ТЗВ у собівартості товарів

Загальні правила обліку ТЗВ

ТЗВ — це так звані транспортно-заготівельні витрати. А правила їх бухгалтерського обліку для тих, хто застосовує національні стандарти, встановлені НП(С)БО 9. Окремі пов’язані з цим моменти наведено у Методрекомендаціях №2.

ТЗВ включаються до первісної вартості запасів (див. п. 9 НП(С)БО 9).

З чого складаються ТЗВ?

До складу ТЗВ включаються:

— затрати на заготівлю запасів;

— оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і

— транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включно з витратами зі страхування ризиків транспортування запасів.

Увага: до складу ТЗВ, про які йдеться у цій статті, включаються лише ті, які пов’язані з придбанням запасів. І не належать ТЗВ, які не пов’язані з придбанням запасів, наприклад витрати на:

— повернення запасів постачальникові;

— внутрішні перевезення запасів між підрозділами підприємства;

— доставку запасів покупцеві тощо.

Приклад 1 Вартість придбаних товарів — 50 000 грн, а вартість доставки таких товарів від постачальника до складу підприємства-покупця — 6 000 грн.

Первісна вартість (собівартість) придбаних товарів становить 56 000 грн (50 000 + 6 000).

Облік ТЗВ — за одним із двох варіантів:

1. Безпосередньо включаються до собівартості кожної одиниці запасів.

2. Обліковуються на окремому субрахунку обліку ТЗВ.

Який із цих двох варіантів застосовувати, підприємство визначає власною обліковою політикою (див. п. 2.1 Методрекомендацій №635).

Витрати на доставку можуть здійснюватися сторонніми перевізниками або власними силами покупця запасів, наприклад власним автомобілем. Якщо доставляє сторонній перевізник, вартість доставки визначається в первинному документі, яким оформляється передача послуг перевезення, наприклад в акті приймання-передачі послуг.

Якщо доставку здійснюють власними транспортними засобами, то вартість перевезення визначають за виробничою собівартістю послуг перевезення (див. лист Мінфіну від 14.03.2005 №31-04200-30-10/3778). Виробничу собівартість визначають згідно з нормами НП(С)БО 16.

Включення ТЗВ до собівартості запасів

Включати ТЗВ до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо належать до придбаних запасів (п. 5.5 Методрекомендацій №2). Тобто, якщо підприємство може достовірно розподілити ТЗВ між придбаними запасами, воно може застосовувати спосіб безпосереднього включення ТЗВ до собівартості запасів.

Приклад 2 Підприємство-забудовник придбало пісок за 2 000 грн, вартість доставки, здійсненої стороннім автоперевізником, — 600 грн. Обидві суми без ПДВ.

Тут усе просто: первісна вартість піску — 2 600 грн (2 000 грн + 600 грн) (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Бухгалтерський облік ТЗВ, що включається до собівартості товару

Приклад 3 Підприємство придбало товари двох найменувань на суму 70 000 грн, окрім того ПДВ — 14 000 грн, загальною вагою 2 тонни, в тому числі товар 1 на суму 50 000 грн вагою 1,5 тонни, товар 2 на суму 20 000 грн вагою 0,5 тонни. Вартість доставки, наданої стороннім перевізником, — 10 000 грн, окрім того ПДВ — 2 000 грн.

У цій ситуації можна достовірно визначити суму витрат на доставку, яку відносять до відповідного товару. Розподіл витрат доставки можна зробити одним із двох варіантів:

1) пропорційно до вартості товарів;

2) пропорційно до ваги.

Варіант розподілу підприємство обирає самостійно. І це має бути закріплено в обліковій політиці.

За першого варіанта до собівартості товару 1 включається вартість доставки 7 143 грн (10 000 : 70 000 х 50 000), до собівартості товару 2 — 2 857 грн (10 000 : 70 000 х 20 000).

