, бо її розмір не пов’язаний із кількістю та якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав. Тобто основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника у період пошуку ним нової роботи.

ПрАТ, зі свого боку, наполягало на тому, що вихідна допомога є матеріальним забезпеченням звільненого працівника у період пошуку ним нової роботи. З 13.01.2017 до 12.10.2021 (зокрема у період з 12.07.2017 до 13.07.2017) голова правління перебував у безперервних трудових відносинах із підприємством. Видання наказів «про звільнення з посади» та «призначення на посаду» відбувалося не з метою дійсного регулювання виникнення/зміни трудових відносин між сторонами, а саме на виконання рішення наглядової ради ПАТ.

Отже, припинення повноважень голови правління мало формальний характер, адже 12.07.2017 було вирішено питання про призначення його на посаду голови правління ПАТ з іншим складом правління, тобто його із займаної посади фактично не звільнили.

Таким чином, він не перебував певний період у пошуку нової роботи, а отже, й не набув права на отримання вихідної допомоги з огляду на фактичне та дійсне завдання вихідної допомоги як такої.

Крім того, вихідна допомога не належить до структури заробітної плати, тобто не є ані заробітною платою, ані іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до структури заробітної плати, у зв’язку з чим голова правління пропустив і строк звернення до суду за ст. 233 КЗпП.

Що таке вихідна допомога?

Вихідна допомога — це державна гарантія, яка полягає у грошовій виплаті працівникові у випадках, передбачених законом, роботодавцем у колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай маються на увазі грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з не залежних від працівника обставин.

Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, основним її завданням є матеріальне забезпечення звільненого працівника у період пошуку ним нової роботи.

Хто має право на вихідну допомогу

У ст. 44 КЗпП наведено норми, за якими здійснюється звільнення, що дає право на вихідну допомогу.  Зокрема, у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, вихідна допомога виплачується у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Справді, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

Законодавець не встановлює строків для пошуку працівником нової роботи після звільнення, такий працівник може бути працевлаштований на нову роботу, зокрема, наступного дня після звільнення. Проте це не є підставою для повернення вже виплаченої вихідної допомоги чи її невиплати такому працівникові.

Чинне національне законодавство закріплює правові гарантії дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників мається на увазі система встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, пов’язаних із порушенням трудового законодавства та вирішенням трудових спорів робітників і службовців, спрямованих на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівникові, який звільняється, вихідної допомоги.

Отже, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального та культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни та поступовому перетворенню праці на благо суспільства у першу життєву потребу кожної працездатної людини, передбачає таку додаткову підставу розірвання трудового договору з окремими категоріями працівників за певних умов, як припинення повноважень посадових осіб.

Нагадаємо ще раз обставини справи:

— 12.07.2017 наглядова рада ПАТ ухвалила рішення як про припинення повноважень працівника на посаді голови правління, так і про обрання його знову на цю саму посаду, що було зроблено ним же виданням окремих наказів;

— голова правління станом на день видання наказу про звільнення був обізнаний з призначенням його на цю саму посаду з наступного дня після звільнення, адже накази видано в один день і за його підписом;

— голова правління безперервно перебував у трудових відносинах із ПАТ з 13.01.2017 до 12.10.2021 (запис у трудовій книжці про звільнення), тобто фактично не був звільнений з цього підприємства та з цієї посади до 12.10.2021, виконуючи при цьому ті самі посадові обов’язки й інші організаційно-розпорядчі функції у товаристві.

Тому ВС вважає, що ПАТ не мало підстав для виплати йому вихідної допомоги.

Зазначається також, що навіть сам факт нарахування такої допомоги не вказує на обов’язок роботодавця виплатити її, якщо таке нарахування суперечить приписам КЗпП та реальним/фактичним обставинам звільнення/прийняття з посади/на посаду.

Крім того, ВС наголошує, що поведінка голови правління щодо вимоги надати йому матеріальне забезпечення, передбачене для звільнених працівників з не залежних від них обставин у період пошуку ними роботи, через п’ять років після винесення ним самим в один день наказів про його звільнення і прийняття на роботу, тобто без докладання ним жодних зусиль, необхідних для пошуку роботи, не відповідає принципу добросовісності та свідчить про зловживання правом.

Автор: Канарьова Наталія

До змісту номеру