Відповідно до частин 5, 8 ст. 4 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб:
— у разі злиття юросіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юрособи та державна реєстрація припинення юросіб, що припиняються внаслідок злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття;
— у разі приєднання юросіб здійснюється державна реєстрація припинення юросіб, що припиняються внаслідок приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Якщо стосовно особи, зареєстрованої платником податку, до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення), реєстрація платника ПДВ анулюється контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей (п. 184.2 ПКУ).
Анулюється реєстрація на дату державної реєстрації припинення юридичної особи. Увага: складати ПН/РК та реєструвати їх в ЄРПН може лише особа, зареєстрована платником ПДВ, після анулювання вона втрачає таке право (п. 201.1 ПКУ, ЗІР).
Складати й реєструвати в ЄРПН податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг повинна особа, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, і лише за умови, що така господарська операція мала місце або було перераховано аванс у рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах (п. 185.1, 187.1, 198.1— 198.3, 201.1, 201.7, 201.10 ПКУ).
Таким чином, постачальник послуг при поверненні авансу не може скласти розрахунок коригування на замовника, бо відбулася реєстрація припинення юрособи. А підприємство-замовник, своєю чергою, не може зареєструвати розрахунок коригування, адже після припинення воно автоматично втрачає статус платника податку на додану вартість.
Податківці у консультації у ЗІР (101.15) визначили:
«Якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг покупець таких товарів/послуг втрачає статус платника ПДВ, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого у період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця та коригування податкових зобов’язань постачальником».
Повернення авансу для правонаступника не є об’єктом оподаткування ПДВ, і він не має підстав складати ПН за цією операцією. Це зазначено і в ІПК ДФСУ від 19.02.2019 №610/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Навіть за умови виділення підприємства-замовника послуг у складі головного підприємства як філії на окремий баланс та делегування права складати ПН воно не стає окремим платником ПДВ, а перебуває у складі головного підприємства — платника ПДВ.
Отже, підприємство-постачальник не має підстав скласти РК, а правонаступник не має підстав зареєструвати його. І тоді в обліку правонаступника така операція буде відображена записом: Д-т 644 К-т 719 — на суму, на яку відображався податковий кредит від постачальника, коли він ще був самостійним підприємством.