У загальному випадку під час розмитнення товарів сплачують мито, ПДВ та акцизний податок при ввезенні підакцизних товарів. Усі ці платежі нараховують і сплачують під час митного оформлення ввезення товарів. Докладно про це ми написали у статті «Ввезення товарів у митному режимі імпорту» в «ДК» №12/2024.
Суми ввізного мита включають до первісної вартості запасів (п. 9 НП(С)БО 9). Якщо імпортовані товари продано, то їхню собівартість списують на собівартість реалізації (Д-т 902 К‑т 281), а далі на фінрезультат до оподаткування (Д-т 791 К-т 902). Тому, якщо потім мито збільшилося чи зменшилося, потрібно відкоригувати первісну вартість імпортованих товарів. Така думка щодо можливості подальшого коригування первісної вартості підтверджується останнім абзацом п. 9 НП(С)БО 9, де сказано: якщо на момент оприбуткування запасів достовірно визначити їхню первісну вартість неможливо, такі запаси можуть оцінювати та відображати за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
У випадку, що розглядається, підставою для коригування став аркуш коригування, складений до митної декларації. Нагадаємо, що Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 — 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 №450.
Відповідно до п. 37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення №450. Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Мінфіну від 06.11.2012 №1145.
У цьому випадку товар продали минулого, 2023 року, а мито донарахували 2024 року. Тому ми вже не можемо проводити це мито за рахунком 90 у 2024 році, бо на цьому рахунку відображають виробничу собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг, фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок). Позаяк рахунок 90 є операційним рахунком, на ньому обліковують собівартість лише тих товарів, які реалізовані у звітному періоді.
А що з коригуванням ПК з ПДВ?
У випадку зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі, складається аркуш коригування.
Як платнику ПДВ у податковій декларації з ПДВ відобразити коригування (збільшення/зменшення) заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту?
У випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набрання рішенням суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1, 11.2 чи 11.3 (залежно від ставки) податкової декларації з ПДВ (далі — декларація) зі знаком «мінус».
Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2 чи 11.3 (залежно від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.
«ЗІР», категорія консультації 101.2
Крім цього, списання витрат на рахунок 90 потребує прив’язки цих витрат до певної партії товару, яка реалізована у періоді такого списання.
Але й скористатися механізмом виправлення помилок минулих років, зменшивши суму нерозподіленого прибутоку на початок 2024 року, ми не можемо, тому що донарахування мита відбулося у 2024 році, і це не є помилкою минулого, 2023 року.
Тому доведеться застосувати компромісний варіант: списати суму донарахованого мита до складу інших операційних витрат на однойменний субрахунок 949.
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, забезпечується способами, встановленими ст. 308 МКУ. У Класифікаторі способів розрахунку від 20.09.2012 №1011 цей платіж має код 55. Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирає особа, на яку покладається обов’язок зі сплати митних платежів, тобто сам імпортер (ч. 2 ст. 308 МКУ). Ці способи перелічено у ч. 1 ст. 308 МКУ, зокрема там згадано грошову заставу та індивідуальну гарантію.
Грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім’я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів (ч. 1 ст. 309 МКУ). Якщо імпортер обрав грошову заставу, то він вносить кошти на рахунок митниці, з якого вони списуються на оплату донарахованих сум. Таку оплату здійснюють за кодом перерахування 350. У цьому випадку внесення грошової застави відображають в обліку як дебіторську заборгованість митниці: Д-т 377 К-т 311, а списання донарахованих сум — Д-т 28 К-т 377 (мито), Д-т 641/ПДВ К-т 377 (імпортний ПДВ, який можна включити до податкового кредиту). Якщо сплачують мито за товар, імпортований та проданий минулого року, замість рах. 28 обирають рах. 44: Д-т 44 К-т 377.
Гарантія є зобов’язанням гаранта щодо виплати на вимогу митного органу коштів у межах розміру гарантії у разі невиконання імпортером обов’язку зі сплати митних платежів (ст. 310 МКУ). Гарантії можуть бути таких видів: індивідуальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, які підлягають митному оформленню за однією митною декларацією, та загальна гарантія, яка забезпечує суму митних платежів щодо товарів, які підлягають митному оформленню за декількома митними деклараціями.
Гарантію видає гарант — фінансова установа (банк, страховики, крім страховиків, які здійснюють страхування життя, фінансові компанії, які мають право на провадження діяльності з надання гарантій) — див. ст. 316 МКУ. За надання гарантії фінустанова бере комісію, що включається до складу адміністративних витрат імпортера, — згідно з п. 18 П(С)БО 16 плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків належать до адміністративних витрат. Якщо банк вимагає резервування коштів у сумі наданої гарантії, то їх відображають на рах. 313 та одночасно на позабалансовому рахунку 05 як надане банку забезпечення — див. таблицю.
Таблиця
Бухгалтерський та податковий облік донарахування митних платежів
Зміст господарської операції | Д-т | К-т | Сума, грн |
Перераховано кошти банку для надання гарантії | 313 | 311 | 25 000 |
Відображено надану гарантію на позабалансовому рахунку | 05 | Х | 25 000 |
Банк списав з рахунку плату за надану гарантію | 685 | 311 | 250 |
Плату за надану гарантію віднесено до адмінвитрат | 92 | 685 | 250 |
Сплачено донараховані митні платежі — мито | 642 | 311 | 4 500 |
Списано донараховане мито на витрати | 949 | 642 | 4 500 |
Сплачено донараховані митні платежі — ПДВ | 641/ПДВ | 311 | 19 600 |
Банк повернув кошти, раніше перераховані йому для надання гарантії | 311 | 313 | 25 000 |
Списано надану гарантію з позабалансового рахунку | Х | 05 | 25 000 |