За якою адресою реєструвати РРО для інтернет-магазину?
Звичайна історія: ТОВ має інтернет-магазин товарів та декілька складів, на яких ці товари зберігаються. Покупці обирають та замовляють товари на сайті магазину, а продавець доставляє їм ці товари зі складів власним кур’єром або відправляє через служби доставки (Укрпошта, Нова пошта тощо). На кожний склад або місце зберігання товарів ТОВ подало форму №20-ОПП.
Сайт обслуговується переважно з центрального офісу ТОВ, тобто там приймають замовлення, оновлюють інформацію на сайті тощо. До речі, всю цю роботу можна вести з будь-якого місця, де є доступ до Інтернету і комп’ютер, тому не можна говорити про фізичну прив’язку сайту до адреси офісу. Ми можемо лише умовно вважати, що сайт розташований за адресою офісу ТОВ.
Тепер ТОВ цікавиться, де реєструвати РРО (тут і далі мається на увазі як звичайний, так і програмний РРО): за адресою центрального офісу, на складах чи на транспортних засобах кур’єрів?
Податківці відповіли на це питання в ІПК ДПСУ від 18.06.2024 №3290/ІПК/99-00-12-01-02/ІПК (див. «ДК» №27/2024). Ця відповідь стане у пригоді не тільки ТОВ, а й ФОПам теж.
Отже, інтернет-магазин відрізняється від «традиційного» магазину тим, що покупець обирає товар не в торговому залі, де він має можливість одразу ж його оплатити і забрати, а на інтернет-сайті на підставі опису товару, робить замовлення на сайті, обирає спосіб оплати та доставки, а продавець приймає це замовлення до виконання. Це називається електронним правочином.
В інтернет-магазині немає можливості одразу ж оплатити і тут же забрати товар, його ще потрібно доставити зі складу продавця на адресу, яку зазначає покупець під час формування замовлення. І він може оплатити товар у різні способи, наприклад:
1) оплатити на сайті магазину платіжною карткою;
2) переказати кошти на рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN (РРО не потрібен);
3) оплатити готівкою або карткою під час отримання товару у кур’єра;
4) оплатити готівкою або карткою під час отримання товару (післяплата) у відділенні Укрпошти (РРО не потрібен);
5) оплатити готівкою або карткою під час отримання товару (післяплата) у відділенні Нової пошти.
Ми не випадково згадали тут лише про Укрпошту та Нову пошту. Щоб визначити, чи потрібен РРО у разі поштової торгівлі, потрібно окремо аналізувати умови роботи кожного перевізника або поштового оператора. Щодо згаданих двох поштових операторів думки вже сформовані: при торгівлі через Укрпошту РРО не потрібен, а при торгівлі через Нову пошту — потрібен.
Так от, якщо кур’єр доставляє товар покупцям транспортним засобом і приймає від них оплату готівкою або картками, то для цього потрібно реєструвати РРО з типом «Пересувний», а у заяві №1-РРО/1-ПРРО повідомляти про транспортний засіб як про господарську одиницю, на яку реєструється РРО/ПРРО. Як правило, це легковий або вантажний автомобіль.
Далі автори ІПК пояснюють: якщо дистанційний продаж товарів через інтернет-магазин (сайт) здійснюється без використання транспортного засобу та/або за участі сторонніх кур’єрських служб, суб’єкт господарювання реєструє РРО/ПРРО на стаціонарну господарську одиницю (наприклад, офіс, за адресою якого здійснюються реалізація товарів, обслуговування інтернет-сайту), на яку подано форму №20-ОПП.
Зокрема, якщо кур’єр доставляє товари пішки або на велосипеді, то РРО для нього треба реєструвати на стаціонарну господарську одиницю. Податківці пишуть про це у ЗІР, підкатегорія 109.07, запитання: «Що зазначається у графах «Назва господарської одиниці» та «Адреса господарської одиниці» реєстраційного посвідчення на РРО, якщо торгівля (надання послуг) здійснюється СГ за місцезнаходженням покупця (замовника)?».