За другого варіанта до собівартості товару 1 включимо 7 500 грн (10 000 : 2 х 1,5) вартості доставки, до собівартості 2 — 2 500 грн (10 000 : 2 х 0,5).

Дивимося бухоблік у таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський облік ТЗВ, що після розподілу включається до собівартості товару

Залежно від особливостей кожної конкретної ситуації за базу для розподілу витрат доставки можна обирати інші показники, наприклад об’єм товару тощо.

Облік ТЗВ на окремому субрахунку

Особливості такого обліку наведено в п. 9 НП(С)БО 9 та додатку до цього НП(С)БО.

На якому окремому субрахунку слід вести облік ТЗВ?

Якщо ТЗВ пов’язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 «Транспортно-заготівельні витрати на запаси») або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали») (п. 5.5 Методрекомендацій №2). Тобто субрахунок для обліку ТЗВ пов’язаний із субрахунком обліку запасів, які доставляються.

Наприклад, якщо доставляються товари, які обліковуються на субрахунку 281 «Товари на складі», то облік ТЗВ можна вести на окремому субрахунку четвертого порядку до субрахунку 281, наприклад 2811 «ТЗВ». Або на окремому аналітичному рахунку до субрахунку 281, наприклад 281(ТЗВ).

Якщо доставляються виробничі запаси, які обліковуються на окремих субрахунках рахунку 20 «Виробничі запаси», то, як зазначено в Методрекомендаціях №2, облік ТЗВ можна вести на субрахунку 200.

Якщо доставляється паливо, що обліковується на субрахунку 203, облік ТЗВ можна вести на субрахунку 2031 «ТЗВ на паливо».

Процедура ведення обліку ТЗВ на окремому субрахунку

Сума ТЗВ, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць (п. 9 НП(С)БО 9).

Суму ТЗВ, яка належить до запасів, що вибули, визначають як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Середній відсоток ТЗВ визначають діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Залишок ТЗВ, облік яких ведуть на окремих субрахунках, включають до відповідної статті запасів (п. 5.6 Методрекомендацій №2).

Приклад 4 Підприємство займається оптовою торгівлею. Товари доставляються на власний склад, з якого потім відвантажуються покупцям. Облік товарів ведеться на субрахунку 281, а облік ТЗВ, пов’язаний з придбанням цих товарів, — на субрахунку 2811.

На початок місяця залишок товарів на субрахунку 281 — 730 000 грн, на субрахунку 2811 — 154 000 грн.

Протягом місяця надійшло товарів на склад на суму 2 539 349 грн, ТЗВ на доставку цих товарів на склад — 398 023 грн.

Вибуло товарів протягом місяця внаслідок їх продажу — 2 789 365 грн (Д-т 902 К-т 281).

Середній відсоток ТЗВ становить 0,168848 [(154 000 + 398 023) : (730 000 + 2 539 349)].

Сума ТЗВ, яку відносять до вартості товарів, що вибули, — 470 979 грн (2 789 365 х 0,168848).

Бухгалтерський облік списання товарів і ТЗВ покажемо в таблиці 3.

Таблиця 3

Бухоблік списання товарів і ТЗВ, які обліковують на окремому субрахунку

Таким чином, повна собівартість списаних товарів, яка включає в тому числі ТЗВ, — 3 260 344 грн (2 789 365 + 470 979). Саме така сума буде показана в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінрезультати.

Залишок товарів на субрахунку 281 на кінець місяця — 479 984 грн (730 000 + 2 539 349 - 2 789 365).

Залишок ТЗВ на субрахунку 2811 на кінець місяця — 81 044 грн (154 000 + 398 023 - 470 979).

Якщо робити баланс тільки за поточний місяць, то в рядку 1100 «Запаси» такого балансу на початок звітного періоду стоятиме сума 884 000 грн (730 000 + 154 000), на кінець звітного періоду — 561 028 грн (479 984 + 81 044).

Нормативна база

• Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 №2.
• Методрекомендації №635 — Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 №635.