Отже, цьому ТОВ потрібно реєструвати РРО на такі господарські одиниці:
— на кожен автомобіль, яким доставляється товар на умовах оплати кур’єру при отриманні товару готівкою або платіжними картками. При цьому не можна використовувати один пересувний РРО на різних автомобілях, адже у заяві №1-РРО/ПРРО зазначається інформація саме про той автомобіль, на якому застосовуватимуть РРО;
— для кур’єра, який працює пішки або на велосипеді. Такі РРО можуть реєструватися за адресою офісу або складу як стаціонарної господарської одиниці, і використовувати їх можуть різні кур’єри по черзі. Якщо одночасно працює декілька таких кур’єрів, то у кожного з них має бути РРО;
— для реєстрації оплат платіжними картками на сайті та продажу товарів із доставкою через Нову пошту потрібно зареєструвати РРО на адресу офісу або складів ТОВ. На нашу думку, тут достатньо буде одного РРО, через який можуть реєструватися всі ці операції. Але на розсуд продавця може бути зареєстровано і більше РРО, наприклад окремий РРО для оплати картками на сайті, а окремий — для відправлення товарів через Нову пошту. В останньому випадку РРО можна реєструвати і на адресу товарних складів продавця, де формуються відправлення.
Чи потрібен РРО, якщо товар доставляють покупцю Укрпоштою з оплатою при отриманні?
ІПК ГУ ДПС у Сумській області від 18.06.2024 №3291/ІПК/18-28-07-06-07 (див. «ДК» №27/2024) надана на запит ФОПа і стосується поштової торгівлі товарами, коли товари доставляються покупцям через Укрпошту на умовах післяплати, тобто коли покупець оплачує товари під час отримання їх на пошті. Покупець може оплатити товар готівкою або карткою через термінал Укрпошти — це не впливає на подальші дії Укрпошти та продавця, вони будуть однакові.
У запиті на цю ІПК підприємець запитує, чи потрібно йому застосовувати РРО у випадках, якщо:
а) покупці оплачують товари під час їх отримання у відділенні Укрпошти, при цьому платіж приймає Укрпошта, а прийняті кошти переказує на поточний рахунок ФОПа у банку;
б) покупці оплачують товари шляхом переказу коштів на поточний рахунок ФОПа-продавця, відкритий у банку.
Як і попередня ІПК, ця консультація теж стане у пригоді і ФОПам, і СГ-юрособам.
Позаяк ФОП у запиті на ІПК помилково назвав свій поточний рахунок «розрахунковим», податківці уточнили ці терміни:
— платіжний рахунок — це рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно з метою виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Зокрема, такий рахунок може відкрити Укрпошта (небанківський надавач платіжних послуг) ФОПу для приймання оплат від його покупців при отриманні ними відправлень;
— поточний рахунок — це рахунок, що відкривається банком клієнтові для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Це класичний рахунок СГ у банку для ведення госпдіяльності. Зокрема, на цей рахунок Укрпошта може перераховувати ФОПу прийняті від покупців кошти;
— розрахунковий рахунок — це рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право надання платіжних послуг, виключно з метою забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів. У контексті коментованої ІПК розрахунковий рахунок може мати лише Укрпошта як небанківський надавач платіжних послуг, який для неї відкриває банк. ФОПи та СГ-юрособи (які не є небанківськими надавачами платіжних послуг) не можуть мати розрахункових рахунків.
Тому не слід плутати ці рахунки: поточний — у банку, платіжний — на Укрпошті чи на Новій пошті, а розрахункових рахунків у звичайних СГ бути не може.
Щодо самої Укрпошти, то думка податківців залишається сталою — при торгівлі товарами з доставкою через Укрпошту на умовах оплати під час отримання товару продавцю застосовувати РРО не потрібно.
У цій ІПК вони також зауважують, що ознаки розрахункової операції є в Укрпошти — вона передає товар покупцю і приймає оплату, й у продавця товару — він формує відправлення, яке призначається для передачі покупцю через поштового оператора. Але, на нашу думку, це трохи не так.
А саме: у цьому випадку розрахункова операція виникає тільки в Укрпошти під час приймання оплати від покупця на пошті. Обов’язок видачі чека покупцю лежить на Укрпошті, тому що вона сама виконує всі операції: передає покупцю відправлення від свого імені, приймає від нього оплату та від свого імені видає фіскальний чек, яким ідентифікуються продавець та післяплата за товар.
Продавець лише передає товар поштовому оператору (при цьому важливо: цей оператор від свого імені прийме оплату від покупця!), тож у нього немає розрахункової операції і тому не виникає обов’язку сформувати фіскальний чек. Обов’язок продавця полягає лише в тому, щоб укласти у відправлення документи, що підтверджують походження товару: видаткову накладну або інший документ. Також за потреби у відправлення вкладають оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Зокрема, це актуально для товарів, які мають гарантійний строк — термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець чи будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання щодо безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку з введенням її в обіг.
Усе це слушно, лише якщо покупець на пошті оплачує повну вартість товару на умовах післяплати. Якщо продавець продає товар у кредит, із відстроченням або з розстроченням платежу, то тут виникають інші операції, які потрібно розглядати окремо залежно від способу прийняття оплати.
Ще декілька запитань про застосування РРО в інтернет-торгівлі
Рівненські податківці відповіли на декілька запитань ФОПа на ЄП 2-ї групи щодо застосування РРО в ІПК ГУ ДПС у Рівненській області від 18.06.2024 №3292/ІПК/17-00-07-05-07 (див. «ДК» №27/2024). Ця ІПК стане у пригоді всім ФОПам на єдиному податку та на загальній системі, а юрособи можуть орієнтуватися на неї лише частково, крім п’ятого запитання.
Тут знову у запиті на ІПК підприємець згадує про «розрахунковий рахунок» ФОПа, і податківці уточнюють терміни, які ми розглянули вище, й нагадують, що підприємець може мати лише платіжні та/або поточні рахунки. Крім цього, у запитаннях ФОП окремо звертає увагу на те, що клієнти можуть робити йому оплати зі своїх «карткових» рахунків, а ФОП приймає оплати на свій «некартковий» рахунок. Цей момент податківці залишили поза увагою, а ми вважаємо за потрібне прокоментувати його, тому що це важливо для розуміння особливостей розрахунків, про які поговоримо далі.
Річ у тім, що окремих карткових рахунків немає з 2018 року. Згідно з п. 5 постанови Правління НБУ від 11.09.2017 №89, банки України мали забезпечити до 1 січня 2019 року поступовий перехід на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» та 2620 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб». Тож тепер до будь-якого поточного рахунку СГ (у тому числі ФОПа) або фізособи банк може емітувати платіжну картку, а клієнт банку може здійснювати платежі як безпосередньо зі свого рахунку, так і з використанням платіжної картки, емітованої до цього самого рахунку. Тобто рахунок буде один і той самий. Загалом, суб’єктам господарювання потрібно знати, які типи рахунків можуть використовувати вони самі та їхні клієнти, для подальшого правильного розуміння своїх банківських операцій.
Перше запитання ФОПа полягає в тому, чи потрібен йому РРО, якщо він приймає оплати від покупців за допомогою еквайрингу. Тут відповідь однозначна: використання еквайрингу обов’язково тягне за собою необхідність реєстрації таких оплат через РРО.
Ми докладно розглянули цю технологію в «ДК» №40/2023 у статті «Які безготівкові платежі реєструвати через РРО?». Зараз коротко нагадаємо, що продавець може приймати такі оплати лише після укладення договору з банком-еквайром та підключення цієї послуги банку. За цим договором банк-еквайр взаємодіятиме з платіжною системою, яка надсилатиме запити до банків-емітентів карток покупців про списання коштів на користь продавця. Без такого договору з банком-еквайром продавець не зможе приймати від покупців платіжні картки. Якщо такого договору у продавця немає, він фізично не зможе приймати такі платежі від покупців.
Наступне, друге запитання підприємця звучить так: чи потрібен РРО за умови «здійснення розрахунків клієнтів з власного карткового рахунку через мобільні додатки Privat24, Monobank тощо на розрахунковий рахунок (не картковий) підприємця?». Як ми вже сказали, карткових рахунків уже немає, тож клієнти сплачують ФОПу зі своїх поточних рахунків на його теж поточний рахунок. Нині кожен банк пропонує клієнтам інтернет- або мобільний банкінг, за допомогою якого клієнти можуть здійснювати перекази зі своїх рахунків на рахунки отримувачів. І от якщо клієнт ініціює прямий переказ зі свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця, це не розрахункова операція і реєстрації через РРО не потребує.
У відповіді на це запитання податківці припустилися аж двох помилок: по-перше, прямий переказ коштів з рахунку на рахунок не містить ознак розрахункової операції (а вони стверджують, що містить), а по-друге, якщо продавець надав покупцю номер своєї платіжної картки, це не є розрахунковою операцією. Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця платіжних карток, а не надання йому номера своєї картки. Ми це теж докладно розглянули у вищезгаданій статті в «ДК» №40/2023 «Які безготівкові платежі реєструвати через РРО?».
Проте податківці мають свою думку, яку радимо враховувати, якщо не хочете мати з ними спорів. Для власного спокою давайте покупцям реквізити свого рахунку у форматі IBAN, хоча на практиці у виписці банку неможливо буде відрізнити платіж покупця, отриманий за номером картки продавця та за номером його рахунку IBAN.
Третє запитання також поширене серед ФОПів, які звертають увагу на звільнення від РРО продажу власної продукції (п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Але цей виняток стосується виключно підприємств, установ та організацій усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. При цьому розрахунки за власну продукцію мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. На ФОПів це звільнення не поширюється, тому що вони не є юрособами і не можуть оформлювати касових ордерів. ФОП може продавати власну продукцію за готівку або з прийманням платіжних карток виключно із застосуванням РРО.
Четверте запитання: чи потрібен РРО, якщо у місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (видача товару на складі підприємця)? Податківці відповідають: якщо товар видається зі складу без одночасної його оплати в цьому самому місці, то таку видачу товару не потрібно реєструвати через РРО. А ось оплату за цей товар реєструвати треба, якщо вона підпадає під ознаки розрахункової операції. Наприклад, покупець замовив товар на сайті продавця на умовах самовивезення зі складу продавця, попередньо оплативши цей товар на сайті платіжною карткою. Оплату карткою на сайті реєструємо через РРО, а видачу оплаченого товару зі складу — вже ні. Так само буде й у зворотній ситуації, якщо спочатку товар видається на складі, а оплата готівкою або платіжною карткою здійснюється пізніше (щоправда, на практиці такі ситуації не поширені). Якщо оплата за виданий на складі товар не є розрахунковою операцією (наприклад, прямий переказ коштів на рахунок продавця), то такі операції взагалі не реєструються через РРО.
У відповіді на це запитання податківці чомусь згадали про Нову пошту та її фінансову компанію «Нова Пей» і нагадали, що у разі доставки товару Новою поштою продавець повинен формувати чек РРО та вкладати його у відправлення.
І нарешті, п’яте питання ФОПа стосується того, чи є нині якийсь ліміт розрахункових операцій, у межах якого ФОПи 2-ї та 3-ї груп ЄП можуть не застосовувати РРО. Такий ліміт діяв до 1 січня 2022 року, а починаючи з цієї дати всі ФОПи, крім «єдинників» 1-ї групи, під час проведення розрахунків повинні застосовувати РРО на загальних підставах починаючи з першої гривні. Нагадаємо, що є Перелік №1336, який звільняє СГ від застосування РРО у певних випадках. Докладну статтю про цей перелік читайте у «ДК» №11/2023.